Постанова

від 02.12.2015 по справі 922/3286/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа № 922/3286/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурор - Ногіна О.М., посвідчення №032167 від 01.02.2015р.,

1-го відповідача - ОСОБА_1 на підставі довіреності №08-11/4670/2-14 від 24.12.2014р.,

2-го відповідача - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 28.07.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№4321 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі № 922/3286/15

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова

до 1. Харківської міської ради, 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті", м. Харків

про скасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті", просить суд:

- визнати незаконним та скасувати пункт 5.2 додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №817325, площею 0, 3063 га, розташовану у місті Харкові по вул. Батумській, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171;

- визнати недійсним запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120970500032 від 31.12.2009р. щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку;

- зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку 0, 3063 га, розташовану у місті Харкові по вул. Батумська, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171 за актом прийому-передачі.

Крім того, у позові прокурор просив суд вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0, 3063 га, розташовану у місті Харкові по вул. Тульській у м. Харкові, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171.

Як зазначає прокурор, Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Ліберті" створено всупереч вимогам Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу; фактично Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Ліберті" є не житлово-будівельним, а обслуговуючим кооперативом; під час прийняття рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09 Харківська міська рада мала з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення цього кооперативу відповідно до Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту, отже, вказане рішення вважає незаконним, що має бути скасовано в частині надання Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Ліберті" земельної ділянки; враховуючи, що дане рішення стало підставою для подальшого оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №817325, то відповідний державний акт не відповідає вимогам закону.

Як вказує позивач, про порушення вимог чинного законодавства відповідачами прокурор дізнався лише в березні 2015 року у ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесій ради упродовж 2008-2015 років та ознайомлення з правовстановлюючими документами ОК ЖБК "Ліберті" у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції та після отримання інформації з управління Держземагенства у Харківській області.

Згідно матеріалів справи, Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Ліберті" подано до місцевого господарського суду заяви про застосування строку позовної давності, обґрунтовуючи її тим, що згідно з витягом з протоколу 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання 23.12.2009р., на пленарному засіданні міської ради був присутній Прокурор міста Харкова; крім того, листом від 01.02.2010р. Харківською міською радою до прокуратури міста Харкова було направлено рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.12.2009р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі №922/3286/15 (суддя Погорелова О.В.) у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів по забезпеченню позову відмовлено; заяву Харківської міської ради про застосування спливу позовної давності задоволено; заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" про застосування спливу позовної давності задоволено; у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів по забезпеченню позову, місцевий господарський суд зазначає, що прокурором не подано доказів того, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів того, що відповідач дійсно має наміри і можливість вчинити дії та/або правочини щодо відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяви відповідачів про сплив позовної давності та, відповідно, про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів; у зв'язку із обізнаністю з 23.12.2009р. Прокурора міста Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, початок перебігу строку позовної давності починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати, коли прокурору стало відомо про існування оскаржуваного рішення, отже, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження цього рішення сплинув 23.12.2012р.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 03.08.2015р., Заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що присутність на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради 23.12.2009р. Прокурора міста Харкова не є підставою для початку перебігу строку позовної давності та не свідчить про обізнаність щодо існуючих порушень; дослідження документів та матеріалів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення, у тому числі статуту, реєстраційної справи кооперативу, інформації щодо його засновників тощо, на зазначеному засіданні не здійснювалось; під час вивчення правомірності передачі земель, розташованих на території Дзержинського району міста Харкова у приватну власність прокуратурою встановлено, що статут, мета діяльності, правова форма та членство в Обслуговуючому кооперативі "ЖБК "Ліберті" не відповідає вимогам чинного законодавства; вказані дані отримані з управління Держземагенства у Харківській області 16.04.2015р.; органам прокуратури стало відомо про те, що міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Ліберті" відповідно до приписів Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту лише після прийняття Верховним Судом України постанови від 17.04.2014р. №21-195а14.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2015р. у справі №922/3286/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

15.09.2015р. Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13070), просить апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. - без змін.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Шутенко І.А.

13.10.2015р. Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" подано до апеляційного господарського суду копію постанови Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №2-а-5227/09 від 13.11.2009р. (вх.№14152), посилання на яку міститься у додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. зобов'язано Харківську міську раду надати суду письмові пояснення та докази в обґрунтування, для спорудження якого саме об'єкту житлового будівництва була передана спірна земельна ділянка; належним чином засвідчену копію затвердженої містобудівної документації щодо спірної земельної ділянки станом на дату прийняття радою оспорюваного рішення; Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" зобов'язано надати письмові пояснення та докази в обґрунтування щодо умов вступу до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті" його членів станом на дату створення кооперативу та отримання спірної земельної ділянки; письмові пояснення та докази в обґрунтування чи перебували засновники (члени) кооперативу на квартирному обліку (потребували поліпшення житлових умов) станом на дату прийняття їх до кооперативу та прийняття оспорюваного рішення радою; належним чином засвідчену копію статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" у редакції, що діяла станом на момент створення кооперативу та отримання спірної земельної ділянки; належним чином засвідчену копію Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу у редакції, що діяла на момент створення кооперативу та отримання спірної земельної ділянки; прокурора зобов'язано надати до суду письмові пояснення, яким чином буде відновлено порушене право територіальної громади на спірну земельну ділянку у разі задоволення позовних вимог.

02.11.2015р. Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельним кооперативом "Ліберті" подано до апеляційного господарського суду копії ОСОБА_3 кооперативу станом на 07.04.2010р. та нової редакції ОСОБА_3 кооперативу (вх.№14858); зазначає, що 05.09.2010р. змінився склад засновників кооперативу та виконавчий орган (голова правління), документація щодо членів кооперативу попередніми засновниками передана не була, за таких підстав, не можуть надати письмові пояснення та докази щодо членства у кооперативі.

10.11.2015р. прокурором подано до суду письмові пояснення (вх.№15233), зазначає, що після безоплатної передачі земельної ділянки у власність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті" територіальна громада в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати кошти на забезпечення потреб громади або реалізувавши вилучену земельну ділянку в ринковий спосіб, або отримуючи орендну плату від користувача даною земельною ділянкою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2015р. у справі №922/3286/15 зобов'язано Харківську міську раду та прокурора надати до суду письмові пояснення та докази в обґрунтування, для спорудження якого саме об'єкту житлового будівництва була передана спірна земельна ділянка; належним чином засвідчену копію затвердженої містобудівної документації щодо спірної земельної ділянки станом на дату прийняття радою оспорюваного рішення.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Пунктом 3 ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду, розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку.

За наведених обставин, розгляд справи було розпочато спочатку.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.12.2015р. прокурор оголосила доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник 1-го відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. - без змін.

Представник 2-го відповідача також просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. - без змін.

Також представником 1-го відповідача подано у судовому засіданні письмове додаткове пояснення (вх.16225) з доданою копією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОК "ЖБК "Ліберті".

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що сторони у справі та прокурор з'явились в судове засідання та надали пояснення з приводу своїх вимог і заперечень, строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбачені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, у тому числі доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.

Згідно з положеннями Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом), підстава для представництва прокуратурою у суді інтересів громадянина або держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також інші форми представництва.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства, в порядку передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Про обов'язок прокурора зазначити у позовній заяві про відсутність такого органу також вказано в абзаці 4 пункту 1 ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам".

Відповідно до пункту 2.1. Наказу Генерального прокурора України №6гн від 28.11.2012р. "Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень", основними завданнями здійснення представництва в суді, зокрема є захист інтересів держави у випадках порушення або загрози їх порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У даній справі особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями згідно положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме Харківська міська рада, виступає у якості 1-го відповідача, оскільки прокурор прийшов до висновку, що орган місцевого самоврядування не належним чином виконує покладені на нього законом повноваження.

Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, у ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок Харківською міською радою, прокуратурою Дзержинського району м. Харкова встановлено, що пунктом 5.2 додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання В«Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудуванняВ» від 23.12.2009 року №324/09, Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" безоплатно надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 0,3063 га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Батумській. У подальшому, на підставі вказаного рішення Харківської міської ради, Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові видано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171 серії ЯИ №817325, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120970500032.

Прокурор зазначає, що рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009 року № 324/09 прийнято всупереч вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186, що стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування даного рішення в частині п. 5.2 додатку 1 до нього, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі цього рішення, визнання недійсним запису у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та зобов'язання другого відповідача передати територіальній громаді м. Харкова земельну ділянку.

Як вказує прокурор, після безоплатної передачі земельної ділянки у власність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті" територіальна громада в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати кошти на забезпечення потреб громади або реалізувавши вилучену земельну ділянку в ринковий спосіб, або отримуючи орендну плату від користувача даною земельною ділянкою; незаконне відчуження землі ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституції України компетенції.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.10.2009р. загальними зборами засновників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті" (надалі - ОСОБА_3) (протокол №1) (т.1 а.с.16) вирішено створити Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" та затвердити список членів ОСОБА_3 у наступному складі: ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юропіен Ріелті", в особі ОСОБА_5 ОСОБА_6; затверджено та підписано ОСОБА_3; обрано головою ОСОБА_8 ОСОБА_6 з моменту державної реєстрації ОСОБА_3.

Згідно пункту 1.1. ОСОБА_3 (у редакції, що діяла на час створення ОСОБА_3) (т.1 а.с.167-180), Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" за організаційно-правовою формою визначено обслуговуючим кооперативом, створений його засновниками на добровільних засадах базуючись на нормах Конституції України, Цивільного кодексу України, Житлового кодексу УРСР, на підставі Закону України "Про кооперацію" та у відповідності з чинним законодавством України на підставі рішення загальних зборів засновників. За напрямом діяльності ОСОБА_3 є житлово-будівельним кооперативом.

Пунктом 1.5. ОСОБА_3 визначено, що засновниками ОСОБА_3 є ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юропіен Ріелті".

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3. ОСОБА_3, ОСОБА_8 організується з метою забезпечення житлом (будівництва житла) членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), або одноквартирних і багатоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирного блокованого житлового будинку (будинку) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Будівництво житла ОСОБА_8 буде здійснюватись виключно для членів кооперативу.

Згідно матеріалів справи, рішенням 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09 затверджено проекти відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку; надано юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку, земельні ділянки; зобов'язано юридичних та фізичних осіб, зазначених у додатку оформити у встановленому порядку акти встановлення меж земельних ділянок на місцевості, та відповідно: договори оренди, державні акти на право постійного користування землею, державні акти на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 5.2 додатку 1 до вказаного рішення, Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови (згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2009р. справа №2-а-5227/09), загальною площею 0, 3063 га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Батумській. Будівництво виконати до 31.12.2012р.

На підставі вказаного рішення Харківської міської ради, Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) видано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 3063га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171 серії ЯИ №817325, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120970500032 (т.1 а.с.21).

Після отримання Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельним кооперативом "Ліберті" державного акта на право власності на вказану земельну ділянку площею 0, 3063га, ОСОБА_8 було внесено зміни до ОСОБА_3, зареєстровані 05.08.2010р. (номер запису 14801050003045229) (т.1 а.с.181-194), зокрема засновниками ОСОБА_3 стали ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З огляду на викладені норми, реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками прийняття оспорюваного рішення земельна ділянка вибула з власності територіальної громади міста Харкова та була безоплатно передана у приватну власність відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті".

Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати, що метою створення такого кооперативу є саме спільне вирішення економічних, соціально-побутових та інших питань забезпечення членів кооперативу (відповідно до приписів статті 94 Господарського кодексу України); порядок та підстави надання земельної ділянки за статтею 41 Земельного кодексу України не передбачають можливості для надання земельної ділянки у власність з іншою метою, зокрема, для здійснення житлового будівництва поза межами забезпечення житлом членів кооперативу.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 17.06.2014р. №21-195а14.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" не є житлово-будівельним, а є обслуговуючим кооперативом; рішення про створення ОСОБА_3 та список його членів не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради; ОСОБА_3 не було створено при виконавчому комітеті місцевої ради; число членів ОСОБА_3 становить менше 5 осіб; до складу членів ОСОБА_3 входила юридична особа; ОСОБА_3 не містить відомостей, що його засновники постійно проживають у місті Харкові і потребують поліпшення житлових умов.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України В«Про коопераціюВ» , а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 30.04.1985р. зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.

При вирішенні питання, яким нормативно-правовим актом слід керуватись при створенні житлово-будівельного кооперативу, Законом України В«Про коопераціюВ» або Житловим кодексом УРСР та Примірним статутом необхідно врахувати, що зазначені нормативно-правові акти співвідносяться як загальний (Закон України "Про кооперацію") та спеціальний (Житловий кодекс УРСР та Примірний статут), а тому слід застосовувати норми спеціальних нормативно-правових актів.

До такого висновку дійшов Вищий господарський суд України при прийнятті постанови від 14.03.2013р. у справі № 5002-22/1870-2012.

Діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання статті 137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу. На даний час Житловий кодекс УРСР є чинним, а відтак його норми є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

ОСОБА_3 6 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. ОСОБА_8 є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно зі статтями 133, 137 Житлового кодексу УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих ОСОБА_4 народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку.

Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу.

Пунктом 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Частиною першою статті 134 Житлового кодексу УРСР встановлено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається ОСОБА_4 Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок .

За змістом пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_4 народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Як вбачається із ОСОБА_3 (у редакції, що діяла на час створення кооперативу), за своєю організаційно-правовою формою Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" є обслуговуючим кооперативом.

У ОСОБА_3 зазначено, що засновниками ОСОБА_3 є громадяни: ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Юропіен Ріелті".

Колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено право громадян , які потребують поліпшення житлових умов, вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру; громадянином є фізична особа, правовий статус якої зумовлений належністю до громадянства певної держави.

Як вбачається із ОСОБА_3, засновниками ОСОБА_3 були лише три особи: одним із засновників ОСОБА_3 є юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юропіен Ріелті"; а фізична особа ОСОБА_5 ОСОБА_6 діє на підставі посвідки на постійне проживання серія ХР номер 19294 видана 24.11.2008р. УГІРФО ГУМВС України в Харківській області.

Відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012р. №251, посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання надаються іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.

Разом з тим, ОСОБА_3 та матеріали справи не містять відомостей, що його засновники, в тому числі і юридична особа, потребували поліпшення житлових умов.

Як вбачається із ОСОБА_3, місцезнаходженням ОСОБА_3 є АДРЕСА_1. Ця ж адреса значиться і у засновників ОСОБА_5 ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юропіен Ріелті".

Також ОСОБА_3 не містить посилань, що його засновники на дату винесення оскаржуваного рішення перебували на квартирному обліку.

Згідно приписів чинного законодавства, однією з умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Порядок взяття громадян на облік регулюється Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджених ОСОБА_4 Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 05.06.1985р. №228.

Таким чином, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" було створено всупереч вимогам статей 133-135, 137 Житлового кодексу УРСР, пункту 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно-правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі.

В подальшому при державній реєстрації нової редакції ОСОБА_3 зареєстрованої 05.08.2010р. (номер запису 14801050003045229), вказані порушення усунуті не були, оскільки не зважаючи на те, що засновниками ОСОБА_3 стали громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кількість засновників залишися попередньою; доказів перебування цих осіб на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов матеріали справи не містять.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.12.2015р. представник 2-го відповідача зазначила, що засновники ОСОБА_3 потребують поліпшення житлових умов, проте, доказів в обгрунтування не надала, вказавши, що дані особи не зобов'язані перебували на квартирному обліку.

Колегія суддів також зазначає, що згідно положень законодавства, кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі №922/3286/15 було зобов'язано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" надати письмові пояснення та докази в обґрунтування щодо умов вступу до ОСОБА_3 його членів станом на дату створення кооперативу та отримання спірної земельної ділянки; письмові пояснення та докази в обґрунтування чи перебували засновники (члени) кооперативу на квартирному обліку (потребували поліпшення житлових умов) станом на дату прийняття їх до кооперативу та прийняття оспорюваного рішення радою.

Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" витребуваних судом документи надано не було.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3, 05.09.2010р. змінився склад засновників та виконавчий орган (голова правління) ОСОБА_3, документація щодо членів кооперативу попередніми засновниками передана не була, за таких підстав, не можуть надати письмові пояснення та докази щодо членства у кооперативі.

В той же час, у ОСОБА_3 не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що може призвести до здійснення ОСОБА_8 діяльності, що суперечить меті створення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу - обслуговування членів кооперативу шляхом забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а не будівництво житла для інших осіб.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015р. у справі №922/3286/15 було зобов'язано Харківську міську раду надати суду письмові пояснення та докази в обґрунтування, для спорудження якого саме об'єкту житлового будівництва була передана спірна земельна ділянка; належним чином засвідчену копію затвердженої містобудівної документації щодо спірної земельної ділянки станом на дату прийняття радою оспорюваного рішення.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.12.2015р. представники відповідачів не змогли надати пояснення, яке саме будівництво планувалось ОСОБА_8; також у судових засіданнях представники відповідачів не спростовували, що будівництво здійснено не було.

Як зазначено вище, статтею 41 Земельного кодексу України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати, що метою створення такого кооперативу є саме спільне вирішення економічних, соціально-побутових та інших питань забезпечення членів кооперативу; порядок та підстави надання земельної ділянки за статтею 41 Земельного кодексу України не передбачають можливості для надання земельної ділянки у власність з іншою метою, зокрема, для здійснення житлового будівництва поза межами забезпечення житлом членів кооперативу.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, Харківською міською радою під час безоплатного надання земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" та прийняття оскаржуваного рішення, вищенаведеного досліджено не було та вказаних порушень не усунено.

Колегія суддів також зазначає, що в рішенні 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09 зазначено, що Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельному кооперативу "Ліберті" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови (згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2009р. справа №2-а-5227/09), загальною площею 0, 3063га для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Батумській.

Як вбачається із постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2009р. у справі №2-а-5227/09 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Слайс" до Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, третя особа Управління Держкомзему у м. Харкові, про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (т.1 а.с.155-156), позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Слайс" задоволено; визнано неправомірними дії суб'єкта владних повноважень - Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради щодо віднесення земельної ділянки по Білгородському шосе в межах с. Відрадне та Помірки-Бакпрепарати до земель рекреаційного призначення; визнано нечинним обґрунтування вибору місця розташування земельної ділянки Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради; зобов'язано Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та Управління Держкомзему у м. Харків надавати усі наступні документи стосовно розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Білгородському шосе в межах с. Відрадне та Помірки-Бакпрепарати, з урахуванням того, що вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Отже, в обгрунтування прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради та безоплатної передачі ОСОБА_3 земельної ділянки у власність стала постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.11.2009р. у справі №2-а-5227/09, що не стосується Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Ліберті" та спірної земельної ділянки, що також є підставою для скасування оскаржуваного рішення ради.

В силу статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Пунктом 2.3 ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, ОСОБА_4 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому, з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України, захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, враховуючи невідповідність спірного пункту 5.2. додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09 вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими і правомірними позовні вимоги прокурора Дзержинського району м. Харкова.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами у справі заявлені клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У відповідності до пункту 2.2. ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статей 256, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вимоги позовної заяви прокурора полягають у визнанні незаконним пункту 5.2 додатку 1 до рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.12.2009р. №324/09; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №817325, площею 0, 3063 га, розташовану у місті Харкові по вул. Батумській, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171; визнання недійсним запису в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120970500032 від 31.12.2009р. щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку; зобов'язанні Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" передати територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради, а Харківську міську раду прийняти земельну ділянку 0, 3063 га, розташовану у місті Харкові по вул. Батумська, з кадастровим номером 6310136300:16:013:0171 за актом прийому-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор звернувся з позовом у червні 2015року, тобто з пропуском позовної давності, про наслідки застосування якої заявлено відповідачами у справі.

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 29 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014р. у справі №3-23гс14 та від 23.12.2014р. у справі №916/2414/13.

У постанові від 29.10.2014р. №6-152цс14 Верховний Суд України вказав на те, що норма частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на пленарному засіданні міської ради 23.12.2009р., за результатами якого Харківською міською радою прийнято оспорюване рішення, був присутній прокурор міста Харкова ОСОБА_12 (т.1 а.с.60).

Крім цього, оспорюване рішення було направлено на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/177/2-10 від 01.02.2010 року, що свідчить про об'єктивні можливості для здійснення перевірки законності цього рішення і звернення до суду.

Отже, у зв'язку із обізнаністю з 23.12.2009 року прокурора міста Харкова про прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради, згідно із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року №6-152цс14, також є обізнаними всі інші органи прокуратури, оскільки вони становлять єдину централізовану систему відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, доводи прокурора, що факт прийняття ним участі у пленарному засіданні міської ради, за результатами якого прийняте оспорюване рішення, не свідчить про обізнаність існуючих порушень, є безпідставними та не відповідають висловленій Верховним Судом України правовій позиції.

Прокурор в позовній заяві та апеляційній скарзі не надводить доводів, що саме перешкоджало ознайомитися з оспорюваним рішенням на офіційному сайті Харківської міської ради та установчими документами Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Ліберті" в межах строку позовної давності. Вищевказане зумовлює висновок суду про те, що прокурор міг довідатися про відповідні порушення з моменту прийняття та оприлюднення оспорюваного рішення.

Колегія суддів також відхиляє доводи прокурора, що органам прокуратури стало відомо про те, що міська рада при прийнятті оспорюваного рішення була зобов'язана з'ясувати правовий статус, мету та підстави створення Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Ліберті" відповідно до приписів Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту лише 17.04.2014р. після прийняття Верховним Судом України постанови від 17.04.2014р. №21-195а14, оскільки про прийняття оспорюваного рішення прокурору було відомо з моменту його прийняття, то з цього часу прокурор мав можливість отримати ті дані, які на його думку свідчать про порушення передачі земельної ділянки та є підставою для звернення до суду; прийняття або не прийняття Верховним Судом України постанов не може вплинути на права і обов'язки органів прокуратури; крім того, правова позиція Верховного Суду України у наведеній прокурором справі не може бути початком для перебігу строку позовної давності, оскільки вона не стосується оспорюваного рішення Харківської міської ради та не була предметом судового розгляду Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором пропущено строк позовної давності, що за наявності відповідних заяв відповідачів про застосування позовної давності, та відсутності поважності причин пропуску строку позовної давності, є підставою для відмови в позові.

Такої правової позиції з аналогічних правовідносин дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 26.11.2015р. у справі №922/2470/15, від 26.11.2015р. у справі №922/3287/15, від 29.10.2015р. у справі №922/1433/15.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо застосування строку позовної давності без дослідження обставин справи та встановлення правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог прокурора.

Разом з тим, відповідно до пункту 12 ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи приписи ОСОБА_4 пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7, встановлення судом апеляційної інстанції обґрунтованості і правомірності позовних вимог прокурора, проте, з урахуванням звернення прокурора до суду з позовом з пропуском позовної давності, про наслідки застосування якої заявлено відповідачами у справі, та відсутності поважних причин його пропуску, позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають враховуючи сплив позовної давності; за таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі №922/3286/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2015р. у справі №922/3286/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.