Рішення

від 30.11.2015 по справі 913/922/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 листопада 2015 року Справа № 913/922/15

Провадження №16/913/922/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» , м. Київ

до Селянського (фермерського) господарства В«ФортунаВ» , с. Переможне Лутугинського району Луганської області

про стягнення 721 672 грн. 00 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання-Богуславська Є.В.

У засіданні брали участь:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність від 20.10.2015 № 382;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство В«Аграрний фондВ» (далі - ПАТ В«Аграрний фондВ» , позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом від 07.10.2015 до Селянського (фермерського) господарства «Фортуна» (далі - СФГ В«ФортунаВ» , відповідач) про стягнення попередньої оплати в сумі 721 672 грн. 00 коп. за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 09.04.2014 № 614 Ф у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по поставці.

Позивач, посилаючись на ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору щодо поставки товару.

Від ПАТ В«Аграрний фондВ» , 02.11.2015 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення з додатком від 30.10.2015 № 02-01/2752, від 25.11.15 №02-01/3052 а саме: надані докази спроби направлення і докази направлення копії позовної заяви з використанням факсимільного зв'язку та надана копія листа від кур'єрської компанії з інформацією про те, що відповідачу здійснена доставка копії позову до юридичної адреси.

Відповідач не забезпечив участь свого уповноваженого представника в судове засідання, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся. Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року від 09.04.2014 № 614 Ф, на підставі якого постачальник (відповідач) зобов'язується передати згідно з умовами даного договору покупцю (позивачу) товар - пшеницю м'яку 2 класу - за ціною, у кількості, по відповідній якості та в асортименті, вказаних в договорі та в додатках до договору, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти, оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором - з авансовим платежем у розмірі 721672грн. в два етапа: 50% - протягом 5 робочих днів з дня надходження встановлених договором документів (п.2.5), що дорівнює 515480грн., і 20% після надання відповідачем актів огляду посівів, які підтверджують прийняття на страхування посівів, що дорівнює 206192грн., і остаточний розрахунок протягом 5 робочих днів з дня поставки товару (п.п.3.1, 4.1, 4.2). Термін поставки - 1 жовтня 2014 року (п.1.2).

Розрахунки за товар проводяться в національній валюті банківським переказом.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з авансовим платежем у розмірі 70% вартості товару.

На виконання умов договору позивач переказав відповідачу грошові кошти на суму 721672грн., а відповідач не відвантажив продукцію за вказаним договором. Дані обставини підтверджено платіжним дорученням від 14.04.14 №833 на суму 515480грн., банківською випискою з рахунку позивача від 29.04.14 з відображенням грошового переказу на користь відповідача на суму 206192грн.

Відповідач не поставив товар у встановлений договором строк, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача передоплату в сумі 721672грн.

Письмовими поясненнями до справи від 30.11.15 позивач зазначив, що за спливом досить тривалого часу, інтерес до виконання відповідачем обов'язку в натурі у нього відсутній і позивач наполягає на стягненні грошових коштів, сплачених як передоплату.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати виконання обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону і умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк. З матеріалів справи - з договору поставки зерна врожаю 2014 року від 09.04.2014 № 614 Ф - вбачається, що відповідач зобов'язується передати згідно з умовами даного договору покупцю (позивачу) товар - пшеницю м'яку 2 класу - за ціною, у кількості, по відповідній якості та в асортименті, вказаних в договорі, в строк до 1 жовтня 2014 року (п.1.2).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписи 265-267 ГК України, ст.ст.655-693 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по поставці продукції у відповідності до вимог закону та умов договору. У разі невиконання обов'язку по поставці продукції, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві грошові кошти (ст..693 ЦК України).

Позивач переказав відповідачу грошові кошти на суму 721672грн., що належним чином - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач. Відповідач не виконав умови договору і порушив своє зобов'язання по поставці товару - не поставив продукцію у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти в сумі 721672грн.

Таким чином, позивач у відповідності до умов договору та вимог закону має право на стягнення передоплати з відповідача в сумі 721672грн. За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 721672грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, 265-267 ГК України, ст.ст.655-693 ЦК України, керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства В«ФортунаВ» , с. Переможне Лутугинського району Луганської області, вул.Суворова, 7, ід. код 13406229 на користь Публічного акціонерного товариства В«Аграрний фондВ» , м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ід. код 38926880 суму передоплати 721672грн. , витрати на судовий збір в сумі 10825,08рн. Видати наказ.

Рішення підписане 03.12.15

Суддя Р. Шеліхіна