Постанова

від 23.11.2015 по справі 820/10174/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 листопада 2015 р. № 820/10174/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Таран Ю.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати неправомірним рішення від 08.06.2015 року №20 винесеного СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів в частині відмови в застосуванні податкового компромісу з податку на прибуток за І квартал 2014 року у сумі 456 435,00 грн.;

- зобов'язати СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів погодити застосування податкового компромісу по уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2014 рік з податку на прибуток на суму 456 435,00 грн. шляхом прийняття відповідного рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.06.2015 року №20 є неправомірним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ «Важпромавтоматика», код ЄДРПОУ 21266653 до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів заяву про податковий компроміс від 31.03.2015 № 1-12-1/01 разом з додатками та уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість за період березня 2012 року по лютий 2014 року на суму 6 909 672,0 грн. (5% - 345 485 грн.), сума ПДВ до сплати складає 345 485,00 грн. та уточнюючі декларації з податку на прибуток за період 2012,2013,2014 роки на суму 6 643 465 грн. (5% - 332 174,00 грн.), сума податку на прибуток до сплати 332 174,00 грн. про намір досягнення податкового компромісу визначеного Законом України від 25.12.2014 № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (далі ЗУ № 63) шляхом самостійного коригування господарських взаємовідносин з контрагентами постачальниками (а.с.16).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Важпромавтоматика», код ЄДРПОУ 21266653, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ «Ніка Трейдинг» (код ЄДРПОУ 38495117) за травень - грудень 2013 року; ТОВ «Оптоком 2012» (код ЄДРПОУ 38279463) за грудень 2012 року; січень - квітень 2013 року; ТОВ «Спецпідряд Сервіс» (код ЄДРПОУ 37634001) за травень - серпень 2012 року; ТОВ «Лана Групп» (код ЄДРПОУ 38277780) за вересень - листопад 2012 року; ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» (код ЄДРПОУ 37999062) за березень 2012 року; ТОВ «Компанія Фідес» (код ЄДРПОУ 37212041) за квітень 2012 року; ТОВ «Теоком» (код ЄДРПОУ 38633143) за лютий 2014 року; ТОВ «Єва плюс' 2010» (код ЄДРПОУ 37363742) за березень 2012 року; ТОВ «Мерфіс» (код ЄДРПОУ 37060615) за вересень 2012 року; ТОВ «Елемер-Україна» (код ЄДРПОУ 37443068) за лютий 2014 року; ТОВ «ТК Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) за січень 2014 року для досягнення податкового компромісу при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток шляхом самостійного коригування.

За результатами перевірки контролюючим органом складено довідку від 08.06.205 року №155/28-09-49-15/21266653 у висновках якої зазначено, що перевірка проводилась виключно з питань, які стосуються витрат та податкового кредиту по поданим уточнюючим розрахункам за період 2012-2014 роки в рамках досягнення податкового компромісу.

Перевіркою досліджувались документи по взаємовідносинам з контрагентами, які перелічені в заяві. Порушень при заповненні уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за період з березня 2012 р. по лютий 2014 р., та податку на прибуток за 2012 - 2013 рр. в частині відображення в них взаємовідносин з контрагентами не встановлено. Стосовно застосування податкового компромісу з податку на прибуток по уточнюючій декларації за 2014 рік СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Мін доходів буде винесено окреме рішення. Відповідно до вимог пункту з підрозділу 9 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку. З урахуванням вищевикладеного сплата податкових зобов'язань складає з податку на додану вартість у розмірі 5% складає - 345 485,00 грн., з податку на прибуток 5% - 309352,00 грн. (а.с.17-24).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів складено та направлено на адресу підприємства позивача рішення від 08.06.2015 року №20 в якому зазначено, що платник не має право скористатися процедурою податкового компромісу для подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на Прибуток за базовий звітний період - 2014 рік. За результатами розгляду заяви по податковому компромісу в частині податку на прибуток за 2014 рік у сумі 456435,00 грн. СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів відмовляє в застосуванні процедури податкового компромісу (а.с.25-26).

Позивач звернувся зі скаргою №1-22-7/01 від 21.07.2015 року про перегляд рішення №20 від 08.06.2015 року до Міністерства доходів і зборів України (Державна фіскальна служба України) (а.с.29-31).

Рішенням від 17.08.2015 року №17385/6/99-99-22-04-01-15 про перегляд скарги державна фіскальна служба України повідомила, що рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові від 08.06.2015 № 20 про відмову у застосуванні процедури податкового компромісу в частині податкових зобов'язань з податі су на прибуток за 2014 рік 456 435,00 грн. прийнято відповідно до законодавства (а.с.32-34).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Сума податку на прибуток у податкових деклараціях з 2012 по 31.03.2014 р., щодо якої ПрАТ «Важпромавтоматика» бажає досягнути податкового компромісу становить 6643465 грн. та сума податку на додану вартість у деклараціях податку на додану вартість з 01.03.2012 по 31.03.2014 р., щодо якої ПрАТ «Важпромавтоматика»» бажає достигнути податкового компромісу становить 6909672 грн.

Сума, що підлягає сплаті згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» № 63-19 від 25.12.2014 р. становить 5% вищевказаних сум та складає 677656,85 грн. (шістсот сімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень 85 коп.).

Відповідно до п. 152.9 ст. 159 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Згідно абз.9 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобовязання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Позивач не відповідав критеріям, які б давали можливість подати податкову декларацію за перший квартал 2014 року, тому подавав звітність з податку на прибуток за загальним правилом за базовий податковий (звітний) період - 2014 рік.

17 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 25.12.2014 №63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» (далі - Закон №63), яким внесені зміни в Податковий кодекс України, а саме розділ XX «Перехідні положення» доповнено підрозділом 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу».

Відповідно до п. 1 Закону №63-VІІІ податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

На випадки подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань відповідно до цього підрозділу не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобовязань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на прибуток, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

1) подані в порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу, після 1 квітня 2014 року;

2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов'язання (збільшено відємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.

У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання.

Згідно п. 2 Закону №63-VІІІ сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 4 Закону №63-VІІІ уточнення платником податків податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов'язань його контрагентів.

Згідно п. 5 Закону №63-VІІІ платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Відповідно до п. 7 Закону №63-VІІІ процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.

Відповідно до п. 8 Закону №63-VІІІ податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Згідно п. 11 Закону №63-VІІІ податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Пунктом 12 Закону №63-VІІІ передбачено, що платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, Законом № 63-VIII передбачено право платника податків досягти податкового компромісу по податковим зобов'язанням з податку на прибуток по правовідносинам, які виникли до 01.04.2014 року, з урахуванням строків давності, який досягається шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток за правилами, встановленими Законом.

Суд не може прийняти твердження відповідача про те, що позивач не має права скористатися процедурою податкового компромісу, тому що не надавав податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період І квартал 2014 року, оскільки позивачем була надана податкова декларація за звітний податковий період 2014 рік в цілому. Позивачем було подано уточнюючий розрахунок за І квартал 2014 р., але закон не забороняє уточнювати податкові зобов'язання з податку на прибуток по правовідносинам за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року для застосування податкового компромісу, не містить жодних виключень, заборон чи спеціальних правил по уточненню податку на прибуток за 2014 рік.

В Методичних рекомендаціях щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України від 17.01.2015 року №13, також не міститься заборони на подання уточнюючого розрахунку за 2014 рік (по правовідносинам до 01.04.2014 року) у разі застосування податкового компромісу.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність перешкод в застосуванні податкового компромісу за уточнюючим розрахунком з податку на прибуток за базовий податковий період - 2014 рік по господарським операціям, що мали місце до 01.04.2014 року.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірним рішення від 08.06.2015 року №20 винесеного СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів в частині відмови в застосуванні податкового компромісу з податку на прибуток за І квартал 2014 року у сумі 456 435,00 грн.

Зобов'язати СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів погодити застосування податкового компромісу по уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2014 рік з податку на прибуток на суму 456 435,00 грн. шляхом прийняття відповідного рішення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" (юридична адреса: пр. Леніна, буд. 56, м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ: 21266653) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6846 (шість тисяч вісімсот сорок шість) грн. 53 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2015 року.

Суддя Тітов О.М.