Постанова

від 30.11.2015 по справі 805/4564/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 р. Справа №805/4564/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Лопушанському Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у

Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

за участю

представників сторін: від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2015 року № 0000072202/1430 та № 0000082202/1431 з податку на додану вартість.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач зазначає, що по господарським операціям з ТОВ «Мережа Інфо» він має первинні документи у повному обсязі, які надав до матеріалів справи. Господарські операції реально відбувались, оскільки позивач у повній мірі виконує свої зобов'язання щодо теплопостачання міста.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення є правомірними, правова позиція співпадає із висновками акту перевірки, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи 18.10.2006 року, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 608063, код ЄДРПОУ 34657789, знаходиться на податковому обліку відповідача з 19.10.2006 року. Згідно свідоцтва № 100281592 є платником податку на додану вартість (надалі ПДВ).

Позивач має ліцензію серія АЕ № 522328 на здійснення постачання теплової енергії; ліцензію серія АЕ № 522318 на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; ліцензію серія АЕ № 179950 на виробництво електричної енергії; ліцензію серія АЕ № 179881 на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії; ліцензію серія АЕ № 288036 на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Основними видами діяльності позивача згідно довідки про включення до ЄДРПОУ є: 35.30 постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 35.11 виробництво електроенергії; 35.12 передача електроенергії; 35.13 розподілення електроенергії; 35.14 торгівля електроенергією.

09.06.2015 року відповідачем позивачеві був направлений запит стосовно надання інформації та її документального підтвердження у вигляді копій документів про фінансово-господарську діяльність за 2015 рік з ТОВ «Мережа Інфо» (ЄДРПОУ 39211034). Вказана інформація запрошувалась у зв'язку із отриманням відповідачем постанови слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2015 року про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Мережа Інфо» (ЄДРПОУ 39211034) (т. 3 а.с. 20).

30.06.2015 року та 07.07.2015 року позивачем надані відповіді із відповідними первинними документами, на підтвердження фінансово-господарської діяльності за 2015 рік з ТОВ «Мережа Інфо».

Після отримання вказаних документів у період з 16.07.2015 року по 05.08.2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Мережа Інфо» (ЄДРПОУ 39211034) за період з 01.01.2015 року по 16.07.2015 року, за результатами якої складений акт перевірки від 12.08.2015 року № 15/22-02-34657789.

Згідно висновків акту перевірки (т. 1 а.с. 40) встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст.. 14, ст. 22, ст.. 185, п. 188.1., ст.. 188, п. 198.1., 198.3., 198.4. ст.. 198 Податкового кодексу України (надалі ПК України), в результаті чого завищена сума податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 16.07.2015 року всього на суму 1 667 678,34 грн., у тому числі - лютий 2015 року - 528 303,92 грн., березень 2015 року - 786 437,78 грн., квітень 2015 року - 352 936,64 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02.09.2015 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000072202/1430, яким позивачеві збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 314 742 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% у сумі 657 371 грн. та № 0000082202/1431, яким позивачеві зменшена сума від`ємного значення на 352 937 грн.

При вирішенні питання про законність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

У акті перевірки зазначено, що у зв'язку із непідтвердженням операцій з придбання товарно-матераільних цінностей ТОВ «Мережа Інфо», відповідно відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціям з позивачем, тобто відсутня реальність здійснення господарських операцій.

Згідно п.п.14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України, яка діяла у період виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

П. 22.1. ст.. 22 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

У відповідності до вимог п. 185.1. ст.. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

П. 188.1. ст..188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.1. ст.. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3. ст.. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до вимог п. 198.4. ст.. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З матеріалів справи вбачається наступне. Між позивачем та ТОВ «Мережа Інфо» (постачальник) 02.02.2015 року був укладений договір № 2/215 на постачання вугілля марки АШ для виробництва електричної та теплової енергії на Краматорській ТЕЦ.

П. 4.3. вказаного договору визначене місце постачання - Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5.

До матеріалів справи позивачем на підтвердження фактичного виконання господарських операцій із ТОВ «Мережа Інфо» надані наступні первинні документи: акти приймання-передачі партій вугільної продукції; розрахунки знижок/надбавок до базової ціни вугілля; товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування автомобільним транспортом вугільної продукції; податкові накладні із відповідними витягами з єдиного реєстру податкових накладних; посвідчення про якість вугілля.

Позивач повністю розрахувався та не має заборгованості за отримане вугілля, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Крім цього, на підтвердження автомобільного перевезення вугілля позивач надав до матеріалів справи копії договорів про надання послуг, які були укладені ТОВ «Мережа Інфо» з ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Краматорська транспортна компанія».

Як вже зазначалося, позивач має ліцензії з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел, виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, постачання та транспортування теплової енергії. Основні види діяльності відповідно пов'язані із вказаними ліцензійними видами діяльності.

За таких обставин, позивач використовував отриманий товар (вугілля) у своєї діяльності, тобто він є кінцевим споживачем вугілля.

Надані позивачем зазначені первинні документи, по взаємовідносинам із вказаним контрагентом, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов'язковою ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Для розвантаження і зберігання вугілля для подальшого використання у власному виробництві на території позивача є відкритий склад вугілля, загальною площею 35 000 мІ. Начальник цеху паливоподачі щоденно надає до виробничого відділу інформацію про витрати вугілля для виробництва та щомісяця надає до бухгалтерії підприємства довідки про витрати твердого палива і акти про списання та залишки палива. В свою чергу у виробничому відділі підприємства заведено журнал до якого щодня вноситься інформація про витрати вугілля. На підставі отриманих від постачальників і належним чином оформлених первинних документів бухгалтерія підприємства вносить відповідні дані до відомості поставки вугілля, яка надана до матеріалів справи.

У якості доказів щодо оприбуткування отриманого товару до матеріалів справи позивачем надані документи складського обліку - інвентарні картки.

На підтвердження фактичного використання отриманого товару позивачем до матеріалів справи надані: акти на списання; акти про списання та залишках палива; довідки про витрату твердого палива; журнал ордер і відомості по розрахунках з вітчизняними постачальниками.

Довідки про витрати твердого палива та акти про списання та залишки палива складаються матеріально відповідальними особами позивача для ведення щоденного, щомісячного технічного обліку і звіряння даних для бухгалтерського обліку.

Позивач у своїй ліцензованій діяльності підзвітний Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Щомісяця він готує та надає вказаному державному органу звіт про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії, щомісяця також направляються звіти про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти до управління статистики.

До теперішнього часу ТОВ «Мережа Інфо» є зареєстрованою юридичною особою, знаходиться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, відомості про юридичну особу підтверджені, що підтверджується відповідним витягом.

Під час судового розгляду справи представник відповідача також повідомила суд, що на момент проведення перевірки і станом на теперішній момент відсутній вирок суду по кримінальному провадженню, за яким винесена постанова слідчого від 26.05.2015 року, стосовно контрагента позивача.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачем суду надані усі первинні документи, які підтверджують факт отримання позивачем вугілля від вказаного підприємства, а сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність реального вчинення господарської операції, оскільки з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення контрагентами ТОВ «Мережа Інфо» і самим ТОВ «Мережа Інфо» вимог податкового законодавства, з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 п. 7 Висновків Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України за 2010-2011 роки визначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником ПДВ до податкового кредиту (постанова від 31.01.2011 року справа № 21-47а-10).

Ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.. 244.2. КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім цього, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Інтерсплав проти України ще у 2007 році та інших аналогічних справах («Булвес» АД проти Болгарії 2009 рік, Бізнес Супорт Центр проти Болгарії 2010 рік) зазначено про те, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування. При цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчиненні його контрагентом, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Суд також зазначає, що нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише допущенними контрагентами порушеннями вимог законодавства. Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту по операціям з постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі на який перебуває на обліку податкового органу та зареєстрований як платник ПДВ, не може у подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит у разі виявлення порушень такими контрагентами діючого законодавства.

З огляду на викладене, висновки відповідача щодо завищення суми податкового кредиту по проведеним фінансово-господарським операціям позивача з ТОВ «Мережа Інфо» є необгрунтованими.

З урахуванням викладеного та позиції Верховного суду України, судом встановлена відсутність у позивача порушень, встановлених перевіркою, та протиправність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем суду не доведена правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень від 02.09.2015 року з ПДВ, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 34 875,75 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління ДФС у Донецькій області.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2,71,94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.09.2015 року за № 0000072202/1430 та № 0000082202/1431 з податку на додану вартість.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Краматорськ Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» судові витрати у сумі 34 875,75 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 30.11.2015 року у присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2015 року.

Суддя Маслоід О.С.