Рішення

від 06.02.2014 по справі 926/1224/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа № 926/1224/13

За позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гекон», м. Чернівці

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області

про стягнення 5584,71 грн.

Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 25.12.2013 № 2570, ОСОБА_2, довіреність від 05.12.2013 № 2402;

від відповідача - ОСОБА_3, комерційний директор, ОСОБА_4, довіреність від 19.12.2013;

від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гекон» про стягнення 5584,71 грн. - суми, на яку при виконанні робіт за укладеними сторонами в листопаді-грудні 2012 року шістьох договорів підряду на реконструкцію котелень були допущені завищення обсягів робіт та їх вартість.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що роботи ним були виконані відповідно до проектно-кошторисної документації, договорів підряду та діючих будівельних норм, а висновки третьої особи щодо завищення вартості та обсягів виконаних відповідачем будівельних робіт є необґрунтованими.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, а представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених відповідно у позовній заяві та відзиві на позов.

Третя сторона вже вдруге не забезпечила участь свого представника у судовому засіданні. Приймаючи до уваги, що строк розгляду справи, який вже продовжувався на п'ятнадцять днів, закінчується, свою позицію відносно предмету спору у справі цей учасник судового процесу виклав в акті ревізії та відповідній вимозі, а також й те, що він не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника замість того, який приймав участь у ревізії, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду без участі представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.

Судом встановлено, що в листопаді-грудні 2011 року Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» та ОСОБА_1 приватне підприємство «Гекон» уклали між собою договори підряду на реконструкції належних позивачеві на території м. Чернівці шістьох котелень згідно з кошторисно-технічною документацією, а саме: 04.11.2011 договори за №№ 156, 158, та 160 на виконання робіт з реконструкції відповідно котелень «Тельмана» на вул. Залозецького, 97-В, «Пологовий будинок» на вул. Є. Гребінки, 16-А та «Восход» на вул. В. Сосюри, 3-А; 21.11.2011 № 171 на виконання робіт з реконструкції котельні «ЗОШ 31» на вул. Дібровецькій, 5-А, та 05.12.2011 договори за № 190 та № 191 на виконання тих же робіт відповідно на котельнях «Школа-інтернат №2», на вул. Луковецькій, 29 та «Боярко» на вул. Боярко, 6-В.

Умовами зазначених договорів передбачено, що відповідач зобов'язався відповідно до кошторисно-технічної документації та державних будівельних норм власними силами та залученими силами і засобами протягом листопада-грудня 2011 року виконати роботи з реконструкції котелень, встановивши динамічність конкретної вартості робіт та матеріальних ресурсів по кожному об'єкту.

За змістом договорів позивач, в свою чергу, зобов'язався до початку робіт перерахувати відповідачеві для придбання необхідних будівельних матеріалів аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт та матеріальних ресурсів, а остаточні розрахунки з відповідачем провести протягом трьох днів після закінчення робіт згідно актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в, які складаються після замірів фактично виконаних робіт, що повинні здійснюватися протягом одного дня після завершення робіт. А також довідок форми КБ-3.

Свої договірні зобов'язання сторонами виконані у повному обсязі, тобто позивач перерахував відповідачеві за кожним договором аванс в розмірі 30% від вартості робіт та матеріалів, виконання робіт підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відбитками їх печаток актів ф. КБ-2в до довідок ф. КБ-3 без будь-яких зауважень та застережень.

Проведеною державною фінансовою інспекцією в період з 15.07.2013 по 02.08.2013 позаплановою ревізією фінансово-господарської діяльності МКП «Чернівцітеплокомуненерго» в частині виконання зазначених робіт, оформленою актом від 09.08.2013 № 07-40/11, встановлено, що в складених та підписаних представниками сторін актах приймання виконаних будівельних робіт всупереч будівельних норм безпідставно включено роботи щодо встановлення і знімання приставних сходів на колонах, які відносяться до загальних виробничих витрат на суму 5553,29 грн. Крім того, названою ревізією також встановлено, що в розрахунки одиничних кошторисних норм включено будівельну техніку, роботу якої документально не підтверджено внаслідок чого завищено вартість виконаних підрядних робіт в актах ф. КБ-2в на суму 31,42 грн.

На підставі акта ревізії 13.09.2013 Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області надіслала МКП «Чернівцітеплокомуненерго» вимогу за № 4-07-14-14/6560 про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією, в якій, зокрема, вимагається забезпечення відшкодування зазначених сум до бюджету м. Чернівці або повного виконання відповідачем робіт шляхом стягнення з особи, винної у зайвих грошових виплатах, коштів в сумі 7294,75 грн. у порядку та розмірах, встановлених статтями 133-136 КЗпП України.

На виконання вимоги третьої особи 07.10.2013 позивач пред'явив відповідачеві претензію про відшкодування 7293,76 грн., яка була визнана частково, лише в сумі 31,42 грн., що виникла внаслідок безпідставного включення в акти ф. КБ-2в будівельної техніки, використання якої документально не підтверджено.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі названих вище договорів підряду з реконструкції належних позивачеві на території м. Чернівці шістьох котелень згідно з кошторисно-технічною документацією.

Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом частини першої статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

В силу ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом бо якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи приписи вищенаведених норм та виходячи з того, що виконання підрядних робіт відповідачем та їх прийняття позивачем здійснено шляхом оформлення відповідних актів за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень і претензій з боку замовника, а також оплату останнім у повному обсязі вартості фактично виконаних підрядних робіт, визначеної за домовленістю сторін у договорах підряду, суд дійшов висновку, що правовою підставою перерахування коштів позивачем відповідачеві у даному випадку були саме договори підряду, у зв'язку з чим кошти, які є предметом даного спору, не є майном, набутим відповідачем без достатньої правової підстави, що виключає застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 ЦК України.

Суд також враховує, що дані договори підряду в частині визначення ціни не визнано в установленому законом порядку недійсними у зв'язку з її завищенням та до них сторонами не вносились відповідні зміни.

Крім того, звертаючись до господарського суду з вимогою про відшкодування спірної суми грошових коштів, позивач не навів правового обґрунтування заявленого позову, пославшись лише на акт ревізії Державної фінансової служби в Чернівецькій області від 09.08.2013 № 07-40/11, який сам по собі не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем договірних зобов'язань і завдання позивачеві збитків, а відтак, не свідчить про наявність підстав для задоволення даного позову, оскільки виявлені ревізією порушення жодним чином не впливають на умови спірних договірних відносин та не можуть їх змінювати.

Неналежними та недопустимими доказами обґрунтованості позову визнаються судом також й наданий позивачем витяг з кримінального провадження від 26.11.2013 відносно директора МПП «Гекон» ОСОБА_5 та головного інженера цього підприємства ОСОБА_6 про підозру в скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, та висновку проведеного в рамках досудового розслідування названого кримінального провадження будівельно-технічної експертизи від 27.11.2013 № 13285. Зокрема, названий витяг не являється набраним законної сили вироком, яким в силу частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є обов'язком для господарського суду лише при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, а висновок експертизи, проведеної в рамках досудового розслідування будь-якого кримінального провадження або в процесі розгляду будь-якої цивільної чи адміністративної справи, взагалі не може бути взятий до уваги при вирішенні спору у господарських справах.

Аналогічним чином не може бути визнаним належним та допустимим доказом у господарському судочинстві також і висновок експертизи, проведеної у процесі розгляду іншої справи з розгляду господарського спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, з покладенням судових витрат на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові.

Суддя А. Паскарь