Ухвала

від 16.11.2016 по справі 820/10174/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2016 р.Справа № 820/10174/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року по справі № 820/10174/15

за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Важпромавтоматика»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року задоволено адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Важпромавтоматика» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (нині - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, далі по тексу - СДПІ) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

11.10.2016 року СДПІ подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянтом викладено обставини щодо первинного звернення з апеляційною скаргою, поданою в межах строку апеляційного оскарження, розгляду заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору та про причини повернення апеляційної скарги. Заявник відзначає, що на момент первинного подання апеляційної скарги СДПІ не могла здійснити оплату судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів, однак з надходженням на рахунок СДПІ коштів судовий збір сплачено. Просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року отримано заявником 09.12.2015 року (а.с. 66).

18.12.2015 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України, СДПІ на вказану постанову подано апеляційну скаргу (а.с. 70).

У зв'язку з невідповідністю поданої апеляційної скарги ч. 6 ст. 187 КАС України, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року апеляційна скарга СДПІ залишена без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору (а.с. 71-72).

На виконання вимог ухвали від 13.01.2016 року СДПІ до суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 75) у задоволенні якого ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року відмовлено, апеляційну скаргу СДПІ повернуто заявнику (а.с. 80-81).

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги отримана СДПІ 08.02.2016 року (а.с. 85).

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За приписами ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст. 186-187 КАС України.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 11.10.2016 року (а.с. 87), тобто більше ніж через вісім місяців після повернення апеляційної скарги.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи свою заяву фактично тим, що на час первинного звернення до апеляційного суду він не мав можливості сплати судовий збір у з'язку з відсутністю коштів.

На думку колегії суддів, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 185 КАС України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Зі змісту заяви відповідача не вбачається, що наведені підстави є достатніми для її задоволення. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.

При цьому, контролюючий орган, надаючи на підтвердження свого фінансового становища копію довідки від 29.01.2016 року (а.с. 76) не надав доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Вищевикладене, на думку колегії суддів, свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Крім того, після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року про повернення апеляційної скарги, апелянт мав можливість одразу подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказаним правом відповідач не скористався, що свідчить про невжиття СДПІ всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 186 КАС України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що згідно платіжного доручення № 659, доданого скаржником до апеляційної скарги, вбачається, що фактична сплата судового збору була здійснена 07.10.2016 року, а апеляційна скарга подана лише 11.10.2016 року.

Пояснень щодо поважності обставин, які перешкоджали СДПІ подати апеляційну скаргу невідкладно після оплати судового збору заявником не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 100-102, 167, 186 ч. 2, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року по справі № 820/10174/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В. Судді (підпис) (підпис)Бенедик А.П. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.11.2016 року