Постанова

від 30.11.2015 по справі 910/16525/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2015 р. Справа№ 910/16525/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Тищенко А.І.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Кирей О.В., дов. № 399/ від 01.10.2015р.

від відповідача: Свіщ О.А., дов. № 01/10 від 01.10.2015р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл

ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.09.2015 р.

у справі № 910/16525/15 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Київська

Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл

ЛТД"

про стягнення 4 938 648,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (надалі - ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт-Ойл Лтд" (надалі - ТОВ "Карт-Ойл Лтд") про стягнення 4 938 648,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" зазначає, що 15.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №4715-20/13-1 в порушення умов якого відповідач свого зобов'язання щодо повернення наданих грошових коштів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 4 430 000,00. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками у розмірі 117 648,08 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 254 876,71 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 8 685,42 грн. та 30 % річних від простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 127 438,36 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. у справі № 910/16525/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" було задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт-Ойл Лтд" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" заборгованість за кредитом у розмірі 4 430 000 (чотири мільйони чотириста тридцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентам у розмірі 117 648 (сто сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 08 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 8 685 (вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 42 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 254 876 (двісті п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 71 коп. та 30% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 127 438 (сто двадцять сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 36 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. у справі № 910/16525/15 скасувати в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 391 000,49 грн. та прийняти нове рішення, в якому відмовити Публічному акціонерному товариству „Банк „Київська Русь" в стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД" штрафних санкцій у розмірі 391 000,49 грн., а саме: пені за несвоєчасну сплату процентів - 8 658,42 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 254 876,71 грн., 30% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом - 127 438, 36 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Новіков М.М..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суді від 05.10.2015 р. у справі № 910/16525/15 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Новікова М.М. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД" до провадження та призначено розгляд справи на 02.11.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суді від 13.10.2015 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Новікова М.М. було виправлено описку в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 р. у справі № 910/16525/15 про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД" до провадження, а саме: в п. 3 резолютивної частини ухвали суду замість „Розгляд апеляційної скарги призначити на 02.11.2015 року о 09 год. 45 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1. Зал судового засідання №8" читати „Розгляд апеляційної скарги призначити на 16.11.2015 року о 10 год. 30 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1. Зал судового засідання №8".

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. у з зв'язку зі звільненням з посади судді Київського апеляційного господарського суду Новікова М.М. у відставку, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/16525/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суді від 16.11.2015 р. у справі № 910/16525/15 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., Зубець Л.П., Тищенко А.І. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карт-Ойл ЛТД" до провадження суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суді від 16.11.2015 р. у справі № 910/16525/15 відкладено розгляд справи на 30.11.2015р.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2015 р. у справі № 910/16525/15 скасувати в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 391 000,49 грн. та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.01.2013 р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" (далі - банк) та ТОВ "Карт-Ойл Лтд" (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір №4715-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - Договір), умовами якого передбачено, що банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі. Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах:

1.1.1 Ліміт кредитної лінії - 2 431 000,00 грн.;

1.1.2. Кінцевий термін повернення кредиту - 22 травня 2015 року;

1.1.3. Ціль використання кредиту - для ведення статутної діяльності;

1.1.4. Тип процентної ставки - фіксована;

1.1.5. Процентна ставка за користування кредитом - 25,0% річних.

Кредит надається окремими частинами або повною сумою в межах встановленого ліміту кредитної лінії (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок - №2062490377 в ПАТ "Банк "Київська Русь", код Банку (МФО) 319092.

Згідно п. 4.1 Договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Остаточне повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.1.2 Договору.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та наступного робочого дня переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком з дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку по дату кінцевого терміну повернення кредиту, зазначену в п. 1.1.2 Договору. П

Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт) (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 4.3 Договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

Згідно із п. 4.4 Договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068691486 відкритий в ПАТ "Банк "Київська Русь", код Банку (МФО) 319092 виходячи із фактичної заборгованості за кредитом.

Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених у строк процентів вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів не пізніше наступного робочого дня після встановленого строку сплати процентів.

Умовами п. 6.1.3 Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороди банку в порядку передбаченому договором.

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до моменту повного виконання сторонам зобов'язань за договором (п. 10.1 Договору).

21.05.2013 р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Карт-Ойл Лтд" було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №4715-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.01.2013 р., відповідно до умов якого сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.1.2 Кредитного договору, вклавши його в наступній редакції:

"1.1.2. Кінцевий термін повернення кредиту - 20 травня 2014 року".

22.05.2013 р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Карт-Ойл Лтд" було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №4715-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.01.2013 р., відповідно до умов якого сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.1.1 Кредитного договору, вклавши його в наступній редакції:

"1.1.1. Ліміт кредитної лінії - 4 431 000,00 грн.".

20.05.2014 р. між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "Карт-Ойл Лтд" було укладено Договір про внесення змін до Кредитного договору №4715-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.01.2013 р., відповідно до умов якого сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.1.2 Кредитного договору, вклавши його в наступній редакції:

"1.1.2. Кінцевий термін повернення кредиту - 19 травня 2015 року".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до умов Договору було надано відповідачу кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії у сумі 4 430 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №3680 від 15.01.2013 р. та виписками по особовому рахунку №2062490377.

Проте, відповідач надані кредитні кошти в строк, визначений Кредитним договором (в редакції Договору про внесення змін до Кредитного договору від 20.05.2014 р.) не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4 430 000,00 грн. та несплачених в строк відсотків за користування кредитом у розмірі 117 648,08 грн. Крім того, у зв'язку із порушенням строків повернення кредитних коштів, а також сплати відсотків за користування кредитом позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 254 876,71 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 8 685,42 грн. та 30 % річних від простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 127 438,36 грн.

За своєю правовою природою вказаний Договір є кредитним договором.

Згідно і ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії згідно умов Договору.

Відповідач надані кошти в передбачені договором строки не повернув, доказів зворотного суду не надав.

Так, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, в частині задоволення позову про стягнення про стягнення основної заборгованості у розмірі 4 430 000,00 грн., оскільки відповідач в установленому законом порядку не спростував доводи позивача та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 117 648,08 грн. - заборгованості за відсотками, 254 876,71 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 8 685,42 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків та 127 438,36 грн. - 30% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом, слід зазначити наступне.

Приймаючи до уваги положення п. 1.1.5 Договору, а також виходячи із наявної у матеріалах справи виписки з банківського рахунку ПАТ "Банк "Київська Русь", суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 117 648,08 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору, у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або винагород банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пеня сплачується у національній валюті України за офіційним курсом гривні до валюти кредиту, встановленим Національним банком України на дату сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені зробленим позивачем з урахуванням відповідного періоду, отже розмір пені за прострочення повернення кредиту становить 254 876,71 грн. та 8 685,42 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 127 438,36 грн. - 30% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно п. 8.2 Договору у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту або процентів позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про стягненню 127 438,36 грн. - 30% річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2015р. у справі № 910/16525/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карт-Ойл ЛТД"залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2015р. у справі № 910/16525/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16525/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

А.І. Тищенко