Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/26006/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/26006/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ка-Трансбуд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" простягнення 807 010, 96 грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ка-Трансбуд" провизнання недійсним пункту договору Суддя Підченко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом:Дербеньова С.В. - представник за довіреністю; від відповідача за первісним позовом:Кучева С.О. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ка-Трансбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" про стягнення заборгованості за договором оренди техніки в розмірі 150 000, 00 грн., штрафу у розмірі 656 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 010, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2015 р. між ТОВ "Ка-Трансбуд" та ТОВ "Будконстракшн" укладено договір оренди техніки №01/03/15. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 807 010, 96 грн, з яких 150 000, 00 грн. основного боргу, 656 000, 00 грн. штрафу, 1 010, 96 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.10.2015 р.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позові, надавав усні пояснення у справі.

Представник відповідача, через відділ діловодства канцелярії подав зустрічну позовну заяву, згідно змісту якої відповідач проти позову заперечує та просить залишити його без задоволення.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що пункт 5.2. договору недійсним, оскільки він не відповідає та суперечить окремим актам цивільного та господарського законодавства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2015 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 06.11.2015 р.

06.11.2015 р. представником відповідача через відділ діловодства подано відзив на позовну заяву, у якому було висловлено думку про те, що вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, клопотав перед судом про витребування додаткових доказів у позивача за первісним позовом.

Представником відповідача 06.11.2015р. було надано суду відзив на зустрічний позов в якому він просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В судовому засіданні 06.11.2015 р. було оголошено перерву до 20.11.2015 р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні наполягає на позові, надає усні пояснення по суті справи.

Відповідач первісний позов не визнає та наполягає на зустрічному позові.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні від 20.11.2015р. оголошено перерву до 02.12.2015р.

Судом зроблено висновок, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача та заперечення представника відповідача за первісним та зустрічним позовами, суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КА-Трансбуд" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" (Орендар) укладено договір оренди техніки №01/03/15, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування (в оренду) техніку з обслуговуючим персоналом, згідно переліку (Додаток №1 до договору), яка належить орендодавцю на праві власності.

Відповідно до п.3.3. договору, за користування технікою орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах 100% попередньої оплати за весь строк користування технікою. Оплата здійснюється на підставі рахунку орендодавця.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. Закінчення дії договору визначається моментом повного та належного виконання зобов'язань сторонами (п.п.6.1.,6.2.).

Пунктами 5.1., 5.2. договору передбачено, що у випадку недотримання його умов сторони несуть відповідальність передбачену договором і діючим законодавством України. У разі несвоєчасної орендної оплати, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф в наступних розмірах та порядку:

- при простроченні граничного дня (години) оплати більше 2-х календарних днів - штраф у розмірі подвійної вартості однієї зміни оренди за кожен день прострочення.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплетне користування техніку з обслуговуючим персоналом, що підтверджується підписаним сторонами Актом №ОУ-0000017 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2015 року. Згідно даного акту ТОВ "КА-Трансбуд" надано ТОВ "Будконстракшн" послуги самоскида на загальну суму 2 930 889 грн. 64 коп.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем свого зобов'язання з оплати за користування технікою.

Відповідно до виписки по рахунку № 26009279441100 від 01.10.2015 року, відповідач за первісним позовом здійснив часткове авансування за договором оренди техніки, зокрема сплачено 2 780 889 грн. 64 коп.

Станом на дату підписання Акту №ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) а саме 30.06.2015 року існувала заборгованість у розмірі 200 000 грн. 00 коп.

06.07.2015 року відповідач сплатив частину заборгованості позивачеві за договором оренди техніки в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Таким чином, на момент подання позовної заяви, заборгованість становить 150 000, 00 грн. Позивачем, крім суми основного боргу, також нараховано 3% річних від простроченої суми боргу за період з 09.07.2015 року по 28.09.2015 року в розмірі 1 010, 96 грн., 656 000, 00 грн. штрафу.

Договір №01/03/15 від 01.03.2015 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами надання послуг) підтверджується факт передачі майна в оренду, користування ним відповідачем та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості у розмірі 150 000, 00 грн., яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п.п. 3.3., 3.4. договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача щодо 100% попередньої оплати на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання попередньої оплати за договором оренди техніки у розмірі 150 000, 00 грн.

В той же час, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує наявність у нього заборгованості та зазначає, що позивачем не було виконано зобов'язань по договору, що полягають у передачі відповідачу у тимчасове оплатне користування техніку з обслуговуючим персоналом, що позивач протиправно посилається на Акт №ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2015 року. Крім того відповідач стверджує, що позивачем не надавалися рахунки для сплати орендної плати.

Втім, судом встановлено, що відповідно до вищевказаного акту були проведені роботи саме по договору оренди техніки №01/03/15 від 01.03.2015 року, а також у тексті акту зауважено, що на момент підписання акту існує заборгованість в розмірі 150 000, 00 грн., яка повинна бути осплачена в термін 3-х днів з моменту підписання акту на рахунок позивача, зхазаначеного в акті.

Отже, позивач надав відомості щодо рахунку, на який повинні надійти кошти, а відповідач за первісним позовом жодних заперечень з приводу наявності у нього боргу у розмірі 150 000, 00 грн. у даному акті не навів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовна вимога ТОВ "КА-Трансбуд" про стягнення з ТОВ "Будконстракшн" заборгованості у розмірі 150 000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 656 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 010, 96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2. договору оренди техніки передбачено порядок та розміри сплати штрафу у випадку несвоєчасної орендної оплати.

Фактично, відповідач не прострочував оплати за договором оренди, адже згідно умов договору за користування технікою орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату на умовах 100% попередньої оплати за весь строк користування технікою (п. 3.3.).

Так як відповідачем за первісним позовом було перераховано на рахунок позивача кошти у сумі 2 780 889, 64 грн. в якості часткового авансу, тому у даному випадку мова йде не про прострочення оплати, а про неповну оплату. а штраф та 3 % річних нараховуються лише у разі несвоєчасної оплати.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 656 000, 00 грн., 3% річних у розмірі 1 010, 96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання не підлягають задоволенню.

До початку розгляду спору по суті Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" 30.10.2015 року через відділ діловодства канцелярію подав до суду зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-Трансбуд" про визнання недійсним пункту 5.2. договору оренди техніки №01/03/15 від 01.03.2015 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом вказує на те, що поняття штрафу, яке використано в договорі підміняє фактичне застосування пені, але з уникненням обмеження її розміру, що визначене ч. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань". Крім того, у зустрічному позові зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань можуть бути встановлені лише у відсотках. Саме з таких підстав, на думку відповідача за первісним позовом, пункт 5.2. договору оренди техніки суперечить ч. 2 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а отже повинен бути визнаний судом недійсним.

06.11.2015 року через відділ діловодства канцелярію позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов.

З поданим зустрічним позовом ТОВ "Будконстракшн" відповідач (позивач за первісним позовом) не погоджується, так як вважає, що свої зобов'язання за договором оренди техніки №01/03/15 від 01.03.2015 року він виконав належним чином. А саме, передав у тимчасове оплатне користування (в оренду) техніку з обслуговуючим персоналом, що підтверджується підписаним сторонами Актом №ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2015 року.

Згідно вищевказаного акту ТОВ "КА-Трансбуд" надано ТОВ "Будконстракшн" послуги самоскида на загальну суму 2 930 889, 64 грн.

Також, позивач за первісним позовом надає доводи необґрунтованості визнання п. 5.2. договору недійсним. Адже, укладаючи договір оренди техніки, сторони дійшли згоди про стягнення штрафу у разі невиконання умов договору щодо сплати орендної плати у встановлений строк, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, №14 від 17.12.2013 року, передбачене частиною 6 ст. 231 ГПК України формування відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовуються, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Крім того, в п. 2.1. Постанови зазначено, що застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобовфзання законом не передбачено, що втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договрі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею.

Відповідач за первісним позовом вдається до тлумачення договору та положень чинного законодавства на власний розсуд. Що не може розцінюватися судом як належний доказ по справі.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Тому, вимоги, викладені у зустрічному позові задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог за ст. 49 ГПК України.

За умови часткового задоволення позовних вимог позивача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на ТОВ "Будконстракшн".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 548, 610, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193, 230, 231, 285 ГК України, ст.ст. 33, 34, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-Трансбуд" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" (01042, м. Київ, вул. Чеська, 1/22, оф. 1; код ЄДРПОУ 36925324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КА-Трансбуд" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 9/61, оф. 165; код ЄДРПОУ 35618709) заборгованість у розмірі 150 000, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2 249, 99 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконстракшн" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.11.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко