Постанова

від 01.12.2015 по справі 915/880/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р.Справа № 915/880/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Головея В.М ., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання: Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 06-1959/01, дата видачі : 10.11.15;

від відповідача 1 - ОСОБА_2, довіреність № б/н, дата видачі : 18.06.15;

від відповідача 2 - ОСОБА_3, довіреність № 3-131100/18020, дата видачі : 22.09.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2015 року

по справі № 915/880/15

за позовом Заводського районного центру зайнятості,

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ»

до 2-го відповідача: Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"

про: стягнення 31 300,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заводський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» 31 300,00 грн. за договором №82 від 03.12.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 31300 грн. на рахунок позивача та обґрунтовані ст.ст.625, 1212 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 №22.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.06.15 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

06.07.2015 року до господарського суду Миколаївської області звернувся позивач із заявою про зміну підстав позову, в якій просив не брати до уваги норми статті 1212 ЦК України та просив прийняти до уваги при розгляді справи постанову Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», згідно п.1.4 якої «..моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою», а також «…порушення банком , що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання.»

У заяві від 22.07.2015 року позивач просив залучити до участі у справі ОСОБА_4 акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в якості другого відповідача, зазначивши про те, що банк, що обслуговує платника, несе перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 року залучено до участі у справі іншого відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

В подальшому позовні вимоги були доповнені відповідно до заяви від 22.09.15 року, в якій позивач просив стягнути 31300 грн. з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2015 року по справі № 915/880/15 (суддя Семенчук Н.О.) в задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» 31 300,00 грн. - відмовлено.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" 31 300,00 грн. - задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" на користь Заводського районного центру зайнятості 31 300,00 грн. заборгованості.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1827,00 грн. (за майновий спір) судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що відповідач - 1 свої зобов'язання щодо перерахування позивачу грошових коштів в розмірі 31 300,00 грн. здійснив своєчасно. Однак, відповідач - 2 в порушення норм ст. 1068 ЦК України та ст. 8 ЗУ В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» не перерахував грошові кошти на рахунок позивача.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення коштів ПАТ з банку, виходив з того, що позивач як отримувача коштів має право на звернення до ОСОБА_5 з вимогами про стягнення коштів, які не були перераховані відповідно до доручення його клієнта.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в стягненні коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми В«КомтехсервісВ» 31 300,00 грн., та стягнув з відповідача - 2 на користь позивача належні йому грошові кошти в сумі 31 300,00 грн., які в порушення приписів статей 1066, 1068 ЦК України, статей 20, 21, 22, 30, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не були перераховані банком на вимогу платника та не були зараховані на рахунок позивача впродовж строків виконання документа на переказ.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог до АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що між ним і позивачем не існує жодних договірних відносин, а тому він не має ніякої заборгованості перед позивачем. За приписами ст.1066 ЦК України, Банк виконує розпорядження лише свого клієнта.

Апелянт наполягає, що кошти, перераховані Заводським районним центром зайнятості м. Миколаєва є власністю ТОВ фірма «Комтехсервіс» з моменту їх зарахування на поточний рахунок, а Банк не має жодних прав стосовно розпорядження цими коштами без доручення Клієнта.

Тому, на думку скаржника, він є неналежним відповідачем по справі та не може нести відповідальність за зобов'язаннями клієнта.

Крім того, Банк зауважує, що з 17.09.2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.15 до 17.12.15 року, отже відповідно до вимог ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів ОСОБА_5.

В судовому засіданні 01.12.2015 року представник позивача та відповідача-1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначали про безпідставність її доводів та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача-2 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на скасуванні оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_5.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач первісно звернувся до ТОВ «Комтехсервіс» та не відмовлявся від своїх позовних вимог до нього. В процесі судового розгляду судом було долучено ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» у якості другого відповідача за клопотанням позивача, тому судова колегія розглядає позовні вимоги в тому обсязі, в якому вони були заявлені та розглядались в суді першої інстанції , а саме до двох відповідачів - 1. ТОВ «Комтехсервіс» та 2. ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 03.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» та Заводським районним центром зайнятості було укладено Договір № 81 (далі - Договір), згідно умов п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує у свою власність товар, а саме: Монітор LG22MP55A-P 21/5 IPS - в кількості 3 шт.

