Рішення

від 25.11.2015 по справі 229/2649/15-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/2649/15-ц

Провадження №2/229/1102/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 02.03.2015року перебуває у трудових відносинах з відділом освіти Ясинуватської райдержадміністрації, де працює на посаді вчителя іноземної мови Новобахмутівської загальноосвітньої школи 1-2 ступенів.

27.02.2015року вона написала заяву про прийняття її на постійну роботу, в якій просила призначити її на посаду вчителя іноземної мови з 02.03.2015р. Вона написала дану заяву з метою постійної праці на даній посаді. Укладений договір вважала таким, що укладений на невизначений строк.

Строковий трудовий договір з педагогічним працівником може бути укладений тільки за згодою працівника, якщо відсутні зазначені в ч.2 ст. 23 КЗпП України умови.

Оскільки обставини, які роблять неможливим укладення трудового договору на невизначений строк відсутні, а у заяві про прийняття на роботу вона не надавала згоду на укладання саме строкового договору згідно ст. 23 КЗпП, та визначення певного строку, то даний трудовий договір є безстроковим, тобто таким, що укладається на невизначений строк.

Оскільки її не ознайомили з наказом про прийняття на роботу, вона не знала , що у наказі протиправно, самовільно, без узгодження з нею, відповідач зазначив про прийняття її на роботу на 2014-2015навчальний рік.

Директор Новобахмутівської школи ОСОБА_4 повідомив їй, що вона прийнята на роботу та може виконувати свої обов"язки. З 02.03.2015року вона приступила до виконання обов"язків.

29.05.2015р закінчився навчальний рік, до 15.06. 2015року всі вчителі, в тому числі й вона продовжували працювати, а з 15 червня 2015року педагогічний колектив, в тому числі і вона, пішли у відпустку.

У відпустці вона виїхала до рідних у Краснодарський край, де знаходилась до 06.07.2015року.

07.07.2015року їй подзвонила на мобільний телефон виконуюча обов"язки начальника відділу освіти ОСОБА_2 та повідомила про звільнення і необхідність з"явитися для підписання документів.

Оригіналу наказу їй не було надано. Заяву про звільнення за власним бажанням не писала, оскільки не збиралась звільнятись, до відпустки її ніхто не ознайомлював та не повідомляв про існування наказу про її звільнення. Про існування наказу їй стало відомо 07.07.2015року в телефонній розмові з ОСОБА_2

Вважає, що строк звернення до суду за захистом прав не пропущений.

Також вважає, що її було звільнено незаконно з 04.06.2015року наказом № 44-к/тр від 14.05.2015р.

Просить визнати укладений трудовий договір безстроковим, визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Ясинуватської райдержадміністрації № 44 - к/тр від 14.05.2015р про її звільнення; поновити її на посаді вчителя іноземної мови Новобахмутівської ЗОШ з 04.06.2015р.; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.06.2015р і до поновлення на роботі.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і просить їх задовольнити з підстав викладених в позові. Крім того просить стягнути з відповідача моральну шкоду, в розмірі 5000грн., оскільки незаконне звільнення спричинило їй страждання. Вона вимушена додатково вживати зусилля для організації свого життя, вимушена звертатися до суду, витрачати час, кошти. Тому, просить також стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 5000грн.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Пояснили, що прийняття на роботу позивача відбулося за строковим трудовим договором, про що позивачу було відомо. Вона і раніше працевлаштовувалася на відповідний строк. Одразу після створення наказу про її звільнення, наказ був надісланий через електрону пошту директорові школи. Директор школи ОСОБА_4 недобросовісно виконував свої обов'язки, і не ознайомив з наказами позивача. Крім того, директором було допущено багато порушень під час його роботи як директора. Школа перебувала на дистанційному навчанні, складений графік роботи, згідно якому і відбувалася оплата праці, що складало 2/3 від заробітку. Вважають наказ про звільнення законним, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є

основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до ст.54 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Судом встановлено, що 27 лютого 2015року позивач звернулася до відділу освіти Ясинуватської райдержадміністрації з заявою про прийняття її на роботу вчителем іноземної мови Новобахмутівської ОШ І-ІІ ступенів з 02 березня 2015року (а.с.49).

Директор цієї ж школи також звернувся до відділу освіти Ясинуватської райдержадміністрації з поданням, в якому просить прийняти позивача вчителем іноземної мови Новобахмутівської школи з 02 березня 2015року (а.с.50).

Відповідно до наказу відділу освіти Ясинуватської райдержадміністрації № 12-к/тр від 02.03.2015року ОСОБА_1 призначена на посаду вчителя іноземної мови Новобахмутівської школи з 02.03.2015року на період 2014-2015 навчального року (а.с.51).

Відповідно до наказу № 44-к/тр від 14.05.2015року ОСОБА_1, звільнена з займаної посади у зв'язку з закінченням 2014-2015навчального року згідно п. 2 ст. 36 КЗпП. Підстава: НАКАЗ ВО ЯРДА № 12-к/тр від 02.03.2015року (а.с.52).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що під час прийняття на роботу ОСОБА_1 не було мови про те, що вона приймається на відповідний строк. Він, як директор, звертався з поданням про прийняття на роботу, без обговорювання строку. Наказ про звільнення з роботи ОСОБА_1, надійшов на його електронну адресу 24 червня 2015року. Наказ в належно оформленому вигляді, а саме з печаткою, підписом начальника відділу освіти так і не надійшов до нього. Без такого наказу він не вносив відповіді записи у трудову книжку ОСОБА_1 Через деякий час він також був звільнений.

Як вбачається з досліджених наказів, умови трудового договору щодо його строку між сторонами не обговорювалися. З наказом про прийняття на роботу позивач не була ознайомлена, і відповідно не знала, що її прийнято на період навчального 2014-2015року. Також позивач не була ознайомлена і з наказом №44-к/тр від 14.05.2015р про її звільнення з 04.06.2015року.

Як встановлено в судовому засіданні, ініціатором укладання строкового трудового договору була адміністрація відділу освіти, яка обґрунтувала необхідність зробити це не нормами КЗпП, а тим, що раніше ОСОБА_1 також приймалася на роботу на період навчального 2013-2014 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечила, що на період 2013-2014навчального року вона писала заяву про прийняття її на роботу на відповідний строк, оскільки це було пов'язано з сімейними обставинами. Але ж на той період вона знала , що прийнята на роботу по строковому договору і відповідно звільнялася по закінченні цього договору.

З роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів» вбачається, що оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП (в редакції від 19 січня 1995 року) трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

На думку суду укладання трудового договору на визначений строк можливо за заявою працівника, з урахуванням його інтересів

Враховуючи встановлені судом обставини справи, вищезазначені вимоги закону, суд приходить до висновку, що позивачка працювала за безстроковим трудовим договором, мала статус постійного працівника, яка прийнята на роботу на невизначений строк, тому не могла бути звільнена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України .

Таким чином її вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 44-к/тр від 14.05.2015року , поновлення на роботі підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача в зв'язку з незаконним звільненням, суд керується Порядком визначення середнього заробітку, визначеним Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 , згідно з яким з цією метою середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (пункт 2, абзац 3).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, а також винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо (абзац 3 пункту 3 Порядку).

В судовому засіданні встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 склала 2692,93грн, з яких оклад згідно тарифікації на 02.03.2015р - 1810грн;

220,73грн - за години роботи у 1-4 класах;

551,83грн - - у 5-9 класах;

44,14грн - за перевірку зошитів у 1-9 малокомплектних класах;

551,83грн - за проведення індивідуальних занять в 1-4 класах;

441,47грн - за проведення індивідуальних занять в 5-9 класах;

Доплата за вислугу років 529,76грн;

Доплата 20% за престижність педагогічної праці 353,17грн.

У зв'язку з тим, що у школі в березні - травні 2015року заняття проводилися два рази на тиждень, тижневе навантаження ОСОБА_1 склало 12 годин, що складає 2/3 від встановленої норми. Відповідно до цього заробітна плата виплачувалась в розмірі 1795,30грн, що склало дві третини від розрахованої зарплати згідно тарифікації (а.с.105).

Позивач не погоджується з розміром виплаченої їй заробітної плати, оскільки вважає, що відповідач не мав права виплачувати їй 2/3 від заробітку. Графік роботи два рази на тиждень був встановлений через дистанційну форму навчання в школі. А дистанційна форма навчання організована через проведення в Донецькій області АТО, відвідування школи стало небезпечним для всіх відвідувачів школи. Такі обставини виникли не через її вину, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу їй має нараховуватися не із заробітної плати 1795,30грн, як вказав відповідач, а із 2692,93грн, як встановлено тарифікацією.

Суд погоджується з такою позицією позивача, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно наказу №01 від 27.02.2015р «Про організацію дистанційного навчання у Новобахмутівській ЗОШ І-ІІ ст. у 2014-2015н.р. , школа переведена на дистанційну форму навчання.

Згідно з п. 2.4 Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013р. №466, у загальноосвітніх навчальних закладах навчально-виховний процес за дистанційною формою організовується відповідно до робочих навчальних планів за умови їх адаптації до дистанційної форми навчання. У Положенні про дистанційне навчання відсутні особливості нарахування заробітної плати. У цьому випадку обчислення заробітної плати здійснюється згідно Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993р №102.

П. 4 ст. 113 КЗпП України визначено, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

З 07 квітня 2014року Донецька область визначена районом проведення антитерористичної операції. У районі розташування учбового закладу відбувалися бойові дії, що і стало причиною введення дистанційної форми навчання. Виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я, як позивача, так і інших людей, які його оточують.

Тому суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу має виходити із заробітку 2692,93грн, а не із заробітку 1795,29грн як вважає відповідач.

Середньоденний заробіток позивача складає 134,65грн, з розрахунку 2692,93*2/39, де 2692,93грн - заробіток за квітень,травень 2015р, 39 робочих днів в цей період.

З дня звільнення позивачки до дня винесення рішення судом минуло 123 робочих дні ( червень -182 робочих дні, липень - 23, серпень - 20, вересень 22 , жовтень - 22, листопад - 18), тому середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачки становить 16 561,95грн , з розрахунку 134,65 * 123 = 16561,95грн .

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль по організації свого життя.

В судовому засіданні позивачем зазначено та обґрунтовано доведено, що незаконне звільнення позивачки, перенесений внаслідок цього стрес, заподіяли їй моральних страждань, з часу звільнення нею вживались додаткові зусилля по організації свого життя. Однак розмір, заявлений позивачем у 5 000 грн. суд вважає таким, що недоведений позивачкою та є завищеним, а тому на користь позивачки слід стягнути 1500 гривень. В решті вимог відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету м.Дружківки підлягають стягненню судові витрати в сумі 2436грн, а саме 1218грн за позовні вимоги майнового характеру щодо поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, та за позовні вимоги немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації № 44-к/тр від 14 травня 2015року про звільнення ОСОБА_1 - вчителя іноземної мови Новобахмутівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, з займаної посади з 04 червня 2015року згідно ст. 36 п.2 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя іноземної мови Новобахмутівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 04 червня 2015року.

Стягнути з відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 02142767) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2015 року по 25 листопада 2015року включно в розмірі 16 561 (шістнадцять тисяч п"ятсот шістдесят одна)грн. 95 коп.за вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п"ятсот )грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

В решті позову відмовити.

Стягнути з відділу освіти Ясинуватської районної державної адміністрації на користь державного бюджету м.Дружківка судовий збір в сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л.Панова