Постанова

від 30.11.2015 по справі 813/5119/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015р. Справа № 876/12868/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з'явився

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційні скарги Олеського професійного ліцею Львівської обласної державної адміністрації та Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. у справі №813/5119/13-а

за позовом Олеського професійного ліцею Львівської обласної державної адміністрації

до Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції

про визнання протиправними та скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013р. позивач: Олеський професійний ліцей Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції з позовом про визнання протиправним та скасування вимог про забезпечення ініціювання позову до приватного підприємця ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів в сумі 6560,00грн., про стягнення із ПАТ КБ В«НадраВ» коштів в сумі 27000,00грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи стосовно банківської гарантії щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів на закупівлю вугілля кам'яного у Приватного підприємства «óдроспецбуд-МВ» , отримані кошти перерахувати в обласний бюджет, в іншому випадку відшкодувати за рахунок винної особи, яка допустила зайві грошові виплати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України В«Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклуванняВ» , виплачено випускнику ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, оскільки ним було надано докази на підтвердження його працевлаштування.

Також позивач вважає, що оскільки строк дії забезпечення банківською гарантією ПП В«Гіброспецбуд-МВ» встановлено до обрання переможця, а переможцем обрано ТзОВ В«Л-КаратиВ» банківська гарантія припинила свою дію.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позов слід задоволити частково, визнати протиправною та скасувати вимогу Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 30.05.2013р. за №29-15/654, в частині забезпечення ініціювання позову до приватного підприємця ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів в сумі 6560,00грн., оскільки, ОСОБА_2 був оформлений на роботу наказом, що підтверджується поясненнями приватного підприємця та довідкою, яка містить посилання на наказ. За таких обставин згаданому випускнику, у відповідності до наведених норм чинного законодавства, підставно було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено, так як відповідач у відповідності до вимог ст.24 Закону України В«Про здійснення державних закупівельВ» та документації конкурсних торгів правомірно вимагав від позивача стягнення з ПАТ КБ В«НадраВ» кошти в сумі 27000,00грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи стосовно банківської гарантії щодо забезпечення пропозиції конкурсних кредиторів на закупівлю вугілля кам'яного у приватного підприємства «óдроспецбуд-М.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт-1 (позивач у справі): Олеський професійний ліцей Львівської обласної державної адміністрації оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що строк дії забезпечення пропозиції конкурсних торгів - до обрання переможця, чи прийняття рішення про те, що торги не відбулися, чи прийняття рішення замовником про відміну торгів, чи відхилення пропозиції учасника. Таким чином, строк дії забезпечення встановлено до обрання переможця. Також апелянт стверджує, що претензійно-позовні вимоги можна здійснювати лише в межах строку дії гарантії. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови від задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою задоволити адміністративний позов в цій частині.

Апеляційна скарга також була подана апелянтом-2 (відповідачем у справі): Золочівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією. В своїй апеляційній скарзі апелянт-2 зазначає, що в порушення вимог трудового законодавства було видано наказ без укладення трудового договору. Крім того, апелянт вказує на те, що позивачем були проведені певні дії щодо здійснення претензійно позовних робіт, чим нібито визнав факт порушення. Апелянт-2 просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Олеського професійного ліцею за період з 01.01.2011р. по 31.03.2013р. Золочівською міжрайонною фінансовою інспекцією складено акт №29-38/9 від 17.05.2013р.

На підставі згаданого акту відповідачем надіслано позивачу вимогу В«про усунення недоліків та порушень за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Олеського професійного ліцеюВ» від 30.05.2013p. за №29-15/654.

У згаданій вимозі, серед іншого, вимагалось забезпечити ініціювання позову до приватного підприємця ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів у сумі 6560,00грн.

Дана вимога ґрунтується на тому, що випускник ОСОБА_2 отримав одноразову грошову допомогу, за відсутності підстав для її отримання, а саме не підтверджено його фактичне працевлаштування у приватного підприємця ОСОБА_1

Крім того, відповідачем вимагалось від позивача стягнути з ПАТ КБ В«НадраВ» кошти в сумі 27000,00грн. в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи стосовно банківської гарантії щодо забезпечення пропозиції конкурсних кредиторів на закупівлю вугілля кам'яного у приватного підприємства «óдроспецбуд-МВ» .

Мотивами такої вимоги є те, що внаслідок невиконання умов Документації конкурсних торгів щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів та невиконаної ПАТ КБ В«НадраВ» банківської гарантії, Олеським ліцеєм та відповідно обласним бюджетом недоотримано коштів в сумі 27000,00грн. чим порушено Закон України В«Про здійснення державних закупівельВ» , з наступними змінами та доповненнями, пунктів 3, 4 Документації конкурсних торгів на закупівлю вугілля кам'яного марки ГЖСШ та банківської гарантії ПАТ КБ В«НадраВ» від 31.07.2012p. №58/1159/1812.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України В«Про основні засади здійснення державного фінансового контролюВ» , головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до норм п.7 ст.10 вищезазначеного Закону, органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до п.46, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше, ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п.50, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходи для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Відносно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимоги про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов. Для досягнення поставленої мети - усунення порушень вимог законодавства щодо повернення коштів, фінансова інспекція не повинна ставити вимогу про проведення претензійно-позовної роботи, оскільки її результат непередбачуваний заздалегідь. Крім того, відповідач не зазначає, що повинно стати підставою для звернення з відповідними позовами: стягнення заборгованості, стягнення суми збитків, стягнення шкоди. Жодну з цих підстав відповідач не вказав, що унеможливлює виконання такої вимоги.

Відносно вимог про відшкодування за рахунок винних осіб, які допустили зайві грошові виплати (ст.ст.133-136 КзПП), слід зазначити, що статті 133, 134 КЗпП України передбачають випадки повної та неповної відповідальності. Одночасно з тим, всупереч пункту 35 Порядку, пропонуючи позивачу відшкодувати шкоду за рахунок винних осіб, таких осіб не зазначає, як і не підтверджує факт існування осіб, вина у відповідному правопорушенні яких встановлена у передбачений законом спосіб.

Із змісту вказаних положень законодавства вбачається, що відповідач здійснює фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Відповідний контроль здійснюється шляхом проведення ревізії. У випадку встановлення порушень законодавства, відповідач має право пред'являти письмову вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Між тим, зміст вимоги відповідача повинен узгоджуватися з приписами чинного законодавства, що, зокрема, означає те, що вимога повинна містити вичерпну вказівку підконтрольному суб'єкту щодо вчинення дій, які відповідно до норм законодавства будуть направлені на усунення порушених вимог закону.

Отже, оспорювані вимоги державно-фінансової інспекції є неправомірними та підлягають скасуванню.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом першої інстанції не було досліджено правомірність зазначення державною фінансовою інспекцію оспорюваних вимог у вимозі №29-15/654 від 30.05.2013р. Суд першої інстанції не звернув уваги, що такі вимоги, які зазначив відповідач, не могли ставитися до підконтрольної їм організації.

Відповідно до вимог ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення матеріального права, що призвело до прийняття невірної по суті постанови, відтак така постанова повинна підлягати скасуванню в апеляційному порядку.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Олеського професійного ліцею Львівської обласної державної адміністрації та Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. у справі №813/5119/13-а за позовом Олеського професійного ліцею Львівської обласної державної адміністрації до Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування вимог, - задоволити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2013р. у справі №813/5119/13-а, - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволити повністю.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Золочівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 30.05.2013р. №29-15/654 в частині вимоги про забезпечення ініціювання позову до приватного підприємця ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів в сумі 6,56тис.грн. та в частині вимоги стягнути з ПАТ КБ В«НадраВ» коштів в сумі 27,00тис.грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи стосовно банківської гарантії щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів на закупівлю вугілля кам'яного у приватного підприємства «óдроспецбуд-МВ» , отримані кошти перерахувати в обласний бюджет, в іншому випадку відшкодувати за рахунок винної особи, яка допустила зайві грошові виплати (ст.ст.133-136 КзПП).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.12.2015р.