У відповідності до п. 2.2 Договору, передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору, продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 6 900,00 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п. 1.1 даного Договору. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але в будь - якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

03.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» та Заводським районним центром зайнятості було укладено Договір № 82 (далі - Договір-2), згідно умов п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар із переліку, зазначеного в специфікації (додаток до Договору № 1).

У відповідності до п. 2.2, 2.3 Договору, передача товару здійснюється протягом 30-ти робочих днів від дня перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Приймання - передачі товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідного документу (накладної), по якості - відповідно до документів, які засвідчують якість товару.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору, продавець протягом дії Договору продає покупцю товар на загальну суму 31 300,00 грн. з ПДВ, з розрахунку вартості товару згідно з п. 1.1 даного Договору. Покупець здійснює 100% передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця згідно з наданим рахунком при наявності фінансування.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014, але у будь - якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

Відповідно до Закону України В«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяВ» від 02.03.2000 №1533-Ш, Заводський РЦЗ виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення. Платежі Заводським РЦЗ здійснюються через Головне управління державної казначейської служби України в Миколаївській області.

Так, 16.12.2014 Заводським РЦЗ було направлено до Головного Управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області платіжні доручення №1424 від 16.12.2014 на суму 31 300,00 грн. (а.с.11) та №1425 від 16.12.2014 на суму 6 900,00 грн. (а.с.12) для перерахування передплати ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» за товар.

Однак, вказані кошти були перераховані Головним Управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» лише 29.01.2015, після закінчення строку дії Договорів № 81 та № 82.

Розпорядники коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України одержують асигнування на підставі затверджених вищестоящим органом кошторисів та проводять відповідні витрати в межах даного кошторису. Дані витрати проводяться виключно через органи казначейства України.

Кошторисом витрат на 2015 рік стаття витрат на придбання комп'ютерної техніки була виключена, тому позивач листом №05-181/20 від 29.01.2015 (а.с. 13) звернувся з проханням до ТОВ фірма В«КомтехсервісВ» повернути помилково перераховані кошти у сумі 31300,00 грн. згідно рахунку - фактури № СФ - 0001441 від 15.12.2014 та кошти в сумі 6900,00 грн. згідно рахунку - фактури № СФ - 0001416 від 15.12.2014.

Отже, судова колегія доходить висновку, що правовідносини, що склались між сторонами, мають зобов'язальний характер та склались на підставі договору від 03.12.2014 №81, який має ознаки договору купівлі-продажу.

26.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» та ОСОБА_4 акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» укладений договір № 35 обслуговування банківського рахунку системою FC BUSINESS (а.с. 47,48).

14.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» та ОСОБА_4 акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» було укладено Договір № 139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до якого банк відкрив відповідачу-1 поточний рахунок у національній валюті, зобов'язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування, а відповідач-1 - оплачувати послуги банку згідно тарифів порядку і на умовах, визначених договором (п.1.1 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання відповідачем грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.5 договору відповідач має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право позивача безперешкодно розпоряджатися цими коштами; відмовляти позивачу в обслуговуванні рахунку у випадках невиконання чи неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За приписами п.п. 3.3.2, 3.3.3, 3.3.4, 3.3.6 відповідач зобов'язувався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням позивача розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений договором час; забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок; забезпечувати збереження залишків грошових коштів на рахунку.

29.04.2015 на рахунок Заводського РЦЗ у державній казначейській службі ОСОБА_4 акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне РУ В«ПАТВ» Банк В«Фінанси та кредитВ» були перераховані грошові кошти у сумі 6900,00 грн.

Проте, як з'ясовано судом, відповідач - 2 не здійснив переказ коштів з рахунку відповідача - 1 на рахунок позивача в сумі 31 300,00 грн. та платіжне доручення №1319 від 29.01.2015 відповідачу - 1 повернуто не було.

Отже, посилаючись на те, що ОСОБА_4 акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне РУ В«ПАТВ» Банк В«Фінанси та кредитВ» , без пояснення причин, протягом семи місяців, не виконано доручення про переказ грошових коштів Заводському РЦЗ, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій після неодноразових змін та доповнень, просив стягнути заборгованість з ТОВ «Комтехсервіс» та ОСОБА_5.

Відповідно до ст.23 ГПК України, позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Згідно вимог ст. 24 ГПК України, - господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Як зазначалось вище, позовні вимоги були доповнені відповідно до заяви від 22.09.15 року, в якій позивач просив стягнути 31300 грн. з Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2015 року залучено до участі у справі іншого відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ".

Разом з тим, зважаючи на те, що позивач не відмовлявся від своїх позовних вимог до ТОВ «Комтехсервіс», суд першої інстанції не здійснював заміну відповідача та не припиняв провадження у справі стосовно вимог до ТОВ «Комтехсервіс», судова колегія розглядає позовні вимоги в тому обсязі, в якому вони були заявлені та розглядались в суді першої інстанції - до двох відповідачів - ТОВ «Комтехсервіс» та ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» .

Відповідно до ч. 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_5 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

Судова колегія не погоджується з висновками суду про можливість захисту цивільного права отримувачем грошових коштів, яким в даному випадку виступає Заводський районний центр зайнятості, шляхом безпосереднього звернення до банку, який обслуговує платника, виходячи з такого.

Згідно частинам 1, 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. ОСОБА_5 зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

У відповідності до статі 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 32.1., 32.2, 32.8. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. Спори, пов'язані із здійсненням банками переказу, розглядаються у судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення коштів ПАТ з банку, виходив з того, що позивач як отримувача коштів має право на звернення до ОСОБА_5 з вимогами про стягнення коштів, які не були перераховані відповідно до доручення його клієнта.

Однак, судова колегія зауважує, що Заводський районний центр зайнятості не є клієнтом банку, між ним відсутні будь-які зобов'язальні правовідносини, які мають майново-грошовий характер, а тому позивач не має права виступати кредитором за майновою вимогою з розпорядження коштами, які йому не належать.

В даному випадку між позивачем та ТОВ «Комтехсервіс» укладено окремий договір купівлі-продажу, стягнення заборгованості за яким є предметом цього спору.

З моменту зарахування коштів у розмірі 38200 грн. Головним управлінням державної казначейської служби на рахунок ТОВ «Комтехсервіс», що було здійснено 29.01.2015 року, зазначені кошти перейшли у власність ТОВ «Комтехсервіс», отже саме ця особа може ними розпоряджатись.

Враховуючи наявність між ТОВ «Комтехсервіс» та ОСОБА_4 акціонерним товариством В«Банк В«Фінанси та КредитВ» в особі філії В«Південне РУ В«ПАТВ» Банк В«Фінанси та кредитВ» договору від 14.12.2011 року № 139/14954-980 на розрахунково-касове обслуговування, судова колегія доходить висновку, що право зобов'язати Банк виконати розпорядження клієнта має лише клієнт - ТОВ «Комтехсервіс», оскільки саме між ними склались договірні та зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 510 цього Кодексу сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Крім того, суд акцентує увагу на положення п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", згідно яких банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Разом з тим, зважаючи на те, що спірні кошти були перераховані на рахунок відповідача-1, судова колегія вважає, що саме ТОВ «Комтехсервіс» є належним відповідачем по справі, а тому слід стягувати кошти у розмірі 31300 грн. на користь позивача саме з цієї юридичної особи.

Слід зазначити, що встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними і застосовуються навіть за умови подання платіжного документа до введення тимчасової адміністрації , у зв'язку з чим колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач повинен виконати свої зобов'язання за укладеним договором банківського рахунку, оскільки невиконані платіжні документи були подані до запровадження в ПАТ В«Банк В«Фінанси та КредитВ» тимчасової адміністрації.

Водночас, судова колегія зазначає, що ТОВ «Комтехсервіс» не був позбавлений права та можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на його рахунку в банку відповідача-2, шляхом звернення до банку з позовом про зобов'язання виконати його доручення та перерахувати кошти, до введення тимчасової адміністрації - оскільки заборгованість виникла з 29.01.2015 року, а тимчасову адміністрацію введено лише 17.09.2015 року.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки висновки суду першої інстанції про те, що відповідач-2 має зобов'язання перед позивачем, є помилковими, адже в спірних правовідносинах кредитором являється позивач, а боржником - відповідач-1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та стягнення коштів у розмірі 31300 грн. з ТОВ «Комтехсервіс» на користь Заводського районного центру зайнятості.

Керуючись ст. ст. 99, п.2 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі філії В«Південне Регіональне УправлінняВ» Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2015 року по справі № 915/880/15 скасувати.

Позов Заводського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма В«КомтехсервісВ» на користь Заводського районного центру зайнятості 31 300,00 (тридцять одна тисяча триста грн. 00 коп.) грн.

В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 04.12.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя В.А. Лисенко