Рішення

від 20.11.2015 по справі 522/7430/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/7430/15-ц

Провадження № 2/522/5882/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія, Національного банку України в особі Державної скарбниці України про визнання недійсним договору та стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який у ході розгляду справи був уточнений, та просить суд визнати недійсним договір №5Ф1-01802_0000 про надання фінансового кредиту від 01.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Повним товариством ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія; стягнути з Національного банку України в особі Державної скарбниці України на свою користь вироби з дорогоцінних металів, а також стягнути зі Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

В свою чергу Повне товариство ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія звернулось до суду зі зустрічним позовом, який також у ході розгляду справи був уточнений, та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 7863,60 гривень та судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, зустрічний позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити.

Представник Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія зустрічний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, первісний позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

Представник Національного банку України в особі Державної скарбниці України в судове засідання не з'явився, але надав свої письмові заперечення проти позову ОСОБА_1, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні первісного позову. Також просить суд розглядати справу у його відсутність.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази, вважає первісний позов ОСОБА_1 необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає, зустрічний позов Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія доведеним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено , що 01.02.2015р. між ОСОБА_1 та Повним товариством ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія був укладений договір №5Ф1-01802_0000 про надання фінансового кредиту, що підтверджується договором від 01.02.2015 р. (а.с.6). Фінансовий кредит був наданий позивачці 01.02.2015 року у розмірі 6873 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 01.02.2015 року (а.с.55).

08.02.2015р. ОСОБА_1 звернулась до ломбарду з метою викупу виробів, що перебували в заставі за договором про надання фінансового кредиту. Але, позивачка намагалась повернути суму фінансового кредиту у розмірі 6873 грн., якої було недостатньо для виконання її зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту.

10.02.2015р. ОСОБА_1 подала до Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія заяву, в якій просила списати з неї суму курсової різниці, як з сумлінного споживача (а.с. 7). Відповідачем вказана заява була розглянута, та надіслана письмова відповідь (вих.№14 від 09.03.2015р.), яка не була отримана позивачем та поштове відправлення повернулось відповідачу, про що на конверті поштою зроблена відповідна відмітка.

ОСОБА_1 неналежно виконала зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту, тим самим надала відповідачу право на звернення стягнення на предмет застави, у зв'язку з чим у Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія виникло право на звернення стягнення на предмети застави.

Суд скептично відноситься до твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що усі здані ювелірні виробі є сімейною реліквією, яка передається в спадщину в поколіннях, оскільки, наявні відтиски іменників, що підтверджують їх виготовлення в 2001, 2006, 2009 рр. та зазначені в додатку до договору про надання експертних послуг та договорі про надання фінансового кредиту, укладеному між сторонами. Інші два вироби не мають відтисків іменників та державного пробірного клейма, оскільки виготовлені кустарним способом. Всі вироби мають сучасний дизайн.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Метою укладання договору про надання споживчого кредиту є придбання продукції (товару або послуги), що обов'язково має бути зазначено в договорі. Щодо звичайного фінансового кредиту, то для укладання цього договору важливим є лише сторона кредитодавця, якою може бути банк або інша фінансова установа. Щодо сторони позичальника та мети укладання договору, то, на відміну від споживчого кредиту, закон не обмежує коло осіб, що можуть виступати в якості позичальника та не зобов'язує їх повідомляти мету кредитування.

На підставі наведеного суд вважає, що кредит наданий за спірним договором не є споживчим.

При визначенні переліку інформації, що повинна бути надана споживачу фінансової послуги до укладання договору про надання фінансового кредиту необхідно застосовувати Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до ч.2 ст.12 якого, фінансова установа до укладення з клієнтом договору про надання фінансової послуги додатково надає йому інформацію про: фінансову послугу, що пропонується надати клієнту, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; умови надання додаткових фінансових послуг та їх вартість; порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги; правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги; механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги; реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів; розмір винагороди фінансової установи у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.

До укладання договору про надання фінансового кредиту позивачці ОСОБА_1 була надана, передбачена вимогами цього Закону вся необхідна інформація, в тому числі про порядок визначення грошевого еквіваленту зобов'язання, про що вона і розписалась.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства.

ОСОБА_1 самостійно звернулась до Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія з проханням про надання фінансового кредиту, була згодна з умовами договору про надання фінансового кредиту, а до укладання договору, їй була надана вся необхідна інформація відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п.1.2. договору про надання фінансового кредиту розмір золотого паритету встановлюється на підставі даних Української міжбанківської валютної біржі за підсумковим курсом продажу долару США відносно гривні на робочий день, що передує дню укладання договору і оприлюднений на інтернет-сторінці minfin.com.ua/currency/mb, а у разі її недоступності чи відсутності на ній необхідної інформації, курс залишається незмінним до появи нових даних, відповідно до «Порядку визначення грошового еквіваленту зобов'язання».

Відповідно до п.1.5. «Порядку визначення грошового еквіваленту зобов'язання», суттєвою умовою договору про надання фінансового кредиту є визначення сторонами грошового еквіваленту зобов'язання. Відповідно до ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до п.2.2. вищезазначеного Порядку, фінансовий кредит видається в національній валюті України - гривні. Для збереження реальної вартості фінансових активів, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з метою страхування на випадок можливої інфляції, розмір фінансового активу може фіксуватися в еквівалентній одиниці (долар США, євро, вартість грамів золота 585 проби, величина золотого паритету і т.д.). Спосіб фіксації еквівалента встановлюється Наказом директора на підставі ст. 524, 533 ЦК України, з урахуванням ст. 190 ГК України, оскільки вільні ціни у внутрішньогосподарських відносинах встановлюються за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.2.4. вищезазначеного Порядку, у разі фіксації розміру фінансового кредиту еквівалентно величині золотого паритету, величина золотого паритету може визначатися виходячи з офіційного курсу долара США за даними НБУ або виходячи з курсу продажу долара за даними Української міжбанківської валютної біржі. Спосіб фіксації золотого паритету встановлюється Наказом директора.

Відповідачем встановлені умови кредитування для клієнтів та затверджені форми договорів про надання фінансового кредиту. Умови кредитування, зразки (форми) договорів про надання фінансового кредиту, «Положення про порядок надання фінансових кредитів та супутніх послуг», «Порядок визначення грошового еквіваленту зобов'язання» розміщенні на «дошці оголошень» та в спеціальних папках в залі ломбарду, в місцях доступних для клієнтів, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». До укладання договору про надання фінансового кредиту, клієнти мають можливість ознайомитись з умовами договорів, необхідною інформацією відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів». Оформлення договору про надання фінансового кредиту не здійснюється поки клієнт не ознайомиться з умовами договору про надання фінансового кредиту, «Положенням про порядок надання фінансових кредитів та супутніх послуг», з змінами та доповненнями, «Порядком визначення грошового еквіваленту зобов'язання».

До укладання договору про надання фінансового кредиту позивачці була надана вся інформація відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі інформація про фінансову послугу, із зазначенням вартості цієї послуги, порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги, правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з клієнтом внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, інформація про розмір золотого паритету, механізм захисту відповідачем прав споживачів та порядок врегулювання спірних питань у процесі надання фінансової послуги, реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону), реквізити органів з питань захисту прав споживачів, а також позивач був ознайомлений із «Положенням про порядок надання фінансових кредитів та супутніх послуг», «Інструкцією про порядок прийому ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів в якості застави при наданні фінансових кредитів», «Порядком визначення грошового еквіваленту зобов'язання», змінами до них, що підтвердила підписом ОСОБА_1 в договорі про надання фінансового кредиту №5Ф1-01802_0000 від 01.02.2015р.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання недійсним договору №5Ф1-01802_0000 від 01.02.2015 року про надання фінансового кредиту, укладеного між ОСОБА_1 та Повним товариством ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до частин 1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності їх вини.

Частиною 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження моральних страждань та розміру шкоди, суд вважає що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

При задоволенні зустрічного позову Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія, суд виходить з того, що ОСОБА_1 умови договору про надання фінансового кредиту не виконала, а саме не повернула фінансовий кредит, не сплатила відсотки за користування фінансовим кредитом та пеню за прострочку, що виникла через порушення строків користування кредитом.

Відповідно до п.5.4. вищезазначеного договору про надання фінансового кредиту невикуплені з-під застави у встановлений термін ювелірні та/або побутові вироби з дорогоцінних металів ломбард зобов'язаний постачати до Державної Скарбниці НБУ з метою поповнення золотовалютних резервів держави. Відповідач не виконав зобов'язання за договором у встановлений термін, у зв'язку з чим 21.04.2015р. ломбард звернув стягнення на заставу шляхом поставки ювелірних виробів до Державної Скарбниці НБУ, відповідно до договору поставки №37/2013 від 19.03.2013р. Однак суми, отриманої від реалізації предметів застави виявилось недостатньо для повного задоволення вимог ломбарду.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до договору про надання фінансового кредиту №5Ф1-01802_0000 від 01.02.2015р. ОСОБА_1 повинна була здійснити повернення фінансового кредиту та/або сплатити відсотки за користування ним в строк до 02.04.2015р., однак не зробила цього. ОСОБА_1 надавалися пільгові 15 днів (з 02.04.2015р. по 17.04.2015р.) протягом яких вона також мала право повернути фінансовий кредит, сплатити відсотки за користування та пеню.

Повернення фінансового кредиту - 6873/16,58*21,40=8871,06 грн. (відповідно до п.1.1 договору про надання фінансового кредиту). Заборгованість щодо повернення фінансового кредиту розраховується станом на 16.04.2015р., тобто останній, 15-й день прострочення виконання зобов'язання за договором про надання фінансового кредиту.

Відсотки за користування фінансовим кредитом - 8871,06*0,3%*30=798,40 грн.

Пеня за прострочку оплати за користування фінансовим кредитом, нарахована за період з 02.04.2015р. по 23.04.2015р. (пеня нараховується по 23.04.2015р. включно, оскільки 24.04.2015р. від Державної Скарбниці України надійшли грошові кошти на поточний рахунок ломбарду за поставку ювелірних виробів) - (8871,06+798,40)*1%* 22 = 2127,28 грн.

Сума заборгованості за договором (з урахуванням відсотків і пені станом на 24.04.2015р.) складає:

8871,06+798,40+2127,28=11796,74 грн.

Сума, яку ломбард отримав від Державної Скарбниці України 24.04.2015р. за поставку виробів, виходячи з оціночної вартості предметів, склала 9277,98 грн.

Таким чином, суми, отриманої від реалізації предметів застави, виявилось недостатньо для повного відшкодування заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №5Ф1-01802_0000 від 01.02.2015р. Станом на 24.04.2015р. заборгованість ОСОБА_1 складала 2518,76 грн. (11796,74 - 9277,98).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, на суму заборгованості ОСОБА_1 нараховується пеня за період з (24.04.2015р. по 02.10.2015р.)

2518,76*1%*162=4080,39 грн.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Витрати на утримання заставного майна склали 1264,45 грн., з яких: - витрати на поставку до Державної Скарбниці НБУ через Одеський обласний вузол спецзв'язку склали - 131,92 грн.; - витрати на зберігання заставного майна склали - 219,92 грн.; - витрати на обов'язкові експертні послуги з бракеражу - 912,61 грн.; Відповідачем надані документи, що підтверджують витрати на утримання заставного майна.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача складає: 17141,58 грн. (11796,74 грн. + 4080,39 грн. + 1264,45 грн.)

Сума, отримана від Державної Скарбниці НБУ склала 9277,98 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 після реалізації майна до Державної Скарбниці України складає 7863,60 грн. (17141,58 грн. - 9277,98 грн.)

Відповідно до ст.24 Закону України «Про заставу» у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім того, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Позов Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Повного товариства ломбард «Меркурій» приватне ТОВ «Голден клаб лімітед» і компанія, (код ЄДРПОУ 37947721, п/р 265091397 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Київ, МФО 380805) заборгованість у розмірі 7863,60 гривень та судові витрати у сумі 243,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя:

20.11.2015