Рішення

від 05.07.2006 по справі 25/145-06-3867

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/145-06-3867

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2006 р.Справа  № 25/145-06-3867

За позовом: ЗАТ фінансова група „Страхові традиції”, м. Київ

до відповідача: Кредитна спілка „Нотаріус”, м. Одеса          

про визнання недійсним договору   страхування

Суддя: Малярчук І.А.

В судових  засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Ласков А.О., довіреність №10 від 10.02.06р., Синюк В.М., довіреність №13-Д від  10.03.06р.

Відповідача: Терлецька Ю.В., довіреність від 02.02.06 р., Кучеренко С.Д., голова правління, протокол №6 від 12.08.05 р.

В судовому  засіданні 05.07.06р. приймали участь представники:

Позивача: не з'явився

Відповідача: Терлецька Ю.В., довіреність від 02.02.06 р., Кучеренко С.Д., голова правління, протокол №6 від 12.08.05 р.

Суть спору: про визнання недійсним договору добровільного страхування кредиту №121 від 30.12.05 р., укладеного між  ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” та КС „Нотаріус”, застосувати наслідки недійсності договору.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду пояснення до позовної заяви про визнання недійсним договору страхування від 26.05.06 р. вх.№11272, заяву про уточнення та доповнення позовних вимог до позовної заяви від 14.06.06 р. вх.№12610, уточнення до позовної заяви від 04.07.06р. вх. № 14233, згідно яких виклав пояснення  щодо підстав  визнання недійсним  договору добровільного страхування кредиту серія КР №121 від 30.12.05 р. з посиланням на норми чинного законодавства.

Так, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що директором Одеської обласної дирекції ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” Татаровською Н.В., яка фактично є керівником структурного підрозділу фінансової установи укладено договір добровільного страхування з Кредитною спілкою „Нотаріус” на свою користь  та без відповідних повноважень, оскільки вказаний договір не був неузгоджений з Головою правління  та спеціалістами ЗАТ фінансова група „Страхові традиції”.

З проаналізу Законів України „ Про страхування”, „Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг”, Цивільного кодексу України, позивач зробив висновок про те, що з договору страхування страховик як фінансова установа приймає на себе зобов'язання на користь страхувальника або іншої особи, визначеної у договорі страхування.

З огляду на ч. 1 ст. 103 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, яка зобов'язує керівників або службовців фінансових установ брати участь у підготовці та прийнятті рішень стосовно діяльності установи, а саме в укладанні договорів страхування, щодо прийняття фінансовою установою будь якого зобов'язання на їх користь, позивач з посиланням на ч. 3 ст. 10 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” зауважив на тому, що  особа, яка є членом органу управління або службовцем фінансової установи, якою в даних правовідносинах є Татаровська  Н.В., може укладати договори з цією фінансовою установою щодо надання такій особі відповідних фінансових  послуг на умовах, що не відрізняються від звичайних. В даному випадку цю норму не можна застосовувати, тому що договір добровільного страхування кредитів серії КР№ 121 від 30.12.05р. був укладений між  ФГ „Страхові традиції” в особі і на користь Татаровської Н.В. та КС „Нотаріус”, а не між ФГ „Страхові традиції” та Татаровською  Н.В..

Однією з істотних умов договорів страхування є страховий тариф. Правилами добровільного страхування кредитів № 15.02 Страховики, зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг 17.05.04р., для страхування окремого кредитного договору по ризику „З відповідальністю за всі ризики” закріплюється базовий тариф у розмірі 12% від розміру страхової суми, а при страхуванні портфелю кредитних договорів по ризику „З відповідальністю за всі ризики” повинен застосуватись страховий тариф у розмірі 8% від розміру  страхової суми, однак, у п. 1.3.3. договору страхування зазначений страховий тариф 1,0% від страхової суми.

Також, позивач зазначає, що зміна страхового тарифу Татарковською Н.В. без наданих їй на це повноважень, а також без подальшого схвалення цього право чину Головою правління є перевищенням наданих їй повноважень, порушенням внутрішніх актів Страховика та прямим порушенням закону України, а саме ст. 241 ЦК України.

Клопотання позивача  про залучення до матеріалів справи додаткових документів від 05.07.06р. вх. № 14316, судом задоволено.

Відповідач надав суду відгук на позовну заяву та заяву про уточнення та доповнення позовних вимог  від 23.06.06 р. за вх.№13480, згідно яких позов не визнає, зазначає, що при укладанні договору страхування від імені ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” виступала директор Одеської обласної дирекції Татаровська Н.В., яка діяла  згідно наданих їй позивачем повноважень на підставі доручення №45 від 15.09.05 р., а вигодонабувачем за оспорюваним договором страхування була Кредитна спілка „Нотаріус”, у зв'язку з чим, на думку відповідача, немає підстав вважати, що оспорюваний договір був укладений в інтересах Татаровської Н.В. як  фізичної особи.

Також, відповідач вказує на те, що ніякої користі від укладення оспорюваного договору страхування, як і від настання страхової події, Татаровська Н.В.  не отримує, оскільки свої зобов'язання по сплаті суми кредиту у разі виплати КС “Нотаріус” страхового відшкодування за оспорюваним договором страхування,  зобов'язання по сплаті кредиту Татаровської Н.В. не приймаються, вона повинна сплатити борг за  регресним позовом  на користь ЗАТ фінансова група „Страхові традиції”.

Клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору від 05.06.06р. судом не задоволено, оскільки відповідно до п. 4 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору може бути продовжений за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони,  погодженим з другою стороною, тому за відсутності погодження ЗАТ фінансова група „Страхові традиції”,  суд відмовляє в його задоволені.

В судових засіданнях згідно ст.. 77 ГПК України, суд оголошував переви з 26.06.06р. по 04.07.06р., з 04.07.06р. по 05.07.06р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

30.12.05 р. між ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” (Страховик) в особі директора Одеської обласної дирекції Татаровської Наталії Володимирівни, що діє на підставі довіреності №45 від 15.09.05 р. та Кредитною спілкою „Нотаріус” (Страхувальник) в особі Голови правління Кучеренка Сергія Дмитровича, що діє на підставі Статуту було укладено договір добровільного страхування кредиту серія КР №121.

Згідно п.п.1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 Договору об'єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з матеріальними збитками, які можуть бути завдані Страхувальнику  внаслідок невиконання (неналежного виконання) обов'язків Позичальника за Кредитним договором №22/05 від 30.12.05 р., укладеним між Страхувальником та Позичальником. Позичальник страхувальника Татаровська Наталя Володимирівна. Вигодонабувач за цим Договором: Кредитна спілка „Нотаріус”.

Відповідно до п.п.1.2.1, 1.2.2, пп.1.2.2.1  Договору страховий ризик –певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим ризиком за цим договором є ризик понесення збитків (майнових втрат) Страхувальника, пов'язаний з невиконанням (неналежним виконанням) Позичальником  своїх обов'язків, передбачених Кредитним договором, що укладений між Позичальником та Страхувальником.  Страховий випадок –подія, передбачена цим Договором, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику. Страховим випадком за цим Договором є фактично підтверджений Страхувальником протягом строку, обумовленого Договором страхування, факт настання збитків внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Страхувальником по поверненню кредитів та сплаті процентів, в строки та в порядку, що передбачені Кредитним договором внаслідок будь-яких причин.

Пунктом 1.3 Договору визначено страхову суму  в розмірі 60 328,82 грн., страховий тариф в розмірі 1% від загальної страхової суми, страховий платіж  в сумі 603,30 грн.

Цей договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем повної сплати загального страхового платежу та діє відповідно до Кредитного договору №22/05 від 30.12.05 р. ( п.1.4.1 даного договору).

Згідно п. 4.1.3. договору добровільного страхування кредиту серія КР №121 від 30.12.05р. виплата  страхового відшкодування провадиться на підставі документів, що дають змогу встановити обставини страхового випадку та розмір страхового відшкодування. Такими документами можуть бути: копія або оригінал цього договору; копія або оригінал кредитного договору; акт неповернення кредиту ( несплати процентів) Позичальником; акт перевірок використання кредиту за цільовим призначенням; копії документально підтвердженого  звіту Позичальника про використання ним кредиту; довідки фінансових установ, гідрометеослужби, пожежної й аварійної служб, міліції, слідчих, судових органів; копії потрібних рахунків-фактур або накладних, товаросупроводжувальні документи; оригінали або належним чином завірені копії платіжних доручень; копії листування між Страхувальником та Позичальником, які завірені Страхувальником та мають відношення до страхового випадку; судового рішення або висновку незалежного експерта ( аудиторського висновку) про розмір збитків; усіх інших документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, які підлягають відшкодуванню.

Доказом проведення КС „Нотаріус” страхового платежу є подана позивачем до справи копія банківської виписки від 19.01.06р.

        Статтею 1 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996 р. №85/96-ВР визначено, що  страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових  інтересів  громадян  та  юридичних  осіб у разі настання певних   подій   (страхових   випадків),   визначених    договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом  сплати  громадянами  та  юридичними  особами страхових   платежів  (страхових  внесків,  страхових  премій)  та доходів від розміщення коштів цих фондів.

 Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про страхування” добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.  Загальні умови і  порядок  здійснення  добровільного   страхування   визначаються правилами  страхування,  що  встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог  цього  Закону.  Конкретні  умови  страхування визначаються  при  укладенні  договору  страхування  відповідно до законодавства.

        Згідно ч.1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком,  згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі  настання  страхового  випадку  здійснити  страхову   виплату страхувальнику або іншій особі,  визначеній у договорі страхування страхувальником,  на користь  якої  укладено  договір  страхування (подати   допомогу,   виконати   послугу  тощо),  а  страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені  строки  та виконувати інші умови договору.

       Страховий ризик  -  певна подія,  на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія,  передбачена договором страхування або  законодавством,  яка  відбулася  і  з  настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми  (страхового відшкодування)  страхувальнику,  застрахованій  або  іншій  третій особі ( ст.8 Закону України “Про страхування”).

    Частинами 1, 2, 3 Закону України “Про страхування” визначено, що страховий платіж (страховий внесок,  страхова премія) –плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести  страховику згідно з договором страхування.  Страховий тариф  -   ставка   страхового  внеску  з  одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страхові тарифи   при    добровільній    формі    страхування обчислюються   страховиком   актуарно  (математично)  на  підставі відповідної  статистики  настання   страхових   випадків.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши обставини справи та положення чинного законодавства, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги правомірними з огляду на наступне.

ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансових установ СТ №84 від 21.08.04 р.

Згідно  п.1.1 „Професійних вимог  до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ”, затверджених розпорядженням державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.07.04 р. №1590 до керівників фінансової установи належать керівники відокремлених структурних підрозділів страховика, а також особи, які їх заступають.

Татаровська Наталія Володимирівна була призначена директором Одеської філії ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” з 07.04.04 р. згідно наказу Голови правління ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” №4ок/ф  від 06.04.04 р. та при укладанні оспорюваного договору страхування вона діяла від імені Страховика  на підставі довіреності №45 від 15.09.05 р., яка була видана їй з огляду на посадове становище, яке передбачає представництво у відповідних правовідносинах.

Приймаючи до уваги те, що об'єктом страхування в оспорюваному договорі є майнові інтереси Кредитної спілки “Нотаріус”, які безпосередньо залежали від належного виконання Кредитного договору №22/05 від 30.12.05 р. Татаровською Н.В., яка є  Позичальником за даним договором, суд вважає, що настання страхового випадку, якому властиві ознаки ймовірності та випадковості, цілком залежало від волі Татаровської Н.В., яка одночасно є посадовою особою Страховика, який у даних правовідносинах взяв на себе зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування.

З п.4.1 наявного в матеріалах справи Договору кредиту №22/05 від 30.12.05 р., укладеного між Кредитною спілкою “Нотаріус” та Татаровською Н.В. вбачається, що засобом забезпечення  своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом є договір добровільного страхування.

З не оплатою Татаровською Н.В. у визначеному кредитним договором № 22/05 від 30.12.05р. порядку кредиту, процентів  за  користування кредиту настав страховий випадок, про який був повідомлений позивач актом не повернення кредиту від 09.03.06 та листами від 10.03.06р., вх.№ 12/3 від  27.03.06р., від 28.04.06р.

Звідси, у суду є підстави вважати, що у Татаровської Н.В. була зацікавленість у настанні страхового випадку, оскільки у такому разі зобов'язання перед Кредитною спілкою “Нотаріус” по сплаті кредиту і сплаті відсотків за користування кредитом згідно оспорюваного договору мають бути погашені за рахунок суми страхового відшкодування.

Крім того, із поданих до справи позивачем документів вбачається, що згідно п. 3 наказу Фінансової групи „Страхові традиції” №37 від 23.03.04 р. при укладенні договорів страхування філія в особі директора зобов'язана  керуватися тарифами Страховика. При укладанні  договорів страхування філією, умови страхування, тарифи та інші питання відносно особливостей страхування повинні бути погоджені зі спеціалістами Страховика шляхом обміну службовими листами.

Відповідно до Правил  добровільного страхування кредитів №15.02 Страховика, які зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 17.05.04 р. для страхування окремого кредитного договору по ризику „З відповідальністю за всі ризики” застосовується базовий страховий тариф у розмірі 12% від розміру страхової суми.

Відповідно до п.5.1 Положення про Одеську філію ЗАТ Фінансової групи „Страхові традиції”  - Одеську обласну дирекцію, затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ЗАТ Фінансової групи „Страхові традиції” №5 від 15.03.04 р. та Головою правління Фінансової групи „Страхові традиції” для досягнення  цілей, передбачених цим Положенням, Філія має право за дорученням Товариства від його імені, відповідно до наявних  у Товариства ліцензій, укладати договори страхування з будь-якими юридичними та фізичними особами, після попереднього узгодження  з Головою Правління Товариства у порядку, що передбачений розділом VIII цього положення.

Доказів узгодження страхового тарифу в розмірі 1% зі спеціалістами ЗАТ Фінансової групи „Страхові традиції” при укладенні оспорюваного договору страхування  та доказів попереднього погодження договору з Головою Правління Товариства суду надано не було, що дає підстави зробити висновок про відсутність таких погоджень.

Згідно ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України представник не може  вчиняти  правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

Пунктами 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обмовленні ним.

Підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір добровільного страхування кредиту №121 від 30.12.05 р. не відповідає  нормам чинного законодавства, що є підставою для суду визнати його недійсним.

       Недійсний  правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,   є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на вищевикладене, суд визнає договір добровільного страхування кредиту №121 від 30.12.05 р недійсним з моменту укладення та згідно п.1 ст. 216 Цивільного кодексу застосовує наслідки недійсності договору, які полягають у зобов'язанні ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” повернути  Кредитній спілці „Нотаріус”  страховий платіж в сумі 603,30грн., оплачений згідно договору добровільного страхування кредиту № 121 від 30.12.05р.

       Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на зазначені норми законодавства та наявні в матеріалах справи документи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повній мірі, у зв'язку з чим визнає недійсним з моменту укладення договір добровільного страхування кредиту №121 від 30.12.05 р., укладений між  ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” та Кредитною спілкою „Нотаріус” та зобов'язує ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” повернути  КП „Нотаріус”  страховий платіж в сумі 603,30грн., оплачений згідно договору добровільного страхування кредиту № 121 від 30.12.05р.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 118 грн. витрати на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  та 85 грн. державного мита.

Керуючись ст. ст. 44, 49,  82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір добровільного страхування кредиту №121 від 30.12.05 р., укладений між  ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” та КС „Нотаріус”.

3. Зобов'язати ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” ((04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 32281587) повернути  КС „Нотаріус” 65107, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2с, код ЄДРПОУ 25997164)  страховий платіж в сумі 603,10грн.,  оплачений згідно договору добровільного страхування кредиту № 121 від 30.12.05р.

4. Стягнути з Кредитної спілки „Нотаріус” (65107, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 2с, код ЄДРПОУ 25997164) на користь ЗАТ фінансова група „Страхові традиції” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 32281587) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрати на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.