Постанова

від 06.10.2009 по справі 9/430/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р. № 9/430/07

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача

прокуратури - не з'явився,

- Громадський С.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційне подання

першого заступника про курора Миколаївської област і

на рішення господарського суду Микол аївської області від 25.06.2007

у справі №9/430/07

за позовом ПП "Південний"

до КП "Миколаївське МБТІ"

про визнання права власності на об'єкт самочинної реконст рукції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господар ського суду Миколаївської об ласті від 25.06.2007 (суддя Філінюк І .Г.) позов задоволено - на підс таві ч.5 ст.376 та ст.392 ЦК України в изнано за позивачем право вл асності на об'єкт самочинної реконструкції, а саме нежилі приміщення кінотеатру "Бать ківщина" загальною площею 167,1 к в.м., розташовані по вул.Москов ській,9/3 в м.Миколаєві.

Перший заступник прокуро ра Миколаївської області у в несеному касаційному поданн і просить рішення скасувати та справу повернути на новий розгляд до суду першої інста нції, посилаючись на порушен ня судом норм матеріального та процесуального права, а са ме ч.2 ст.331, ст.ст.376,392 ЦК України, ст .ст.18,24 Закону України "Про осно ви містобудування" та положе нь постанови КМ України від 22. 09.2004 №1243 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених буд івництвом об'єктів". Зокрема, п рокуратура вважає, що прийня те рішення порушує права (пов новаження) Миколаївської міс ької ради, яка не залучена до у часті у справі та в розпорядж енні якої знаходиться земель на ділянка, на якій було самоч инно добудовано спірний об'є кт нерухомості.

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судом та зас лухавши пояснення присутньо го у засіданні представника прокуратури, дійшла висновку , що касаційне подання підляг ає задоволенню, а оскаржуван е рішення - скасуванню з перед ачею справи на новий розгляд до господарського суду Мико лаївської області з наступни х підстав.

Задовольняючи позов суд ви ходив з того, що позивачем сам очинно добудовано належне на праві власності нежиле прим іщення зі збільшенням загаль ної площі на 14,6 кв.м., погоджено самочинну реконструкцію з в ідповідними службами містоб удування та архітектури, сан епідемнагляду і пожежного на гляду, а визнання за забудовн иком права власності на спір ний об'єкт не порушує прав інш их осіб.

Проте, колегія не може погод итися з передчасними висновк ами суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.23 Зак ону України "Про планування і забудову територій" забудов а територій полягає в розміщ енні та здійсненні будівницт ва нових об'єктів, реконструк ції, реставрації, капітально го ремонту, впорядкування іс нуючих об'єктів містобудуван ня, розширення та технічного переоснащення підприємств ( далі - будівництво).

Таким чином, терміном "буд івництво" охоплюється як буд івництво нових об'єктів так і реконструкція чи перепланув ання існуючих об'єктів місто будування.

Згідно положень ч.ч.1-5 ст. 376 ЦК України житловий будино к, будівля, споруда, інше нер ухоме майно вважаються самоч инним будівництвом, якщо вон и збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або б ез належного дозволу чи нале жно затвердженого проекту, а бо з істотними порушеннями б удівельних норм і правил. Осо ба, яка здійснила або здійсню є самочинне будівництво неру хомого майна, не набуває прав а власності на нього. Право власності на самочинно збуд оване нерухоме майно може бу ти за рішенням суду визнане з а особою, яка здійснила самоч инне будівництво на земельні й ділянці, що не була їй відвед ена для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майн о. Якщо власник або кори стувач земельної ділянки зап еречує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здій снює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інш их осіб, майно підлягає знесе нню особою, яка здійснила (зді йснює) самочинне будівництво , або за її рахунок. На вимо гу власника (користувача) зе мельної ділянки суд може визнати за ним право власнос ті на нерухоме майно, яке само чинно збудоване на ній, якщо ц е не порушує права інших осіб .

За цих обставин, перш за все суду належало з'ясувати, ч и вирішував компетентний орг ан місцевого самоврядування (Миколаївська міська рада) за зверненням позивача питання про надання останньому земе льної ділянки на умовах тако го цільового призначення, як е передбачає можливість експ луатації (обслуговування) кі нотеатру, або реконструкції існуючої будівлі, та чи мали м ісце заперечення Миколаївсь кої міської ради проти визна ння за позивачем права власн ості на самочинно добудоване нерухоме майно.

