Рішення

від 16.11.2015 по справі 914/3124/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа№ 914/3124/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«Явір-ЛюксВ» , с.Дубровиця, Яворівський район, Львівська область

за участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м.Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та про визнання права власності.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 05.10.2015р.);

від відповідача не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство В«Дельта БанкВ» звернулось із позовом до ОСОБА_2 підприємства В«Явір-ЛюксВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1. шляхом визнання права власності за ПАТ "Дельта Банк" на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП"Явір-Люкс" в сумі 103 467,89 грн. з яких 93 038,48 грн. тіло та 10 429,41 грн. відсотки та про визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1.

Ухвалою суду від 07.09.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2015р. Крім того, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - позичальника коштів згідно кредитного договору №128/КВ-06 від 31.10.2006р.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. розгляд справи відкладено на 26.10.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі суду.

Ухвалою суду від 26.10.2015р. продовжено строк розгляду спору до 18.11.2015р. та відкладено розгляд справи на 16.11.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі суду.

Представник позивача на виконання вимог ухвал суду подав клопотання (вх.№49363/15 від 16.11.2015р.), яким просить долучити до матеріалів справи наступні документи: роздруківку з Інтернет сайту ДП В«Інформаційно-ресурсний центрВ» на відповідача; копії банківських виписок по особовому рахунку боржника.

В судовому засіданні представник позивача надав для огляду суду оригінали кредитного договору та договору іпотеки, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, витребуваних доказів не подав.

На адресу суду повернулись поштові конверти з рекомендованими відправленнями відповідачу: ухвали про порушення провадження у справі, ухвали про відкладення розгляду спору на 26.10.2015р. та ухвали про відкладення розгляду спору на 16.11.2015р., що надсилались за адресою: 81080, Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є те, що за зазначеною адресою відповідач не значиться. Поштові конверти надсилалися відповідачу на адресу вказану в позовній заяві, а саме: 81080, Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця.

Як вбачається із представленої позивачем роздруківки з Інтернет сайту ДП В«Інформаційно-ресурсний центрВ» , Приватне підприємство В«Явір-ЛюксВ» перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 81080, Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Станом на день розгляду спору (16.11.2015р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимоги ухвал суду від 07.09.2015р., від 05.10.2015р. та від 26.10.2015р. не виконала, витребуваних доказів не подала, причин невиконання вимог ухвал суду не надала. Про відкладення розгляду спору на 16.11.2015р. була належним чином повідомлена, що підтверджується підписом ОСОБА_3 у розписці про ознайомлення із датою відкладення розгляду спору.

Станом на день розгляду спору (16.11.2015р.) від третьої особи нормативно та документально обґрунтоване пояснення по суті спору, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

31.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 (надалі - позичальник) було укладено кредитний договір № 128/КВ-06 (далі по тексту - кредитний договір) за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит), на наступних умовах: сума кредиту - 16000,00 (шістнадцять тисяч) доларів США; строк кредитування - 120 місяців; дата повернення кредиту - 28.10.2016р.; мета кредитування - споживчі потреби; процентна ставка за користування кредитом - 13,5 % річних; комісія за надання кредиту - 2,1 % від суми кредиту; комісія за управління кредитом - відсутня; комісія за видачу готівкових коштів - 0,3 % від суми кредиту, визначеної у п.1.1. цього договору; комісія за дострокове повернення кредиту - відсутня.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору для видачі кредиту банк відкриває рахунок №220300150550 в Львівській філії ТзОВ «Укрпромбанк», код ЄДРПОУ філії 26483993, код філії в системі електронних платежів (МФО) 385457 (надалі - позичковий рахунок). Днем надання кредиту є день перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника або за його заявою - на рахунок контрагента-продавця товарів/робіт/послуг, або день одержання позичальником готівкових коштів із каси банку.

В забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору № 128/КВ-06, 01.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 підприємством В«Явір-ЛюксВ» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір (надалі - договір іпотеки).

За умовами п.1.1. договору іпотеки, іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 128/КВ-06 від 31.10.2006р. (а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між іпотекодержателем та ОСОБА_5, за умовами якого останній зобов'язаний іпотекодержателю до 28.10.2016р. повернути кредит у розмірі 16000,00 (шістнадцять тисяч) доларів США сплатити проценти за користування ним у розмірі 13,5 % річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основними зобов'язаннями і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основних зобов'язань чи умов цього договору.

За умовами п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є будівля деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1 (надалі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний номер 4078 від 10.07.2002р., посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу, зареєстрованого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 16.07.2002р. та записаним в реєстрову книгу №1 за реєстровим №110.

Згідно п.1.3. договору іпотеки сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 161 600,00 (сто шістдесят одна тисяча шістсот) гривень. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме мано від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, загальна вартість будівлі деревообробного цеху становить 30 403,00 грн.

За умовами п.2.1.6. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку порушення іпотекодавцем або позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.3.1.2. договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб зокрема, не передавити його в спільну діяльність, оренду, користування, лізинг тощо) без отримання на це попередньої письмової згоди іпотеко держателя.

За умовами п.4.2. договору іпотеки у випадку порушення іпотекодавцем або позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю чи позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п.4.4. договору іпотеки у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п.4.1. цього договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання. Цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Керуючись положеннями ст.ст.92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», №2121-III від 07.12.2000р. та глави 14 розділу VI Постанови Правління НБУ №369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства» від 28.08.2001р., з урахуванням вимог п.6.13. порядку відчуження майна (активів) ТзОВ «Укрпромбанк», переданого в забезпечення НБУ за кредитами, з одночасним передаванням його зобов'язань за цими кредитами, погодженого Постановою Правління НБУ №200 від 15.04.2010р., а також з огляду на прийняття Конкурсною комісією рішення про визнання «Дельта Банку» переможцем конкурсу з передачі активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» (протокол від 21.05.2010р.) та погодження цього рішення Правлінням НБУ (Постанова №265/БТ від 08.06.2010р.) 30.06.2010р. між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (сторона - 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (сторона - 2) та Національним ОСОБА_7 України (сторона - 3) було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» .

Згідно п.4.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, ОСОБА_8 цим передає (відступає) ОСОБА_7 права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_9 замінює ОСОБА_8 як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст.516 ЦК України, відступлення ОСОБА_8 прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до ОСОБА_7 не вимагає отримання згоди боржників, права вимоги оцінено за справедливою вартістю на підставі договору №20/04, укладеного між ОСОБА_8 та ТзОВ «Експертно-оціночна компанія» 20.04.2010 року, та договору на проведення рецензування, укладеного між ОСОБА_8 та ТзОВ «Будфінанс-Консалт» 12 травня 2010 року.

Згідно п.4.2. договору внаслідок передачі ОСОБА_8 ОСОБА_7 прав вимоги до боржників, ОСОБА_7 переходять (відступається) право вимоги (замість ОСОБА_8) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами .

Відтак, до Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (позивач) перейшли всі права Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №128/КВ-06 від 31.10.2006р. та іпотечним договором від 01.11.2006р.

26.08.2015р. позивач (ПАТ В«Дельта БанкВ» ) направив на адресу відповідача - ОСОБА_2 підприємства В«Явір-ЛюксВ» (іпотекодавець) претензію про погашення простроченої заборгованості за вих.№31.4-08/8557/15 від 20.08.2015р., в якій зазначав, що станом на 28.07.2015р. сума загальної заборгованості за кредитним договором становить 4 787,57 доларів США, відтак у випадку невиконання зобов'язання банк буде змушений застосувати передбачені договором та чинним законодавством України заходи для стягнення суми загальної заборгованості в судовому порядку в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідно до укладених договорів забезпечення. Проте, ПП В«Явір-ЛюксВ» (відповідач) залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

26.08.2015р. позивач (ПАТ В«Дельта БанкВ» ) направив на адресу третьої особи - ОСОБА_3 (позичальник) досудову вимогу про погашення простроченої заборгованості за вих.№31.4-08/8556/15 від 20.08.2015р., в якій зазначав, що станом на 31.07.2015р. сума загальної заборгованості за кредитним договором становить 4 787,57 доларів США, відтак у випадку невиконання зобов'язання банк буде змушений застосувати передбачені договором та чинним законодавством України заходи для стягнення суми загальної заборгованості в судовому порядку. Проте, ОСОБА_5 (третя особа) залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Позивачем надано докази (опис вкладення та фіскальні чеки №0085, №0086, №0087, №0088 від 26.08.2015р.) відправки на адресу відповідача та третьої особи у справі претензії та досудової вимоги відповідно.

Станом на 31.07.2015р., відповідно до поданого розрахунку позовних вимог вимоги ПАТ В«Дельта БанкВ» до іпотекодавця, щодо погашення основного зобов'язання по кредитному договору № 128/КВ-06 від 31.10.2006р. становлять 4 787,57 (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім доларів США 57 центів), що згідно курсу НБУ становить 103 467,89 грн. (сто три тисячі чотириста шістдесят сім гривень 89 копійок), з яких:

- 4 304,99 (чотири тисячі триста чотири долари США 99 центів), що згідно курсу НБУ становить 93038,48 грн. (дев'яносто три тисячі тридцять вісім гривень 48 копійок) - заборгованість за основною сумою кредиту ;

- 482,58 (чотириста вісімдесят два долари США 58 центів), що згідно курсу НБУ становить 10429,41 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 41 копійок) - заборгованість по відсоткам .

Відповідно до звіту про оцінку від 09.11.2015р. (будівлі деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м), складеного суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Професіонал» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України на виконання експертних оцінок майна та майнових прав « 14108/12 від 24.12.2012р.) вартість об'єкта, який є предметом іпотеки за цим договором становить 130 253,00 грн.(сто тридцять тисяч двісті п'ятдесят три гривень 00 копійок).

Оскільки зобов'язання позичальника по кредитному договору не виконані, позивач звернувся з позовом до відповідача, як іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1. шляхом визнання права власності за ПАТ "Дельта Банк" на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП"Явір-Люкс" в сумі 103 467,89 грн. з яких 93 038,48 грн. тіло та 10 429,41 грн. відсотки та визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Позивач надав третій особі (ОСОБА_3) кредит в сумі 16000,00 (шістнадцять тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ становить 80 800,00 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот гривень 00 копійок) під 13,5% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом - 28.10.2016р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4.2.1. кредитного договору позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій та інших платежів за цим договором у передбачені цим договором строки.

Проте, третя особа (ОСОБА_5) порушила свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати нарахованих процентів.

Відповідно до вимог п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

На підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (сторона - 2) та Національним ОСОБА_7 України (сторона- 3) договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» від 30.06.2010р. до Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (позивач) перейшли всі права Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №128/КВ-06 від 31.10.2006р.

Заборгованість за основною сумою кредиту станом на 31.07.2015р. складає 4 304,99 (чотири тисячі триста чотири долари США 99 центів), що згідно курсу НБУ становить 93 038,48 грн. (дев'яносто три тисячі тридцять вісім гривень 48 копійок).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п.2.6. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п.2.7. кредитного договору нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 10 (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту, шляхом внесення готівкових коштів в касу банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок №220850150550 в Львівській філії ТзОВ «Укрпромбанк», код ЄДРПОУ філії 26483993, код філії в системі електронних платежів (МФО) 385457.

Заборгованість третьої особи по процентах за користування кредитом становить 482,58 (чотириста вісімдесят два долари США 58 центів), що згідно курсу НБУ становить 10 429,41 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 41 копійок).

Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

На підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (сторона - 2) та Національним ОСОБА_7 України (сторона - 3) договору про передачу Активів та кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» від 30.06.2010р. до Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» (позивач) перейшли всі права Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» щодо права вимоги до боржника за іпотечним договором від 01.11.2006р., яка за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № 128/КВ-06 від 31.10.2006р. (а також будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо).

Відповідно до ст.24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п.1 ч. 3 п. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд, зокрема, шляхом отримання предмету застави у власність заставодержателя (постанова Верховного суду України від 26.12.2011 № 4/1).

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За умовами п.2.1.6. договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку порушення іпотекодавцем або позичальником обов'язків за цим та/або кредитним договором вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Способи задоволення банком своїх вимог у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачені п.4.4. договору іпотеки. Одним із таких способів є прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання.

У разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду з відповідним позовом.

У зв'язку із порушенням позичальником (третьою особою) умов кредитного договору по погашенню кредиту та інших платежів перед банком, позивач звертався до третьої особи (позичальника - ОСОБА_3) з досудовою вимогою про погашення простроченої заборгованості за вих.№31.4-08/8556/15 від 20.08.2015р., та до відповідача (іпотекодавця - ОСОБА_2 підприємства В«Явір-ЛюксВ» ) з претензією про погашення простроченої заборгованості за вих.№31.4-08/8557/15 від 20.08.2015р., які були залишені останніми без відповіді та задоволення.

За положеннями частини другої статті 16 ЦК України, статей 33, 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором. Вказане узгоджується з позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 19.08.2014р. N 5011-32/10471-2012.

Щодо твердження третьої особи про те, що банк реалізував своє право на звернення з позовом до боржника суд зазначає наступне.

Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному , тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не має наслідком подвійне стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня. Вказане узгоджується із позицією Верховного суду україни викладеною у постанові від 09.09.2014р. N 922/3658/13.

Позивач просить в рахунок виконання основного зобов'язання в сумі 103 467,89 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Матеріалами справи підтверджено, що третя особа не виконала свої зобов'язання перед банком по кредитному договору, відсутність боргу ні відповідачем, ні третьою особою не доведено, позовних вимог не спростовано, відтак позивач правомірно просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1. шляхом визнання права власності за ПАТ "Дельта Банк" на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП"Явір-Люкс" в сумі 103 467,89 грн. з яких 93 038,48 грн. тіло та 10 429,41 грн. відсотки та визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду має бути зазначена, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як передбачено ст.5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до п.1.3. договору іпотеки сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 161 600,00 (сто шістдесят одна тисяча шістсот) гривень. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме мано від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, загальна вартість будівлі деревообробного цеху становить 30 403,00 грн.

