Рішення

від 19.11.2015 по справі 910/20644/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015Справа №910/20644/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський сироробний комбінат"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ НІК"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Аурум Фінанс»,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами «Практика»

про стягнення 23 389 921,76 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Бондаренко М.Г. представ. за дов.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2 Корнієнко В.П. представ. за дов.

Від відповідача-3: не з'явився.

Від третьої особи-1: Самборська Г.М. представ. за дов.

Від третьої особи-2 : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про солідарне стягнення з відповідачів кредитної заборгованості за договором № 641 від 24.07.2012 у розмірі 23 389 921,76 грн., а саме: 22 250 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 120698,63 грн. заборгованості по строкових процентах, 998506,85 грн. заборгованості по прострочених процентах, 20716,28 грн. заборгованості по пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем 1, як позичальником/боржником своїх зобов'язань за кредитним договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012 по додатковому договору від 25.07.2014 у розмірі 11 563 556,82 грн. та по додатковому договору у розмірі 11 826 364,94 грн. та забезпечення зобов'язання ТОВ «Видавництво Піонер» перед позивачем за договором поруки № 641-1 від 24.07.2012, укладеним між банком та ТОВ «Миргородський сироробний комбінат» та за договором поруки №641-4 від 20.03.2013, укладеним між банком та ТОВ "ПРОМІНЬ НІК", позивач просить стягнути заявлену суму боргу солідарно з відповідачів, посилаючись на умови договорів та положення ст.ст. 509, 526, 543, 553-554, 1048, 1054 ЦК України.

Ухвалою суду від 13.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2015.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, подав письмові пояснення по справі.

08.09.2015 відповідачем 1 поданий відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, вказує, що борг відсутній, оскільки сплачений ТОВ Компанія з управління активами «Практика» згідно договору відступлення права вимоги, який долучений до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.09.2015 відкладено розгляд справи на 13.10.2015 року.

09.10.2015 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39243396) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (код ЄДРПОУ 34937396) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

09.10.2015 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" також надійшло клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39243396) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (код ЄДРПОУ 34937396) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Заперечуючи проти позову, відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що за умовами договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015, позивач відступив своє право грошової вимоги до ТОВ «Видавництво Піонер» за кредитним договором № 641 від 24.07.2012 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього новому кредитору ТОВ «ФК Аурум Фінанс», яке в подальшому на підставі договору від 02.07.2015 здійснило переуступку отриманого права вимоги на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Практика». Стверджує, що 04.09.2015 позичальником було виконано своє зобов'язання перед кредитором - ТОВ «Компанія з управління активами «Практика» в повному обсязі та сплачено заборгованість по кредиту в загальній сумі 22 601 123,29 грн., тобто зобов'язання відповідачів припинено.

Позивач у письмових поясненнях по справі, поданих у судовому засіданні 13.10.2015 вказав на необґрунтованість посилання відповідачів на існування договору про відступлення права вимоги №6331 від 27.05.2015, оскільки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вказаний правочин визнано нікчемним з підстав, передбачених ч. 3 вказаного Закону, а саме: укладення правочину здійснено за ціною, яка є значно нижчою (більш ніж на 20%) від тієї, яка визначена самим договором; рішення про реалізацію майнових прав за заниженою ціною приймалось всупереч введенню заборон і обмежень, зокрема реалізація даних майнових прав не передбачена згідно Плану фінансового оздоровлення банку позивача; постановою НБУ № 2931БТ встановлено заборону банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку, також розрахунки за нікчемним договором проводились на внутрішніх, а не кореспондентських рахунках банку.

Ухвалою суду від 13.10.2015 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (код ЄДРПОУ 39243396) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (код ЄДРПОУ 34937396) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, продовжено строк розгляду справи, відкладено розгляд справи на 27.10.2015.

У судовому засіданні 27.10.2015 представник третьої особи 2 надав додаткові пояснення по справі на доводи позивача, зазначаючи, що договір про відступлення права вимоги не віднесено до договорів, що можуть забезпечувати виконання зобов'язання, тому посилання на нікчемність правочину з підстав заборони передавати майно та активи в забезпечення вважає помилковим, щодо проведення платежів за договором пояснює, що виходячи із поняття кореспондентського та поточного рахунків в розумінні ст. 7 Закону України «Про банки і банківську ліцензію», грошові кошти за договором про відступлення права вимоги від 28.05.2015 були перераховані третьою особою 1 відповідачу саме з власного поточного рахунку, оскільки не є міжбанківськими переказами і не могли бути здійснені через кореспондентський рахунок в іншому банку, ціна договору не є тотожна поняттю розміру заборгованості позичальників по відступленим майновим правам, вважає договір про відступлення права вимоги правомірним. У задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 27.10.2015 відкладено розгляд справи на 10.11.2015.

10.11.2015 через канцелярію суду представник третьої особи-1 подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст.6, ч.1 ст. 8, ч.4 ст. 13, ст.ст. 21, 22, ч.ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції України. Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 10.11.2015 представники позивача та третіх осіб подали документи по справі та додаткові письмові пояснення.

У засіданнях суду 10.11.2015, 17.11.2015 оголошувались перерви до 17.11.2015, 19.11.2015 відповідно.

Представник відповідача-3 в засідання суду не з'явився, письмового відзиву не надав.

У судовому засіданні 19.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року між позивачем - ПАТ «Український професійний банк» (банк за договором) та відповідачем 1 - ТОВ «Видавництво Піонер» був укладений договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 641, відповідно до якого банк відкрив позичальнику траншеву відкличну кредитну лінію в межах суми 22 250 000,00 грн. терміном до 27 грудня 2013 року на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.1.2 договору визначено, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання щодо повернення коштів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору в сумах, зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої в п.1.1 цього договору, визначається додатковими договорами.

Матеріалами справи встановлено, що в межах траншевої кредитної лінії на підставі заяв позичальника за додатковим договором від 25.07.2014 банк надав позичальнику кредит у розмірі 11 000 000,00 грн. терміном до 26.12.2014 зі сплатою 18% річних; за додатковим договором від 29.07.2014 банком надано кредитні кошти у сумі 11 250 000,00 грн. терміном до 26.12.2014 зі сплатою 18% річних, що підтверджується меморіальними ордерами № 20686872 від 25.07.2015 на суму 11 000 000 грн. та № 20702610 від 26.07.2014 на суму 11 250 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За умовами п.2.1 кредитного договору з урахуванням додаткового договору від 29.07.2014, визначено, що забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком є порука ТОВ «Миргородський сироробний комбінат» (договір поруки № 641-1 від 24.07.2014 та договір застави майнових прав на грошові кошти № 641-2 від 24.07.2012), порука та застава ТОВ «Промінь НІК» (договір поруки № 641-4 від 20.03.2013 та договір застави № 641-5 від 20.03.2013).

В забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ «Видавництво «Піонер» перед ПАТ «Український професійний банк» по договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012 були укладені договори:

1) 24.07.2012 між відповідачем 2 (поручитель), відповідачем 1 (позичальник) та позивачем (банком) договір поруки № 641-1, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором в межах суми 22 250 000,00 грн.;

2) 20.03.2013 між відповідачем 3 (поручитель), відповідачем 1 (позичальник) та позивачем (банком) договір поруки № 641-4, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором в межах суми 22 250 000,00 грн.

Згідно положень п.2.1 вказаних договорів поруки визначено, що у разі повного або частково невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в передбачені договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок поручителя.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що у зв'язку із порушенням позичальником строків оплати платежів по кредитному договору № 641 від 24.07.2012, заборгованість позичальника перед банком станом на 06.08.2015 становить 23 389 921,76 грн., а саме: за додатковим договором від 25.07.2015 на суму 11 563 556,82 грн. (11 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 59 671,23 грн. заборгованості по строковим процентам; 493 643,84 грн. заборгованості по простроченим процентам, 10 241,75 грн. пені) та за додатковим договором від 29.07.2014 на суму 11 826 364,94 грн. (11 250 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 61 027,40 грн. заборгованості по строковим процентах; 504 863,01 грн. заборгованості по простроченим процентам, 10 474,53 грн. заборгованості по пені) та в силу умов кредитного договору та договорів поруки № 641-1 від 24.07.2012, № 641-4 від 20.03.2013 вважає позичальника та поручителя солідарними боржниками.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.05.2015 між публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги , відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору свої права вимоги до ТОВ «Видавництво «Піонер» (боржник), а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі 1 100 000,00 грн. (ціна продажу) у порядку та у строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього.

Відповідно до п.п. 3, 4 договору про відступлення права вимоги, заборгованість за кредитним договором становить 22 601 123,29 грн., підстави виникнення права вимоги до боржника на момент підписання договору підтверджуються договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012.

27.05.2015 ТОВ «ФК Аурум Фінанс» на підставі платіжного доручення № 72 сплатило на рахунок ПАТ «УПБ» суму 1 100 000,00 грн. плати за відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями згідно договору відступлення права вимоги від 27.05.2015.

Повідомленням № 2905/15-08 від 29.05.2015 новий кредитор повідомив боржника - ТОВ «Видавництво Піонер» про відступлення права грошової вимоги, що виникло згідно з договором про надання кредиту № 641 від 24.07.2012 та договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015 із зазначенням, що сума боргу боржника станом на 27.05.2015 за договору про надання кредиту № 641 від 24.07.2012 складає 22 601 123,29 грн.

В подальшому, 02.07.2015 між ТОВ «ФК АУРУМ ФІНАНС» (первісний кредитор), та ТОВ «Компанія з управління активами «Практика» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор в повному обсязі набув право вимоги до ТОВ «Видавництво Піонер» (боржник) за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012, зокрема, право вимоги сплати боргу замість первісного кредитора по кредитному договору.

ТОВ «Компанія з управління активами «Практика» (новий кредитор) направило відповідачу 1 вимогу від 25.07.2015 про погашення боргу.

Відповідачем 1 була здійснена оплата боргу за платіжними дорученнями від 04.09.2015 на рахунок третьої особи 2 - ТОВ «Компанія з управління активами «Практика».

В поясненнях наданих суду 27.10.2015 позивач заперечує наявність договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015 № 6361 за яким ПАТ «УПБ» відступив ТОВ «ФК Аурум Фінанс» майнові права за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 24.07.2012 № 641, посилаючись на нікчемність договору, виходячи з того, що 28.05.2015 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 107 на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних було розпочато з 29 травня 2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було призначено Пантіну Л.О.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.08.2015 № 562 припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» 28 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ».

В наданих поясненнях позивач вказує , що як підстави для задоволення позовних вимог повинні також бути враховані і норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає, що до прав уповноваженої особи Фонду ст. 37 Закону віднесено повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Наказом від 29.05.2015 за №26/ТА уповноваженою особою Фонду було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів).

В ході перевірки вказаною комісією було встановлено, що між ПАТ «УПБ» та ТОВ «ФК Аурум Фінанс» було укладено низку договорів про відступлення права вимоги , в тому числі і договір від 27.07. 2015 за № 6361, та встановлено, що всі договори відступлення права вимоги укладені банком в період дії постанови Правління Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої банк віднесено до категорії проблемних (строком до 180 днів) та встановлено певні обмеження для ПАТ «УПБ», зокрема, заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку.

Частина 2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними з підстав визначених частиною 3 цієї статті.

В ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведені підстави нікчемності правочинів.

У повідомленнях № 01-10/2843 та № 01-10/2842 від 21.07.2015 про нікчемність договору про відступлення прав вимоги, направленому уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в банку позивача на адресу відповідача 1 та третьої особи 1 - ТОВ «ФК Аурум Фінанс», банк послався на пункти 3, 7 частини 3 ст. 38 вказаного Закону, та зазначив, що правочини є нікчемними з підстав:

-банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В поясненнях від 27.10.2015 позивач зазначає, що договори було укладено з порушенням вимог постанови Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ, яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи та відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитись через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України.

Порушення постанови правління Національному банку України № 293/БТ, на які посилається позивач, не є підставою нікчемності правочинів в розумінні ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 215 ЦК України.

Підставою нікчемності договору відступлення права вимоги за кредитним договором позивач вказує факт здійснення відчуження майна (майнових прав) за ціною, нижчою від звичайної (оплата на 95,01 % відрізняється від балансової вартості майнових прав), в разі чого банк отримав збитки, та вказує, що умови договорів відступлення, укладених між банком та третьою особою, прямо передбачають передачу контрагенту, що є однозначно кредитором банку, майнових прав за кредитними договорами та договорами забезпечення за ціною, що є значно нижчою вартості відступлених майнових прав, отже надають кредитору - ТОВ «ФК Аурум Фінанс» переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством, що прямо передбачено у п.7 ч.3 ст. 38 Закону, як ознака нікчемності.

Вказані пояснення не заслуговують на увагу суду виходячи з наступного.

Згідно зі ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514, ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Договір відступлення права вимоги за кредитом відповідає вимогам статтям 512-519 Цивільного кодексу України, які в той же час, не встановлюють жодних критеріїв визначення ціни або інших особливих умов, за якими сторони вправі відчужити одна одній право вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В даному випадку це стосувалося позивача, що мав довести факт порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань за кредитним договором, наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів кредитної заборгованості договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 641 від 24.07.2012 та надати відповідні докази.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч вимогам вказаних статей, позивач не надав доказів того, що право вимоги до боржника було відчужене відповідачу за ціною, яка є на 20% нижчою від звичайних цін на аналогічне майно (майнові права), а також не доведено суду, що договір від 27.05.2015 № 6361 за яким ПАТ «УПБ» відступив ТОВ ФК «Аурум Фінанс» майнові права за договором про відкриття трансшевої кредитної лінії від 24.07.2012 № 641 укладений з метою надання ТОВ ФК «Аурум Фінанс», як кредитору банку, переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін та третіх осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими, не підтвердженими належними доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи, що станом на час звернення з даним позовом, позивач був звільнений від сплати судового збору, витрати по сплаті судового збору не стягуються.

Керуючись ст.ст. 32,33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складене 04.12.2015.