Ухвала

від 26.11.2015 по справі 826/11857/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11857/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Грищенко Т.М., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2015 року адміністративну справу за позовом державного підприємства «Київська офсетна фабрика» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Київська офсетна фабрика» (надалі за текстом - «ДП «КОФ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003512202 від 09 червня 2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 691 500 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі за текстом - «ДПІ в Оболонському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.05.2015 р. по 20.05.2015 р. посадовцями ДПІ в Оболонському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «КОФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Форт-Нокс» за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р. та з ТОВ «НВП «Гаммаграфік» за період з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р.

Результати перевірки оформлено актом № 448/26-54-22-02-10/05450185 від 21.05.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 461 000 грн.

Такий висновок ДПІ в Оболонському районі вмотивовано наступним.

Відповідно до договору поставки № 65/14 від 25.03.2014 р., видаткової накладної та податкової накладної ДП «КОФ» придбало у ТОВ «Форт-Нокс» напівпрозору плівку гарячого тиснення на загальну суму 2 673 000 грн., у т.ч. 445 500 грн. ПДВ.

Згідно договору поставки № 155/13 від 20.08.2013 р. ТОВ «НВП «Гаммаграфік» зобов'язалось передати позивачеві на умовах купівлі-продажу дифракційні етикетки, а останній - прийняти та оплатити товар.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 93 000 грн., у тому числі 15 500 грн. ПДВ.

Розрахунки за названими договорами позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ відніс до податкового кредиту.

Разом з тим, до перевірки не надано документи на транспортування товару та дорожні (маршрутні) листи.

Крім того, основним постачальником ТОВ «НВП «Гаммаграфік» було ТОВ «Дарлан плюс», а останнє відсутнє за місцезнаходженням та не має необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про безтоварність укладених угод та про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатами названих господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Оболонському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003512202 від 09 червня 2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 691 500 грн., у тому числі 461 000 грн. за основним платежем та 230 500 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між ДП «КОФ» та ТОВ «Форт-Нокс», ТОВ «НВП «Гаммаграфік».

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів поставки № 65/14 від 25.03.2014 р., № 155/13 від 20.08.2013 р. та додаткових угод до них; специфікацій; рахунків-фактур № 1/01 від 23.01.2015 р., № ГФ-0000007 від 12.01.2015 р., № РН-0000081 від 19.01.2015 р., видаткових накладних № 1/01 від 23.01.2015 р., № РН-0000015 від 12.01.2015 р., податкових накладних № 1 від 23.01.2015 р., № 18 від 12.01.2015 р., № 142 від 19.01.2015 р., прибуткових ордерів № 0006 від 23.01.2015 р., № 0001 від 12.01.2015 р., № 0003 від 19.01.2015 р., банківських виписок, звітів руху сировини та матеріалів, карток складського обліку матеріалів, картки аналітичних рахунків про зміну у складі активів та зобов'язань підприємства, витягу із журналу довіреностей, подорожнього листа легкового автомобіля про транспортування товару, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ДП «КОФ» були наявні усі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до складу податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Форт-Нокс», ТОВ «НВП «Гаммаграфік».

Посилання ДПІ в Оболонському районі на те, що основним постачальником ТОВ «НВП «Гаммаграфік» було ТОВ «Дарлан плюс», а останнє відсутнє за місцезнаходженням та не має необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності обґрунтовано не взято судом до уваги.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «НВП «Гаммаграфік».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з несплатою судового збору на момент вирішення справи, відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат з ДПІ в Оболонському районі підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 359 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2015 року - без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 01 грудня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.