Разом з тим, позивачем подано звіт про оцінку майна проведений суб"єктом оціночної діяльності станом на 09.11.2015 р., згідно якого вартість об"єкта іпотеки складає 130 253,00 грн., цю позивач просив суд прийняти до уваги при встановленні загальної вартості предмета іпотеки.

Відповідач заперечень проти цього звіту суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає, що у сторін відсутній спір щодо вартості іпотечного майна на час розгляду даної справи.

Отже, вказаний звіт про оцінку майна суд приймає в якості належного та допустимого доказу на підтвердження вартості предмета іпотеки в сумі 130 253,00 грн.

Позивач у прохальній частині позовної заяви крім вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності просить також визнати за ПАТ "Дельта Банк" права власності на будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1.

Щодо вказаної позовної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно п.8 ч.1ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Як зазначив Верховний Суд України у аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ від 01.07.2013 р. способами набуття права власності, зокрема, є різні договори: купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди з викупом, а також спадкування майна або правонаступництво щодо майна юридичних осіб чи публічно-правових утворень (похідний спосіб).

При цьому у похідних способах набуття права власності на майно судам необхідно враховувати вірогідність наявності на це майно прав інших осіб - невласників, наприклад іпотекодержателя, заставодержателя, орендатора, іншого суб'єкта обмеженого речового права. Ці права зазвичай не втрачаються при зміні власника речі, яка переходить до нового власника, маючи обтяження.

Загальною ознакою похідного способу набуття права власності є правонаступництво, тобто перехід права власності від одних осіб до інших. Таким чином, підстава набуття права власності в одних осіб є одночасно підставою для припинення права власності в інших осіб і навпаки.

Отже, звернувши стягнення на предмет іпотеки на користь банку, право власності переходить до позивача, а у відповідача таке право припиняється, відтак в цій частині позовних вимог, необхідно відмовити.

Слід зазначити, що банк реалізував спосіб захисту свого порушеного права, подавши позов про погашення заборгованості у спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно . Ця позовна вимога передбачає визнання права власності за банком.

Враховуючи вищенаведене, друга позовна вимога про визнання права власності на предмет іпотеки до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що позовна заява Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , подана до поштового відділення зв'язку для її надіслання до суду 28.08.2015р., вказана обставина вбачається із наявного у матеріалах справи бланку опису вкладення у цінний лист складеного при надсиланні позовної заяви до суду, з проставленим відбитком календарного штемпеля поштовим відділенням зв'язку. Ця ж дата проставлена й на поштовому конверті в якому позовна заява надійшла на адресу суду.

Станом на 28.08.2015р. позивач був звільнений від сплати судового збору в силу положень п.22 ст.5 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, що діяла до 01.09.2015р).

У п.4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено питання, щодо розподілу судового збору між сторонами, зокрема: у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.1, 3, 5, 24, 33,36, 37, Закону України "Про іпотеку", ст.ст.11, 329, 346, 512, 514, 525, 526, 572, 575, 590, 599, 610-612, 625, 1048,1054 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.11.2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (правонаступник ТзОВ «Український промисловий банк») та ОСОБА_2 підприємством В«Явір-ЛюксВ» (81080, Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд. 1; код ЄДРПОУ 30556617), а саме: будівлю деревообробного цеху, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд.1, загальною нежитловою площею 361,5 кв.м, позначена у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2006р., номер витягу 12116416, реєстраційний номер 16336873, номер запису 110 в книзі 1, під літерою А-1., шляхом визнання права власності за ПАТ "Дельта Банк" на зазначене майно, за ціною визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб"єктом оціночної діяльності, яка складає 130 253,00 грн., в рахунок погашення заборгованості ПП "Явір-Люкс" за кредитним договором № 128/КВ-06 від 31.10.2006р. в розмірі 103 467,89 грн. (сто три тисячі чотириста шістдесят сім гривень 89 копійок), з яких заборгованість за основною сумою кредиту 93 038,48 грн. (дев'яносто три тисячі тридцять вісім гривень 48 копійок); заборгованість за відсотками 10 429,41 грн. (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень 41 копійок).

3. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства В«Явір-ЛюксВ» (81080, Львівська область, Яворівський район, с.Дубровиця, вул.Серединна, буд. 1; код ЄДРПОУ 30556617) в доход Державного бюджету України 2 605,06 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. У задоволенні решти позову відмовити.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно вимог ст.87 ГПК України повний текст рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

складено 23.11.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.