Однак, суд першої інстанц ії обмежився лише посиланням и на погодження позивачем об 'єкту самочинного будівництв а з відповідними службами мі стобудування і архітектури, санепідемнагляду і пожежног о нагляду та на відсутність п орушення прав інших осіб фак том самочинної добудови пози вачем нежитлової будівлі, не врахувавши при цьому відсут ність в матеріалах справи бу дь-яких доказів набуття пози вачем права власності чи пра ва користування на земельну ділянку (договір купівлі-про дажу, державний акт на право в ласності, договір оренди), на я кій власне і знаходиться об'є кт самочинної реконструкції .

Зокрема, відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду з емлі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавец ь зобов'язаний за плату перед ати орендареві земельну діля нку у володіння і користуван ня на певний строк, а орендар з обов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог зем ельного законодавства.

Наведене не виключає самов ільне зайняття позивачем зем ельної ділянки, на якій розта шований спірний об'єкт самоч инного будівництва, що залиш илося поза увагою суду при ви рішенні даного спору.

Отже, виходячи зі змісту нор ми ч.5 ст.376 ЦК України обов'язко вою передумовою для визнання судом права власності на сам очинно збудоване на земельні й ділянці нерухоме майно (при відсутності порушення прав інших осіб) є наявність у п озивача права власності чи к ористування вказаною земель ною ділянкою.

Водночас господарськ ий суд в обґрунтування підст ав для задоволення позову не правильно застосував ч.5 ст.376 Ц К України та не врахував, що ві дповідно до положень ст .95 Земельного кодексу України , ч.1 ст.375 ЦК України, ст.25 Закону У країни "Про оренду землі" наві ть тимчасовий землекор истувач, з урахуванням умов н адання земельної ділянки та її цільового призначення має право споруджувати будівлі та споруди лише за умови згод и на це власника (орендодавця ). Тобто чинним земельним зако нодавством орендарю не надан о права на самостійну забудо ву чужої земельної ділянки д ля власних потреб, в тому числ і з метою реконструкції нале жного орендарю нерухомого ма йна.

Не залучивши до участі у с праві Миколаївську міську ра ду, до повноважень якої відно ситься розпорядження землям и державної та комунальної в ласності в межах м.Миколаєва , в тому числі шляхом їх переда чі в оренду (ст.124 та п.12 перехідн их положень Земельного кодек су України), та не з'ясувавши н аявність чи відсутність запе речень зазначеного органу мі сцевого самоврядування прот и визнання права власності н а нерухоме майно за позиваче м, який здійснив самочинну ре конструкцію нежилих приміще нь на чужій земельній ділянц і, суд передчасно прийняв ріш ення про задоволення позову, яке безумовно стосується пр ав та обов'язків вказаного ор гану місцевого самоврядуван ня.

Вирішуючи спір, судом зали шено поза увагою наведені об ставини, у зв'язку з чим суду в ідповідно до вимог ст.24 ГПК Ук раїни слід було вирішити пит ання про залучення до участі в справі іншого (належного) ві дповідача, повинного відпові дати за цим позовом.

Вирішуючи юридичну долю сп ірного майна, зокрема, постан овляючи рішення про задоволе ння позову та визнання права власності на це майно за това риством, місцевий господарсь кий суд неповно з'ясував обст авини справи щодо дійсних пр ав та обов'язків сторін і не за значив, які дії відповідача (К П "Миколаївське МБТІ") свідчат ь про те, що ним оспорюється чи не визнається право власнос ті позивача на спірне майно, я к того вимагає ст.392 ЦК України . Адже, в противному разі відсу тні підстави вважати вказане комунальне підприємство нал ежним відповідачем.

Зокрема, задовольняючи поз ов, пред'явлений до КП "Миколаї вське МБТІ", суд навіть не вста новив, чи вчинялися відповід ачем певні дії, спрямовані на порушення прав позивача (від мова в реєстрації за позивач ем спірного майна тощо). Тим бі льше, що в разі недоведеності звернення позивача до КП "Мик олаївське МБТІ" з клопотання м про вчинення певних реєстр аційних дій та обумовленої ц им недоведеності порушення в ідповідачем прав та інтересі в позивача, підстави для задо волення позову були відсутні .

Колегія враховує, що наведе ної правової позиції дотриму ється також Верховний Суд Ук раїни при здійсненні касацій ного перегляду судових рішен ь у справах про визнання прав а власності (постанови ВСУ ві д 03.04.2007 у справі №14/317 та від 12.02.2008 у сп раві №11/30-07 та від 05.06.2007 у справі №7/7 78).

Водночас, наявні обставини погодження позивачем об'єкт ів самочинного будівництва з відповідними службами місто будування та архітектури, са непідемнагляду і пожежного н агляду не звільняють його ві д дотримання приписів ч.ч.3,5 ст .376 ЦК України щодо підстав наб уття права власності на само чинно збудоване нерухоме май но.

За таких обставин, ухвал ене в справі судове рішення н е може вважатися законним і о бґрунтованим, а тому воно під лягає скасуванню, а справа - пе редачі на новий розгляд до су ду першої інстанції.

Разом з тим, з врахуванням предмета даного спору колег ія не може прийняти до уваги п осилання прокуратури на необ хідність отримання позиваче м належного дозволу на будів ництво, дозволу на виконання проектно-пошукових робіт, на лежно затвердженого проекту , введення об'єкта в експлуата цію за актом державної прийм альної комісії та додержання забудовником інших будівель них норм і правил, в тому числі передбачених постановою КМ України від 22.09.2004 №1243 "Про порядо к прийняття в експлуатацію з акінчених будівництвом об'єк тів", оскільки такі доводи кас аційного подання свідчать пр о необґрунтоване застосуван ня до спірних правовідносин норми ст.331 ЦК України, як а визначає загальні підстави та порядок набуття права вла сності на нове майно, яке с творене з додержанням вимог закону (тобто при наявност і всі необхідних дозволів та актів, передбачених ст.ст.24,29 З акону України "Про плануванн я і забудову територій", ст.18 За кону України "Про основи міст обудування") та інших правови х актів, однак, не регулює прав овий режим самочинного будів ництва.

Водночас, поняття самочинн ого будівництва, а також прав ові підстави та умови визнан ня права власності на самочи нно збудоване нерухоме майно визначені в ст.376 ЦК Укра їни, яка є спеціальною в регул юванні спірних правовідноси н, оскільки унормовує віднос ини, що виникають у тих випадк ах, коли вимоги закону та інши х правових актів при створен ні нової речі (самочинному бу дівництві) були порушені.

Колегія враховує, що наведе ної правової позиції дотриму ється також Верховний Суд Ук раїни при здійсненні касацій ного перегляду судових рішен ь у справах про визнання прав а власності на об'єкт самочин ного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 у справі №11/30-07).

Відповідно до вимог п.3 ст.1119 т а п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України касаці йна інстанція за результатам и розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції та пос танову суду апеляційної інст анції і передати справу на но вий розгляд, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стос уються прав і обов' язків ос іб, які не були залучені до уча сті у справі. Вищенаведені об ставини свідчать про наявніс ть підстав для застосування Вищим господарським судом Ук раїни згаданих статей до спі рних правовідносин, оскільки відсутність залучення Микол аївської міської ради в якос ті іншого (належного) відпові дача при прийнятті оскаржува ного рішення істотно зачіпає її права та обов' язки, а, від так, перешкоджає правильному об' єктивному та всебічному вирішенню даного спору з вра хуванням прав та охоронювани х законом інтересів всіх уча сників спірних майнових прав овідносин. При цьому судова к олегія враховує, що згідно з ч .2 ст.11110 ГПК України викладені в ище обставини є в будь-якому в ипадку достатньою окремою пі дставою для скасування рішен ня та подальшого нового розг ляду справи судом першої інс танції.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне поданн я першого заступника прокуро ра Миколаївської області зад овольнити.

Рішення господарсь кого суду Миколаївської обла сті від 25.06.2007 у справі №9/430/07 скасу вати з передачею справи на но вий розгляд до цього ж господ арського суду.

Головуючий, суддя В.Ове чкін

Судді: Є.Черн ов

В.Цвігун