Ухвала

від 01.12.2015 по справі 804/18039/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 804/18039/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.10.2014 р., якими на підставі акту перевірки 02.10.2014 р. №904/173/НОМЕР_1 збільшено ОСОБА_1 грошові зобов'язання за податками, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 362 398,45 грн. в тому числі за основним платежем на 241 598,97 гри. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 120 799,48 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 227 172,18 грн., в тому числі за основним платежем 151 448, 12 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 75 724,06 грн.;

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2014 р. № Ф-414/82/1, якою Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області донараховано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 49 046,02 грн. суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування;

- визнати протиправним і скасувати рішення № НОМЕР_4 від 20.10.2014 р. Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції у сумі 4 904,60 грн. за своєчасне ненарахування єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товарів та послуг у контрагентів зазначених у акті перевірки через невідповідність таких висновків дійсним обставинам справи та наявність усіх первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Криворізька південна ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Раквере»(код ЄДРПОУ 30285569 ) за серпень-грудень 2012р., та січень 2013р., ТОВ «Торговий дім «Кедр» (код ЄДРПОУ 30406119) за лютий 2012р., ТОВ «Білтекс-ТД» (код ЄДРПОУ 37812896 ) за квітень-травень 2013р.

За результатами даної перевірки складено вкт №904/173/НОМЕР_1 від 02.10.2014 р. яким встановлено порушення позивачем:

- п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит з податку на додану вартість податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів у розмірі 241598,97 грн., в т.ч. по періодах:

- лютий 2012р. на суму 10402,0 грн.; серпень 2012р. на суму 2728,01 грн.; вересень 2012р. на суму 56235,48 грн.; жовтень 2012р. на суму 31258,25 грн.; листопад 2012р. на суму 46581,81 грн.; грудень 2012р. на суму 48586,75 грн.; січень 2013р. на суму 22007,72 грн.; квітень 2013р. на суму 12404,74 грн.; травень 2013р. на суму 11394,21 грн.;

- п.138.1, п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 151448,12 грн. за 2012 рік;

- пункту 2 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у результаті чого, занижено суму єдиного внеску в розмірі 49046,02 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 362 398,45 грн. в тому числі за основним платежем на 241 598,97 гри. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 120 799,48 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 227 172,18 грн. в тому числі за основним платежем 151 448, 12 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 75 724,06 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2014 р. № Ф-414/82/1, якою Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області донараховано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 49 046,02 грн. суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування;

- рішення №0041411703 від 20.10.2014 р. Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції у сумі 4904,60 грн. за своєчасне ненарахування єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування.

Висновків про допущенні порушення податкового законодавства податковий орган прийшов на підставі актів перевірки контрагентів позивача: ТОВ «Раквере» (є правонаступником ПП «Валга») (код ЄДРПОУ 30285569), ДПІ у м. Полтава - акт №417/22.5-10/30285569 від 08.04.2013р.; ТОВ «Торговий дім «Кедр» (код ЄДРПОУ 30406119), ДПІ у Деснянському районі м. Києва - акт від 15.06.12 № 375/22-4/30406119;

ТОВ «Елтекс» ( є правонаступником ТОВ «Білтекс-ТД») (код ЄДРПОУ 37812896), ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя - акт від 23.07.2014р. № 62/08-25-22-012/37812896.

Так у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з із ТОВ «Торговий дім «Кедр» у лютому 2012 року, що підтверджуються договором №17 від 21.02.2012 р. з технічного обслуговування та ремонту автомобільних транспортних засобів.

Здійснення зазначеної господарської операції підтверджується рахунками, актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними. Оплата послуг підтверджується платіжними дорученнями. Крім того зазначені витрати обліковуються у журналі обліку доходів і витрат та аналітичних журналах обліку, а також в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

У серпні-грудні 2012 року позивач мав господарські операції з ПП «Валага», що підтверджується договором поставки товарів № 27 від 28.08.2012 року. На виконання зазначеного договору ПП «Валга» у період серпень-грудень 2012 року поставило позивачу запчастини та комплектуючі для технічного обслуговування та ремонту автомобілів, що підтверджується рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Здійснення господарських операцій між ТОВ «Елтекс» і ФОП ОСОБА_1 у квітні, травні 2013 р. підтверджується договором поставки товарів №0104/2013 від 01.04.2013 р., на виконання якого, ТОВ «Елтекс» поставило ФОП ОСОБА_1 промислову продукцію, що підтверджуються відповідними рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Оплата товарів була здійснена у повному обсязі, отримані матеріальні цінності були використані у власній господарській діяльності, що підтверджується журналом обліку доходів і витрат, картками обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, а також, з покупцями та замовниками.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.

Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ФОП ОСОБА_1 відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів та послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Реальність господарських операцій по вказаним у перевірці контрагентам підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактур, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними. Крім того придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

В зв'язку із недоведеністю висновку відповідача про завищення позивачем валових витрат, заниження бази оподаткування єдиним внеском, суд першої інстанції також вірно зазначив про необґрунтованість нарахованих штрафних санкцій за рішенням №0041411703 від 20.10.2014 р. та відповідно винесеної вимоги про сплату боргу від 06.10.2014 р. №Ф-414/82/1.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський