Рішення

від 02.12.2015 по справі 466/7400/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7400/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В« 02В« грудня 2015 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар Репета К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ЛМУЮ та Приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

03 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку по вул. Мурашка, 10 у м. Львові (кадастровий № 4610137500:05:003:0092 в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її батькові ОСОБА_4 та дідові ОСОБА_5 на праві спільної власності належала земельна ділянка по вул. Мурашка, 10 в м. Львові. ОСОБА_5 помер у 2012 році. Після його смерті, її батько ОСОБА_4 прийняв спадщину (земельну ділянку), однак належним чином не оформив її. 01.11.2014 року помер її батько - ОСОБА_4 Після його смерті вона звернулась до приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що був складений батьком. Крім позивачки спадкоємцями першої черги є її мати - ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_6. ОСОБА_2 подала заяву про відмову від належної їй обов'язкової частки в спадщині. Сестра - ОСОБА_6 не входить до числа спадкоємців в зв'язку із спадкуванням на підставі заповіту.

На частину спадкового майна, а саме житловий будинок № 10 по вул.Мурашка в м.Львові та господарські будівлі належні до нього приватний нотаріус видав їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом у встановлений законом термін. Видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус відмовився оскільки державним актом на право власності на земельну ділянку не визначені частки, що належали померлим. Крім того, форма свідоцтва про право на спадщину передбачає зазначення часток майна, що підлягає спадкуванню. Визначити частки у спільній сумісній власності за померлими особами не вбачається можливим.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав, покликаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, скерувала в суд заяву, в якій вказала, що вона, як спадкоємець першої черги, котрому належить обов'язкова частка у спадковому майні, відмовилась від свого права, про що нотаріусу подана відповідна заява. В зв'язку з цим вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та такими, що підлягають до задоволення. На підставі цього визнала позовні вимоги.

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, скерував в суд заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що батькові позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та її дідові ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка по вул. Мурашка, 10 в м. Львові. ОСОБА_5 помер у 2012 році. Після його смерті, батько позивачки ОСОБА_4 прийняв спадщину (земельну ділянку), однак належним чином не оформив її. 01.11.2014 року помер ОСОБА_4 Після його смерті ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що був складений її батьком.

Крім позивачки спадкоємцями першої черги є її мати - ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_6. ОСОБА_2 подала заяву про відмову від належної їй обов'язкової частки в спадщині. Сестра - ОСОБА_6 не входить до числа спадкоємців в зв'язку із спадкуванням на підставі заповіту.

На частину спадкового майна, а саме житловий будинок № 10 на вул.Мурашка в м.Львові та належні до нього господарські будівлі, приватний нотаріус видав ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом у встановлений законом термін.

Дані обставини підтверджуються документами, що містяться в спадковій справі по смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні встановлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус відмовився, оскільки державним актом на право власності на земельну ділянку не визначені частки, що належали померлим.

В судовому засіданні суд оглянув оригінал державного акту серія ЯБ № 354699.

Статтею 174 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приймає визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, оскільки таке не суперечить закону та не порушує прав, інтересів інших осіб.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку на вул. Мурашка, 10 у м. Львові (кадастровий № 4610137500:05:003:0092) в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_4, який помер 01.11.2014 р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ОСОБА_8