Рішення

від 02.12.2015 по справі 910/6891/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/6891/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СіріусПроект Львів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова»

про стягнення 21260844,48 грн. неустойки.

Головуючий суддя - Сташків Р.Б.,

судді: Шкурдова Л.М.,

Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача - Сенів Т.В., Туз А.І., Гасяк Я.В. (представники за довіреностями);

від відповідача - Медецький М.Л. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням поданої Позивачем 01.07.2015 та прийнятої судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим за договором майном за час прострочення - у зв'язку з не виконанням Відповідачем обов'язку щодо повернення майна з оренди за період з 15.10.2014 по 20.04.2015 у розмірі 21260844,48 грн.

Відповідач проти позову заперечує та вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки застосування до розрахунку спірної суми неустойки валюти (євро) суперечить чинному законодавству, і також Відповідач вказує на неправильно обраховану Позивачем дату виникнення у Відповідача обов'язку повернути майно з оренди - 14.10.2014, натомість на думку Відповідача такий обов'язок виник у нього з 01.06.2015 на підставі п. 14.8 Договору оренди від 19.12.2008 та оскільки 01.04.2015 є датою винесення постанови Вищим господарським судом України, який остаточно вирішив справу № 910/22954/14. А оскільки Відповідач фактично повернув майно 21.04.2015, то порушення умов договору оренди з його сторони взагалі відсутні.

Відповідач також вважає недійсним (нікчемним) пункт 5.4 Додатку №1 Договору фінансового лізингу № 100080-РГ-0 від 21.12.2010, згідно з яким одночасно з передачею Об'єкта Лізингу та у зв'язку з такою передачею, від Лізингодавця до Лізингоодержувача переходять всі права та обов'язки орендодавця за Договорами Оренди. Підставою недійсності (нікчемності) Відповідач зазначає порушення ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», за яким у лізинг може бути передана лише неспоживна річ. З огляду на нікчемність п. 5.4 Додатку №1 Договору фінансового лізингу № 100080-РГ-0 від 21.12.2010, та відсутність інших договорів уступки права або управління майном, Відповідач вважає що у Позивача відсутнє право на звернення до суду з даним позовом.

Окрім того Відповідач вказує, що Позивач не довів встановлених ст. 291 ГК України підстав для припинення Договору оренди, а відмова в силу ст. 782 ЦК України не визнається ГК України як підстава для припинення дії Договору оренди, та натомість одностороння відмова від договору заборонена ч. 1 ст. 291 ГК України.

За наслідками розгляду поданої разом з позовом заяви Позивача про забезпечення позову суд вирішив залишити її без задоволення, оскільки Позивачем, всупереч ст. 66-67 ГПК України, не доведено суду (не надано належних письмових та інших доказів в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України), що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а одні лише припущення Позивача щодо дій Відповідача належними доказами не являються. Судовий збір за розгляд заяви Позивачу не відшкодовується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2008 між Позивачем, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем (змінив найменування з ТОВ «Практікер Україна» на ТОВ «Схід Відбудова»), було укладено Договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО Амбросійчук Л.В. та зареєстрований за № 4988, 4989, відповідно до якого Позивач надав у користування Відповідачу торговельний центр площею 8173,8 кв.м. за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30.

За умовами Договору ставка місячної орендної плати становить 7,80 євро за квадратний метр площі орендованих приміщень, тобто 63755,64 євро за всі орендовані приміщення разом щомісячно. Орендна плата вноситься до 5-го числа кожного місяця за поточний місяць в гривнях. Перерахування орендної плати відбувається згідно офіційного обмінного курсу НБУ станом на 15 число попереднього місяця.

Додатково суд зазначає, що у розділі 4 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата встановлюється раз на рік по закінченню строку, протягом якого не застосовується застереження про стійку ціну, на умовах, викладених нижче у Договорі. Так, орендна плата, зазначена в п. 3.1 Договору, має сплачуватися протягом перших 24х повних місяців з дати приймання-передачі (протягом цього строку не застосовується застереження про стійку ціну, викладене нижче). З початком 25-ого повного місяця з дати приймання-передачі, Орендна плата буде змінена, якщо річний середній темп зміни споживчих цін у країнах, валютою яких є євро (Гармонізований індекс споживчих цін НІСР - 12), офіційно опублікований Євростатом на рік, що передує оренді, є вищим за базовий показник («застереження про стійку ціну»), У такому випадку Орендна плата буде збільшена або зменшена відповідно до зміни гармонізованого показника роздрібних цін НІСР - 12, починаючи з 25го місяця з дати приймання-передачі. Індексація буде здійснюватися кожного року, починаючи з того самого місяця, в який було здійснено першу зміну Орендної плати, як вказано вище, та з урахуванням річного середнього Індексу, визначеного на рік, що передує такій зміні.

Також сторони погодили, що у випадку, якщо Орендодавець хоче здійснити продаж Торговельного центру, на умовах подальшої його оренди та отримання в лізинг, він залишається Орендодавцем з усіма правами та зобов'язаннями, що виникають з Договору оренди. А у разі передачі об'єкта оренди третій особі Орендодавець відповідає за те, щоб ця передача не мала негативних юридичних чи фактичних наслідків для Орендаря. У разі передачі прав або продажу об'єкта оренди Орендодавець гарантує також, що це не зашкодить існуванню та продовженню орендних відносин за Договором оренди.

Так, 21.12.2010 Позивач продав орендовані приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНГ Лізинг Україна» на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, посвідченого Баллод Г.А. приватним нотаріусом Львівського МНО 21.12.2010 та зареєстрованого за № 1779, 1780. Цього ж дня між Позивачем та ТзОВ «ІНГ Лізинг Україна» було укладено Договір фінансового лізингу № 100080-РГ-0, посвідчений Баллод Г.А. приватним нотаріусом Пустомитівського РНО Львівської області та зареєстровано за № 1785, 1786.

За умовами Договору фінансового лізингу, ТзОВ «ІНГ Лізинг Україна» передав вище вказані приміщення в користування Позивачеві з метою подальшої передачі в оренду цих приміщень дозволеним орендарям за Договорами оренди у відповідності до умов Договору фінансового лізингу, а також з метою надання послуг з управління та обслуговування нерухомості, які стосуються орендованих приміщень.

У Договорі фінансового лізингу сторони погодили, що одночасно з передачею Об'єкта Лізингу та у зв'язку з такою передачею, від Лізингодавця до Лізингоодержувача переходять всі права та обов'язки орендодавця за Договорами Оренди, які існують станом на дату цього Договору фінансового лізингу. Лізингодавець уповноважує Лізингоодержувача, а Лізингоодержувач зобов'язується виконувати всі зобов'язання Лізингодавця як власника Об'єкта лізингу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 у справі № 910/22954/14, яке набрало законної сили, було встановлено, тому відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує повторного доведення обставина, що станом на 06.08.2014 Відповідачем не було сплачено орендну плату за три місяці підряд (червень, липень, серпень 2014 року), у зв'язку з чим 05.08.2014 та 06.08.2014 Позивачем було надіслано Відповідачеві повідомлення про відмову від Договору оренди на підставі ст. 782 ЦК України, які були отримані Відповідачем 13.08.2014 відповідно до повідомлення про вручення поштових відправлень, тому згідно з ч. 2 ст. 782 ГПК України Договір оренди є розірваним з 13.08.2014.

Також рішенням від 27.11.2014 у справі № 910/22954/14 Господарського суду міста Києва встановив, що оскільки Договором оренди не передбачено можливості нарахування орендної плати та загальних платежів після розірвання Договору, то у Позивача є правові підстави для нарахування орендної плати та загальних платежів лише до моменту розірвання договору - до 13.08.2014, тому платежі, здійснені Відповідачем після 13.08.2014 слід зарахувати в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася до моменту розірвання договору. З огляду на наведене суд за зробленим власним перерахунком вирішив стягнути з Відповідача 1478722,26 грн. - зі сплати орендної плати та 617062,20 грн. зі сплати загальних платежів.

Залученим до матеріалів справи актом державного виконавця від 15.04.2015, складеним при виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 у справі № 910/22954/14 встановлено, що станом на дату складення акту орендовані за Договором оренди приміщення Відповідачем ще не звільнені, натомість були звільнені у подальшому - 21.04.2015, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2015.

Предметом спору у даній справі є стягнення Позивачем з Відповідача обумовленої ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим за Договором майном за час прострочення у зв'язку з не виконанням Відповідачем обов'язку щодо повернення майна з оренди за період з 15.10.2014 по 20.04.2015 у розмірі 21260844,48 грн.

Заперечення Відповідача щодо неправомірності застосування Позивачем при розрахунку спірної суми неустойки валюти (євро) судом відхиляється, оскільки у розділі 3 Договору сторони погодили саме ставку орендної плати за 1 кв.м. орендованої площі та загальну щомісячну суму орендної плати виходячи з такої ставки у валюті євро, та разом з цим вказали, що при сплаті перерахування орендної плати відбувається згідно офіційного обмінного курсу НБУ станом на 15 число попереднього місяця.

Всупереч твердженням Відповідача Позивач не вказує на виникнення у Відповідача обов'язку повернути майно з оренди - 14.10.2014, натомість вказує на обов'язок повернути майно з 13.08.2014 - з дати розірвання Договору оренди. Також судом визнаються необґрунтованими посилання Відповідача щодо виникнення у нього обов'язку повернути орендоване за Договором оренди майно з 01.06.2015 на підставі п. 14.8 Договору оренди та щодо не доведення Позивачем припинення дії цього Договору.

Щодо вказаних заперечень Відповідача суд зазначає, що обставина припинення дії Договору оренди шляхом його розірвання з 13.08.2014 у зв'язку з відмовою від договору з встановлених законом підстав (ст. 782 ЦК України), а також виникнення у Відповідача обов'язку з 13.08.2014 повернути приміщення з оренди (ст. 785 ЦК України), встановленні чинним рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 у справі № 910/22954/14, тому за ст. 35 ГПК України не доказуються знову при вирішенні даного спору.

Нікчемність пункту 5.4 Додатку №1 Договору фінансового лізингу Відповідачем також не доведена, оскільки прямо не встановлена нормами законодавства, на які посилається Відповідач.

Натомість чинним рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2015 у справі № 910/29489/14 досліджувався Договір фінансового лізингу та суд не встановив, що зміст цього договору суперечить ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, наведеним у рішенні, тобто у тому числі і Закону України «Про фінансовий лізинг», тому за ст. 35 ГПК України дані обставини також не доказуються знову при вирішенні даного спору.

Отже, всі заперечення Відповідача проти позову судом розглянуті на відхилені.

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом описано вище та встановлено невиконання Відповідачем покладеного на нього законом обов'язку щодо повернення майна з оренди за період з 15.10.2014 по 20.04.2015 включно, що є підставою для нарахування неустойки за ст. 785 ЦК України.

Розрахунок неустойки, доданий Позивачем до заяви про збільшення позовних вимог від 01.07.2015, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розрахована Позивачем неустойка не перевищує дозволену до стягнення згідно з законом), а її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

При цьому судом досліджено та визнано обґрунтованим пояснення Позивача (залучені до справи) щодо здійснення ним розрахунку неустойки з врахуванням розділу 4 Договору оренди.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 21260844,48 грн. неустойки за період з 15.10.2014 по 20.04.2015 визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судовий збір за ст. 49 ГПК України за звернення Позивача до суду з даним позовом покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Відбудова» (Донецька область, м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, 61; ідентифікаційний код 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СіріусПроект Львів» (Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Стрийська, 30; ідентифікаційний код 33753565) 21260844 (двадцять один мільйон двісті шістдесят тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 48 коп. неустойки, а також 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2015

Головуючий суддя Р.Б. Сташків

Суддя Л.М. Шкурдова

Суддя В.В. Сівакова