Постанова

від 18.07.2018 по справі 910/20644/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2018 р. Справа№ 910/20644/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.07.2018р.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2015р. (повний текст складено 04.12.2015р.)

у справі №910/20644/15 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський сироробний комбінат"

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Нік"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 23 389 921,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський сироробний комбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Нік" про солідарне стягнення кредитної заборгованості за договором №641 від 24.07.2012р. у розмірі 23 389 921,76 грн., з яких: 22 250 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 120 698,63 грн. заборгованості по строковим процентах, 998 506,85 грн. заборгованості по прострочених процентах та 20 716,28 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1, як позичальником (боржником), своїх зобов'язань за кредитним договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р. по додатковому договору від 25.07.2014р. у розмірі 11 563 556,82 грн., по додатковому договору від 29.07.2014р. у розмірі 11 826 364,94 грн. та поручителів ТОВ "Видавництво Піонер", ТОВ "ПРОМІНЬ НІК" за договорами поруки №641-1 від 24.07.2012р., №641-4 від 20.03.2013р., які взяли зобов'язання відповідати перед банком, як солідарні боржники по вказаному кредитному договору в тому же обсязі, що і позичальник.

Стверджуючи, що відповідачі не виконали вимоги банку щодо сплати кредитної заборгованості, позивач просив стягнути з них заявлену суму боргу солідарно, посилаючись на умови договорів та положення ст.ст. 509, 526, 543, 553-554, 1048, 1054 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, відповідачі-1,2 повідомили, що за умовами договору про відступлення права вимоги №6361 від 27.05.2015р., позивач відступив своє право грошової вимоги до ТОВ "Видавництво Піонер" за кредитним договором №641 від 24.07.2012р. з усіма додатковими угодами та договорами про внесення змін до нього новому кредитору ТОВ "ФК Аурум Фінанс", яке в подальшому на підставі договору від 02.07.2015р. здійснило переуступку отриманого права вимоги на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Практика", якому позичальником 04.09.2015р. було сплачено заборгованість по кредиту в загальній сумі 22 601 123,29 грн. і виконано зобов'язання в повному обсязі.

Позивач у письмових поясненнях не погоджувався з такими твердженнями відповідачів та вказував, що договір про відступлення права вимоги №6361 від 27.05.2015р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2015р. у справі №910/20644/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо відсутності в договорі про відступлення прав вимоги від 27.05.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс", ознак нікчемності визначених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки договір було укладено з порушенням вимог Постанови НБУ №293/БТ від 30.04.2015р., банк безоплатно здійснив відчуження майна (активів) та прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних дій, відмовився від власних майнових вимог, адже фактично грошові кошти (оплата по договору відступлення права вимоги) до банку не надходили, а були проведені штучні банківські транзакції.

Крім цього, апелянт вказував, що уклавши з ТОВ "ФК Аурум Фінанс" договір про відступлення прав вимоги, банк здійснив відчуження власних активів, що не покращило його ліквідність, а призвело до неплатоспроможності і неможливості виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторам в частині суми відступлення. На думку банка, наслідком укладення договору про відступлення прав вимоги є саме забезпечення виконання ним грошових зобов`язань перед ТОВ "ФК Аурум Фінанс" і такий правочин направлений на зміну черговості задоволення кредиторських вимог до банку.

Апелянт також звертав увагу суду апеляційної інстанції, що відповідачами не було оскаржено в судовому порядку протокол №3 від 30.06.2015р. та наказ уповноваженої особи Фонду №70/ТА від 21.07.2015р. про нікчемність договору відступлення прав вимоги від 27.05.2015р.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи на 23.11.2016р. Відстрочено сплату судового збору до 23.11.2016р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016р. у зв'язку з участю судді Тищенко А.І. у підготовці в Національній школі суддів України, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Іоннікова І.А.

23.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, яке задоволено колегією суддів.

23.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк", на виконання вимог ухвали суду від 17.10.2016р., надано докази сплати судового збору.

23.11.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №910/8955/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до ТОВ ФК Аурум Фінанс та ТОВ КУА Практика про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 27.05.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, розгляд справи відкладено на 13.12.2016р.

12.12.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

13.12.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про витребування звіту на підставі якого здійснено висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна ТОВ Е.Р.С.Т.Е. , яке задоволено колегією суддів.

13.12.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №910/8955/16.

12.12.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

13.12.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких представник фонду просив задовольнити апеляційну скаргу і скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016р. розгляд справи відкладено на 11.01.2017р. та зобов'язано позивача надати суду звіт, на підставі якого здійснено висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна ТОВ Е.Р.С.Т.Е. .

06.01.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення по справі.

10.01.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

10.01.2017р. до Київського апеляційного господарського суду позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2016р., надано звіт про незалежну оцінку вартості активів ПАТ "Український професійний банк" у вигляді майнових прав (права вимоги) за кредитними договорами.

10.01.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2017р. у зв'язку з перебування судді Скрипки І.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Іоннікова І.А., Куксов В.В.

11.01.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-3 надійшли пояснення по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2017р. розгляд справи відкладено на 15.02.2017р.

15.02.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про витребування у ТОВ КУА Практика та ТОВ ФК Аурум Фінанс оригінал платіжного доручення, інших розрахункових документів, які підтверджують факт перерахування коштів третьої особи-2 на користь третьої особи-1 в рахунок оплати, згідно договору відступлення права вимоги від 02.07.2015р., для огляду в судовому засіданні та належну завірену копію для долучення до матеріалів справи. Вказане клопотання відхилено колегією суддів, оскільки заявником не наведено підстав неможливості подання такого клопотання до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017р. розгляд справи відкладено до 01.03.2017р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.02.2017р. у зв'язку з перебування судді Куксова В.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Іоннікова І.А., Скрипка І.М.

01.03.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. розгляд справи відкладено до 14.03.2017р.

10.03.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення та представник просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

13.03.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Відповідно до протоколів автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2017р. у зв'язку з перебування судді Скрипки І.М. на лікарняному, а судді Іоннікової І.А. на підготовці для підтримання кваліфікації, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), судді Куксов В.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017р. колегією суддів прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 26.04.2017р.

14.03.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшли додаткові пояснення та представник просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без його участі.

24.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду по справі №910/8955/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.04.2017р. у зв'язку з перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Куксов В.В.

26.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/8955/16.

26.04.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017р. розгляд справи відкладено на 17.05.2017р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2017р. у зв'язку з перебування судді Куксова В.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017р. розгляд справи відкладено на 05.07.2017р.

03.07.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-3 надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2017р. у зв'язку з перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017р. апеляційне провадження у справі №910/20644/15 зупинено до набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8955/16.

14.05.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-2 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, з копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2018р. у справі №910/8955/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2018р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.06.2018р.

06.06.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р. розгляд справи відкладено на 18.07.2018р.

Представники відповідачів та треті особи-1,3 до судового засідання, що відбулось 18.07.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Неявка представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 24.07.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Піонер" (позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №641, згідно умов якого банк зобов'язується відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 22 250 000,00 грн. терміном до 27.12.2013р. на поповнення обігових коштів.

Пунктом 1.2 договору визначено, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання щодо повернення коштів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору в сумах, зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої в п. 1.1 цього договору, визначається додатковими договорами.

На підставі заяв позичальника банк надав позичальнику кредит за додатковим договором від 25.07.2014р. у розмірі 11 000 000,00 грн. терміном до 26.12.2014р. зі сплатою 18% річних та за додатковим договором від 29.07.2014р. у розмірі 11 250 000,00 грн. терміном до 26.12.2014р. зі сплатою 18% річних, що підтверджується меморіальними ордерами №20686872 від 25.07.2015р., №20702610 від 26.07.2014р.

За умовами пункту 2.1 кредитного договору з урахуванням додаткового договору від 29.07.2014р., визначено, що забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком є порука ТОВ "Миргородський сироробний комбінат" (договір поруки №641-1 від 24.07.2014р. та договір застави майнових прав на грошові кошти №641-2 від 24.07.2012р.), порука та застава ТОВ "Промінь НІК" (договір поруки №641-4 від 20.03.2013р. та договір застави №641-5 від 20.03.2013р.).

В забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ "Видавництво "Піонер" перед ПАТ "Український професійний банк" по договору про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р. були укладені договори:

24.07.2012р. між відповідачем-2 (поручитель), відповідачем-1 (позичальник) та позивачем (банком) договір поруки №641-1, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором в межах суми 22 250 000,00 грн.;

20.03.2013р. між відповідачем-3 (поручитель), відповідачем-1 (позичальник) та позивачем (банком) договір поруки №641-4, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором в межах суми 22 250 000,00 грн.

Зі змісту пункту 2.1 вказаних договорів поруки випливає, що у разі повного або частково невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в передбачені договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок поручителя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із порушенням позичальником строків оплати платежів по кредитному договору №641 від 24.07.2012р., заборгованість позичальника перед банком станом на 06.08.2015р. складає 23 389 921,76 грн., а саме: за додатковим договором від 25.07.2015р. 11 563 556,82 грн., з яких 11 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 59 671,23 грн. заборгованості по строковим процентам, 493 643,84 грн. заборгованості по простроченим процентам, 10 241,75 грн. пені; та за додатковим договором від 29.07.2014р. у розмірі 11 826 364,94 грн., з яких: 11 250 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 61 027,40 грн. заборгованості по строковим процентам, 504 863,01 грн. заборгованості по простроченим процентам, 10 474,53 грн. пені, тож в силу умов кредитного договору та договорів поруки №641-1 від 24.07.2012р., №641-4 від 20.03.2013р. позивач просив стягнути солідарно з боржників заборгованість.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що 27.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.М. за реєстровим №6361, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору свої права вимоги до ТОВ "Видавництво "Піонер" (боржник), а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі 1 100 000,00 грн. (ціна продажу) протягом 2-х банківських днів з дня укладення договору, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р. з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього.

Згідно пункту 2 договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором, в тому числі, але не виключно, права вимоги сплати заборгованості за кредитом, несплачених процентів, комісій та штрафних санкцій за кредитним договором в розмірі, який буде існувати на момент переходу прав вимоги, відповідно п. 3 цього договору.

За умовами пунктів 3, 4 договору про відступлення права вимоги, заборгованість за кредитним договором становить 22 601 123,29 грн., підстави виникнення права вимоги до боржника на момент підписання договору підтверджуються договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р.

Права вимоги за кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі (п. 6 договору).

27.05.2015р. згідно договору відступлення права вимоги ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на підставі платіжного доручення №72 сплатило на рахунок ПАТ "УПБ" суму 1 100 000,00 грн. плати за відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями.

29.05.2015р. новий кредитор листом №2905/15-08 повідомив боржника - ТОВ "Видавництво Піонер" про відступлення права грошової вимоги, що виникло згідно з договором про надання кредиту №641 від 24.07.2012р. та договором про відступлення прав вимоги від 27.05.2015р. із зазначенням, що сума боргу боржника станом на 27.05.2015р. за договору про надання кредиту №641 від 24.07.2012р. складає 22 601 123,29 грн.

02.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор в повному обсязі набув право вимоги до ТОВ "Видавництво Піонер" (позичальник по кредитному договору) за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р., зокрема, право вимоги сплати боргу замість первісного кредитора по кредитному договору.

Пунктом 1.4 договору сторони обумовили, що датою переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора є дата укладення цього договору.

25.07.2015р. ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" (новий кредитор) направило боржнику повідомлення №05/07-2015 про погашення заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що боржником здійснено оплату боргу на суму 22 601 123,29 грн. за платіжними дорученнями від 04.09.2015р. (т. 1 а.с. 74-82) на рахунок третьої особи-2 - ТОВ "Компанія з управління активами "Практика".

Зі змісту довідки №02/09-2015 від 07.09.2015р. ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" підтверджується, що станом на 07.09.2015р. заборгованість боржника - ТОВ "Видавництво Піонер" по договору про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р. погашена повністю.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач посилався на нікчемність договору про відступлення права вимоги №6361 від 27.05.2015р. за яким ПАТ "УПБ" відступив ТОВ "ФК Аурум Фінанс" майнові права за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р., виходячи з того, що 28.05.2015р. рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №107 на підставі постанови Правління Національного банку України №348 від 28.05.2015р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних було розпочато з 29.05.2015р. процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.05.2015р. по 28.08.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було призначено Пантіну Л.О.

Постановою Правління Національного банку України №562 від 28.08.2015р. відкликано банківську ліцензію ПАТ "Український професійний банк" та прийнято рішення про ліквідацію Банку.

На виконання вказаної постанови Правління Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте відповідне рішення №158 від 28.08.2015р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український професійний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Даним рішенням Фонду було припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк" і розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Український професійний банк" з 31.08.2015р. по 30.08.2016р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" призначено Пантіну Л.О.

Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків регулюється Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який набув чинності 22.09.2012р.

Так, статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначені повноваження уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (в редакції чинній на дату введення тимчасової адміністрації у ПАТ"УПБ").

На виконання своїх обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноваженою особою, згідно наказу №26/ТА від 29.05.2015р. було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ"УПБ".

За результатами роботи комісії складено протокол №3 від 30.06.2015р. та встановлено, що:

- договір про відступлення прав вимоги укладено з порушенням вимог Постанови Національного банку України № 293/БТ від 30.04.2015р., яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи;

- прийнявши виконання (платежі) за договором відступлення від кредитора з його поточного рахунку в банку, банком було порушено вимоги постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015р., відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України;

- умови договору відступлення, укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС", прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором (по ціні значно нижчою, ніж вартість відступлених майнових прав), отже надають кредитору - ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що зазначено у п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

Частина 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними з підстав визначених частиною 3 цієї статті.

В частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" наведені підстави нікчемності правочинів.

Таким чином, позивачем прийнято рішення про виявлення нікчемних правочинів, зокрема, договору відступлення права вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А 27.05.2015р. та зареєстрованого в реєстрі за №6361, а також доручено юридичному департаменту та департаменту корпоративного бізнесу банку здійснити дії щодо направлення повідомлення про нікчемність правочинів згідно ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", всім позичальникам, поручителям, заставодавцям, іптекодавцям; в разі необхідності розпочати претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності правочину; в разі необхідності розпочати роботу щодо поновлення/накладання нового обтяження та заборони відчуження всього забезпечення за вищевказаними кредитними договорами, майнові права за якими були відступлені на умовах нікчемності правочинів.

Повідомленнями №01-10/2843 та №01-10/2842 від 21.07.2015р. про нікчемність договору про відступлення прав вимоги від 27.05.2015р., направлених уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію на адресу відповідача-1 та третьої особи-1, банк послався на пункти 3, 7 частини 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та зазначав, що правочини є нікчемними з підстав:

- банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вказані заперечення апелянта відхиляються колегією суддів виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цьому зв'язку судова колегія зазначає, що заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на обсяг прав і зобов'язань боржника, а тому для нього не має істотного значення особа, якій надається виконання.

Права боржника окреслені нормами закону. Так, в силу частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, а відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 518 Цивільного кодексу України - має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Таким чином, ТОВ "Видавництво Піонер" - боржник за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №641 від 24.07.2012р. виконавши зобов'язання по оплаті кредитної заборгованості у повному обсязі новому кредитору - ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" за договором про відступлення права вимоги від 25.07.2015р., який на момент розгляду справи не було визнано недійсним в судовому порядку, позбавляє права вимагати банком сплати грошових коштів за виконаним кредитним договором з боржника та поручителів.

Відповідно до статті 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин справи можна дійти до висновку про відсутність порушеного права позивача відповідачами, у зв'язку з виконання боржником зобов'язання з оплати заборгованості новому кредитору у повному обсязі.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2015р. у справі №910/20644/15 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2015р. у справі №910/20644/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/20644/15 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 20.07.2018р.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка