Ухвала

від 03.12.2015 по справі 372/4685/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4685/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/532/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 03.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника заявника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ТОВ «База» Солнєчний луч» на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2015 року, якою задоволено клопотання прокурора прокуратури Обухівського району Київської області ОСОБА_6 про арешт майна про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, -

ВСТАНОВИЛА:

прокурор прокуратури Обухівського району Київської області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку розміром 2.4242 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Берегова, 11, кадастровий номер ділянки 3223155400:05:060:0061, яка належить на праві власності ТОВ «База» Солнєчний луч».

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2015 року накладено арешт на земельну ділянку, що належить на праві власності ТОВ «База «Солнєчний луч» (ЄДРПОУ: 30967060) з кадастровим номером 3223155400:05:060:0061 площею 2.4242 га, розташовану по вул.. Берегова, 11 в смт. Козин Обухівського району Київської області та заборонено розпоряджатися нею будь-яким чином.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що було встановлено усі підстави, передбачені ст.ст. 132, 173 КПК України для задоволення клопотання слідчого.

Не погоджуючись з рішенням суду, власник майна, на яке накладено арешт подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, вважаючи її незаконною.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог КПК України, справа була розглянута без участі ТОВ «База «Солнєчний луч». Окрім того, слідчий суддя прийняв рішення без достатніх підстав, оскільки в справі не містяться документи, які б доказували, що земельна ділянка має «накладки» з землями комунальної власності та не має документа з технічної документації на земельну ділянку, навпаки, в клопотанні зазначено, що вищезазначена земельна ділянка належить ТОВ «База «Солнєчний луч» з 2002 року, що свідчить про відсутність нагальної потреби в арешті майна.

Апелянт посилається на матеріали клопотання, в яких зазначено, що земельна ділянка, яка є у власності ТОВ «База «Солнєчний луч» частково накладається на землі комунальної власності, які також є у користуванні ТОВ «База «Солнєчний луч» згідно з договором оренди, укладеним у грудні 2012 року.

Також, вказує, що ТОВ «База «Солнєчний луч» не порушувала положень Водного Кодексу України, оскільки р. Козинка не належить до великих річок, і тому до її берегової смуги не можуть застосовуватися норми ВК України та не існує «100 метрової захисної зони від урізу води», на яку посилається прокурор.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «База» Солнєчний луч» на підтримку вимог апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову (ч. 3 ст. 140 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий та прокурором має бути доведено, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Прокурор в клопотанні дотримався вимог ст. 132 КПК України та довів необхідність забезпечення унеможливлення подальшого відчуження майна для проведення слідчих дій.

Слідчим відділом Обухівського відділу ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42015110230000082 від 16.10.2015 року за ч. 4 ст. 190 КК України по факту заволодіння посадовими особами ТОВ «База»

Солнєчний луч» шляхом обману земельною ділянкою вартістю 4.6 млн. грн. в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Наведене свідчить про обгрунтованність клопотання слідчого та рішення суду про заборону розпоряджатися земельною ділянкою.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність рішення суду у зв`язку з розглядом клопотання без участі представника ТОВ «База» Солнєчний луч», то вони, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки ч. 2 ст. 172 КПК України передбачена можливість розгляду таких клопотань без повідомлення власника майна. При цьому слід зауважити, що вказане питання судом обговорювалося, про що зазначено в журналі судового засідання.

Крім того, апелянт посилається на норми Водного кодексу України, як на одну із підстав для задоволення апеляційної скарги, однак, судом першої інстанції при винесенні ухвали не вирішувалося питання про віднесення вказаної земельної ділянки до земель водного фонду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 13 листопада 2015 року про накладення арешту на земельну ділянку ТОВ «База» «Солнєчний Луч» в смт. Козин, кадастровий номер 3223155400:05:060:0061 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту рішення о 12 год. 30 хв. 04 грудня 2015 року.

Головуючий

Судді: