Ухвала

від 27.11.2015 по справі 914/936/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.11.2015 р. Справа№ 914/936/15

Суддя господарського суду Львівської області, ОСОБА_1 розглянув матеріали заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 17.11.2015 року за вх. № 5373/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 914/936/15

за позовом (стягувача): Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки (смт. Івано-Франкове, Львівська обл.)

до відповідача (заявника): Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Паланки, Львівська обл.)

третя особа: Відділ державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції (м. Яворів, Львівська обл.)

про: зобов'язання звільнити та повернути частину приміщення магазину

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача (стягувача): Не з'явився.

від відповідача (заявника): ОСОБА_3 - довіреність № 787 від 09.06.2015 року.

від третьої особи: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 17.11.2015 року за вх. № 5373/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 914/936/15 (в порядку ст.117 ГПК України) у справі за позовом Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання звільнити та повернути частину приміщення магазину.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року прийнято заяву до розгляду і призначено на 23.11.2015 року. Ухвалою суду від 23.11.2015 року розгляд заяви відкладено до 27.11.2015 року, в зв'язку з клопотання відповідача та в зв'язку з відсутністю представників позивача та ДВС.

Позивач (стягувач) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 18.11.2015 року, про відкладення від 23.11.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1384 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 24.11.2015 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідач (заявник) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 18.11.2015 року, про відкладення від 23.11.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.11.2015 року за вх. № 50796/15 відповідач (заявник) подав клопотання про відкладення розгляду заяви.

Третя особа вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 18.11.2015 року, про відкладення від 23.11.2015 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1384 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 24.11.2015 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 117 ГПК України, господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви .

За таких обставин, при умові обмеження строку розгляду заяви в десятиденний строк, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 17.11.2015 року за вх. № 5373/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 914/936/15.

В заяві зазначено, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/936/15 за позовом Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання звільнити та повернути частину приміщення магазину.

Заявник зазначає, що в судовому засіданні 13 жовтня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частину такого рішення, повний же текст рішення складено 16 жовтня 2015 року.

Заявник наголошує, що 26 жовтня 2015 року, тобто до закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, ним була подана апеляційна скарга на зазначене рішення суду.

Заявник зазначає, що 12 листопада 2015 року на адресу заявника (вул. Польова, 29, с. Паланки, Яворівського району, Львівської області) надійшла постанова ОСОБА_4 - державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції - ВП № 49233088 від 04 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року в справі № 914/936/15, а крім того, державним виконавцем також здійснювалися окремі фактичні дії щодо примусового виконання судового наказу в ході даного виконавчого провадження.

Положеннями ст. 85 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, як це передбачено ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, лише після набрання судовим рішенням законної сили. Така ж правова позиція щодо виконання рішення суду закріплена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17 жовтня 2012 року.

Відтак, на час видачі судового наказу від 27 жовтня 2015 року рішення Господарського суду Львівської області в справі № 914/936/15 ще не набрало чинності.

А тому, на думку заявника, слід прийти до висновку, що судовий наказ від 27 жовтня 2015 року в справі № 914/936/15 був виданий судом помилково (до моменту набрання чинності судовим рішенням у даній господарській справі). Унаслідок чого, до набрання чинності рішенням суду було також безпідставно відкрито виконавче провадження з примусового виконання такого рішення.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який помилково видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, про що постановлює ухвалу. Окрім цього, згідно з ч. 3 цієї ж статті, до розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

У зв'язку з чим, на думку заявника, зважаючи на помилковість видачі наказу Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 914/936/15 до моменту набрання чинності рішенням суду, із метою гарантування законних прав та інтересів заявника і недопущення їх безпідставного порушення, керуючись положеннями ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, заявник просить суд визнати судовий наказ Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі №914/936/15 таким, що не підлягає виконанню, в зв'язку із помилковістю його видання та зупинити стягнення за наказом Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 914/936/15 та витребувати такий наказ від Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції (адреса 1: вул. Львівська, 2, м. Яворів, 81000; адреса 2: вул. Січ. Стрільців, 5, м. Новояворівськ, 81053)

На момент розгляду заяви позивач (стягувач) явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву не подав.

На момент розгляду заяви третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву не подала.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом .

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як судові накази.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

В ході судового розгляду заяви судом встановлено, що 13.10.2015 року Господарським судом Львівської області прийнято рішення по справі № 914/936/15, яким позов задоволено, зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити та повернути Івано-Франківському споживчому товариству Яворівської райспоживспілки частину приміщення магазину площею 95 кв. м, що знаходиться за адресою: с. Ясниська, Яворівський район, Львівська область, а також стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Івано-Франківського споживчого товариства Яворівської райспоживспілки судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.10.2015 року.

27.10.2015 року Господарським судом Львівської області видано наказ № 914/936/15 на виконання рішення Господарського суду Львівської області в справі № 914/936/15.

Положеннями ст. 85 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів , а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом, як це передбачено ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, лише після набрання судовим рішенням законної сили. Така ж правова позиція щодо виконання рішення суду закріплена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17 жовтня 2012 року.

Апеляційна скарга, що була надіслана поштою 26.10.2015 року, надійшла до Господарського суду Львівської області за вх. № 1178/15-01 лише 30.10.2015 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції.

Відтак, на час видачі судового наказу від 27 жовтня 2015 року на виконання рішення Господарського суду Львівської області в справі № 914/936/15, у суду були відсутні відомості про оскарження даного рішення, тобто суд не знав і не міг знати, що рішення оскаржено та не набрало чинності, а скаржник всупереч вимогам суду, не надав належних та допустимих доказів про те, що суду було відомо на момент видачі наказу про оскарження рішення суду у строк, передбачений ст. 93 ГПК України.

Крім того, судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2015 року апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області повернено скаржнику.

04.11.2015 року стягувачем подано до Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції наказ Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року в справі № 914/936/15.

Судом встановлено, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції ОСОБА_4 видано постанову ВП № 49233088 від 04 листопада 2015 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року в справі № 914/936/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам щодо виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". При цьому господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

За роз'ясненнями, наданими у п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку ст. 117 ГПК України є випадки, коли його видано помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а також і з інших причин.

Однак, незважаючи на вимоги суду, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що вищезгаданий наказ був виданий помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково)

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає що, всупереч вимогам суду, заявником не доведено належними та допустимими доказами того, що наказ Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року в справі № 914/936/15 слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому, відсутні і підстави для зупинення стягнення за наказом Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 914/936/15 та витребувати такий наказ від Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 22, 34, 36, 86, 117 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 17.11.2015 року за вх. № 5373/15 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 27.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 914/936/15 таким, що не підлягає виконанню (в порядку ст.117 ГПК України) - відмовити.

Суддя Пазичев В.М.