Ухвала

від 01.12.2015 по справі 815/5697/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5697/13-а

УХВАЛА

01 грудня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П

за участю секретаря: Піньковської О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач-

Одеська митниця ДФС: ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

відповідач:

ГУДКСУ в Одеській області не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а заадміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 р. та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 р. та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 р. та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн.,-

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася справа № 815/5697/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013р. та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 р. та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 р. та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 р. апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів і зборів України залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р., - без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» про заміну сторони у виконавчому провадженні: замінено сторону виконавчого провадження - Південну митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632) на її правонаступника - Одеську митницю Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) за виконавчим листом № 815/5697/13-а, виданим Одеським окружним адміністративним судом 27.05.2014 р.

24.09.2015р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Одеської митниці Державної фіскальної служби про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі № 815/5697/13-а за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначено, що під час виконання рішення суду, яке набрало законної сили, виявлено істотні для справи обставини, що мають значення для правильного вирішення судової справи і могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи. Зокрема, заявнику не було і не могло бути відомо, що митні платежі на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн., що підлягають стягненню з митниці на підставі судового рішення, відсутні в Одеській митниці Державної фіскальної служби, оскільки були перераховані до Державного бюджету України. Крім того, в заяві зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» не зверталось до митниці із заявою про повернення надміру сплачених податків в порядку, передбаченому ст. 43 Податкового кодексу України, а отже вимоги про стягнення з митниці на користь позивача надмірно сплачених платежів суперечать приписам зазначеної статті, відтак задоволенню не підлягають. Водночас, заявник зазначає, що у разі якщо суд визнає протиправними рішення і дії митних органів відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, такі платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, передбачених ст.301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України і ст. 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом №882/1188 від 30.12.2013р. Зазначена обставина, на думку заявника, є істотною для розгляду справи, оскільки її врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що прийняте судом першої інстанції.

Представник заявника - Одеської митниці Державної фіскальної служби заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ»проти задоволення заяви заперечував.

Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області явку представника до судового засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином та завчасно.

Заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі № 815/5697/13-а, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Як вбачається з заяви Одеської митниці Державної фіскальної служби про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі № 815/5697/13-а, посилаючись на положення п.1 ч.2 ст. 245 КАС України, згідно якого підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З аналізу положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 22.05.2015р. «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» вбачається, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Одеська митниця Державної фіскальної служби є правонаступником Південної митниці Міністерства доходів і зборів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №311 від 06.08.2014р.В«Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів УкраїниВ» , створено Одеську митницюДержавної фіскальної служби, як територіальний орган Державної фіскальної служби України та реорганізовано Південну митницю Міндоходів шляхом приєднання до Одеської митниці Державної фіскальної служби, яка відповідно до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримують фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2015 році, значиться за кодом ЄДРПОУ 39441717.

Згідно наказу Голови Державної фіскальної служби України № 582 від 07.08.2015 р. В«Про внесення змін до положень про окремі митниці Державної фіскальної службиВ» внесено зміни до Положення про Одеську митницю Державної фіскальної служби, зокрема, в п. 1 вказаного Положення серед іншого зазначено, що Одеська митниця Державної фіскальної служби є правонаступником усіх прав та обов'язків Південної митниці Міндоходів (т.3, а.с. 133, 135).

Таким чином, твердження заявника про те, що Одеська митниця Державної фіскальної служби не знала та не могла знати про існування вищенаведених обставин є безпідставними, оскільки остання є правонаступником усіх прав та обов'язків Південної митниці Міндоходів. При цьому, на адресу відповідача направлялись копії всіх судових рішень по даній справі, а його представники брали участь у справі № 815/5697/13-а, відтак відповідачу було відомо, що рішенням суду стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» надмірно сплачені платежі на загальну суму 237631,87 грн., з яких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн. Отже, відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції повинен був знати, що митні платежі на загальну суму 237631,87 грн. в останнього відсутні, оскільки перераховані до Державного бюджету України, тобто про обставини, на які Одеська митниця Державної фіскальної служби посилається як на нововиявлені.

Не можуть вважатись нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з заяви про перегляд судового рішення, заявник фактично наводить нове обґрунтування заперечень проти адміністративного позову. При цьому, обставини, які заявник просить визнати нововиявленими, мали бути відомі останньому, як під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а апеляційним судом.

Твердження заявника, що суд першої інстанції під час прийняття постанови від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а не застосував до спірних правовідносин пп. 1, 5 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, пп.1, 3, 16, 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013р., суд не приймає та зазначає, що в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в якості нововиявлених обставин Одеською митницею Державної фіскальної служби фактично відтворено обґрунтування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. у справі № 815/5697/13-а. Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2014р. у справі № 815/5697/13-а встановлено спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі №815/5697/13-а. При цьому, суд, встановивши, що надана товариством з обмеженою відповідальністю "Водолій-Логістик" фінансова гарантія у сумі 237631,87 грн. була перерахована Південною митницею Міндоходів до Державного бюджету України, з урахуванням приписів ч.2 ст.45, пп. 1, 5 п. 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, пунктів 1, 3, 9, 16, 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013р., дійшов висновку про необхідність встановлення способу виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 р. у справі 815/5697/13-а шляхом повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» надмірно сплачених податків на загальну суму 237631,87 грн.

Крім того, як зазначено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 22.05.2015р. процесуальні недоліки розгляду справи (неналежне повідомлення учасників судового розгляду, що перешкодило їм взяти участь у судовому засіданні; неналежне дослідження обставин справи; неналежне сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи тощо) не можуть вважатися нововиявленими обставинами, і є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Таким чином, наведені заявником обставини не можна визнати нововиявленими в розумінні ст.245 КАС України, оскільки вони фактично є новими та додатковими доводами, що не були своєчасно подані відповідачем в ході розгляду справи судом, тому підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а відсутні.

Відтак, враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність нововиявлених обставин, які відповідно до ч.2 ст.245 КАС України можуть бути підставами для перегляду судового рішення, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві Одеської митниці Державної фіскальної служби про перегляд нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а, задоволенню не підлягають за безпідставністю та невідповідністю положенням КАС України.

Статтею 94 КАС України встановлено порядок розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 11.11.2015р., за клопотанням Одеської митниці Державної фіскальної служби, останній відстрочено сплату судового збору за подання клопотання про зупинення виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-адо ухвалення судового рішення за заявою Одеської митниці ДФС про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду від 11.11.2015р. у задоволенні клопотання Одеської митниці ДФС про зупинення виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. відмовлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір за подання клопотання про зупинення виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі № 815/5697/13-а в розмірі 0,3 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 365,45 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 45 коп.).

Керуючись ст.ст. 245, 252, 253 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі №815/5697/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» до Одеської митниці Державної фіскальної служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №500060001/2013/610039/2 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/610045/2 від 11.07.2013 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №500060001/2013/00379 від 04.07.2013 року та №500060001/2013/00394 від 11.07.2013 року та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Водолій-ЛогістикВ» надмірно сплачених платежів на загальну суму 237631,87 грн., зяких мита у сумі 45698,44 грн. та податку на додану вартість у сумі 191933,43 грн., - залишити без задоволення.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної службисудовий збір у розмірі 365,45 грн. (триста шістдесят п'ять гривень 45 коп.) на користь Державного бюджету України на р/р № 31212206784005, отримувач коштів УК у м.Одесі/Київський район, код отримувача 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04.12.2015 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк