Постанова

від 18.11.2015 по справі 814/2409/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Справа № 814/2409/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Фермерського господарства «Оазис», с. Іванівка, Первомайський район

до відповідача: Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, смт. Врадіївка, Миколаївська область

третя особа 1: ОСОБА_1, с. Михайлівка, Врадіївський район

третя особа 2: Приватне підприємство «Виробничо - комерційне підприємство «Каро», смт. Врадіївка, Миколаївська область

третя особа 3: Відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області, смт. Врадіївка, Миколаївська область

Суть спору: скасування рішень № 11381463 від 04.03.2014р., № 15830863 від 16.09.2014р., № 11380674 від 04.03.2014р., 15829976 від 26.09.2014р., № 11382289 від 04.03.2014р., № 15831487 від 16.09.2014р.,

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство «Оазис» (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (надалі - відповідач), третя особа 1 - ОСОБА_1, третя особа 2 - Приватне підприємство «Виробничо - комерційне підприємство «Каро», третя особа 3 - Відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування рішень № 11381463 від 04.03.2014р., № 15830863 від 16.09.2014р., № 11380674 від 04.03.2014р., 15829976 від 26.09.2014р., № 11382289 від 04.03.2014р., № 15831487 від 16.09.2014р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що він є орендарем земельної ділянки на підставі договорів оренди землі, укладеного з власником земельної ділянки - ОСОБА_1, тому державна реєстрація договору оренди, укладеного ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо - комерційне підприємство «Каро», була здійснена всупереч пункту 6 частини 1 статті 24, пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» та п. 95 Постанови Кабінету Міністрів України В«Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» .

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов не заперечив.

Представники третіх сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач уклав з ОСОБА_1 договори оренди земельних ділянок від 01 липня 2011 року, які були 31 серпня 2012 року зареєстровані у відділі Держкомзему у Врадіївському районі.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 лютого 2015 свідчить про те, що 04.03.2014 року Реєстраційна служба Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області зареєструвала договори оренди, які укладені ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо - комерційне підприємство «Каро» від 30.11.2009 року строком на п'ять років, на ті земельні ділянки, на оренду яких позивачем укладено договори з ОСОБА_1

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» N 952-IV, 01.07.2004 державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» орган, який проводить державну реєстрацію повинен встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

При реєстрації договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 4822381300:01:000:0343, 4822381300:02:000:0041 та 4822381300:02:000:0130, укладених між ОСОБА_1 та ПП ВКП В«КароВ» державний реєстратор повинен був отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідно до п. 95 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року.

В цьому переліку та законодавстві, чинному на момент реєстрації договору оренди, був відсутній обов'язок державного реєстратора отримувати інформацію з відділу Держкомзему, який реєстрував договір оренди землі в Державному реєстрі земель (поземельній книзі).

Посилання позивача на те, що державний реєстратор при отримані всіх документів та договорів оренди, укладених між ОСОБА_1 та ПП ВКП В«КароВ» від 30.11.2009 року, повинен був на підставі пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» відмовити у державній реєстрації прав, в зв'язку з тим, що заявлене право вже було зареєстроване за позивачем, не приймається судом до уваги, оскільки договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ В«ОазисВ» був зареєстрований у поземельній книзі Держкомзема Врадіївського району, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація, державний реєстратор не знав, що існує інший договір, оскільки він не був внесений до реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, Фермерське господарство «Оазис» всупереч статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, а саме: не надав суду доказів того, що договір, укладений між ОСОБА_1 та ПП ВКП В«КароВ» , визнаний судом недійсним або є розірваним між сторонами.

Крім того, надані позивачем документи та витяг з реєстру свідчить, що строк договору оренди між ОСОБА_1 та ПП ВКП В«КароВ» закінчується 31 грудня 2021 року.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінив докази, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтовано, добросовісно відповідно до статті 19 Конституції України та вимог статті 2 КАС України, тому позов задоволенню не підлягає.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, то відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «Оазис» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа