Ухвала

від 01.12.2015 по справі 822/1928/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1928/15

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

01 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 (далі - третя особа) про визнання дій протиправними, скасування відмови і дозволу та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просила: визнати протиправними дії щодо розгляду заяви позивача та скасувати відмову департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо надання в користування на умовах оренди вищевказаних земельних ділянок позивачу; скасувати дозвіл виданий ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації необхідної для підписання договору оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га., кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га., кадастровий номер 6825855100:03:001:0002; зобов'язати Хмельницьку обласну державну адміністрацію розглянути питання щодо надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації необхідної для підписання договору оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га., кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га., кадастровий номер 6825855100:03:001:0002, для рибогосподарських потреб.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі закриттю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 11.04.2005 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією - Орендодавець та ОСОБА_5 - Орендар, укладено договір оренди землі про оренду земельних ділянок водного фонду площею 0,98 га. і 6,32 га., який зареєстровано у Ярмолинецькому відділі Хмельницької регіональної філії ДЗК - 11.04.2005.

02 серпня 2010 року укладено договір суборенди землі, відповідно до якого ОСОБА_5 - Орендар передав ОСОБА_2 - Суборендар за згодою Орендодавця - Ярмолинецька районна державна адміністрація, земельні ділянки водного фонду площею 0,98 га. і 6,32 га. і цей договір зареєстровано у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ЦДЗК - 11.04.2005 - 02.08.2010.

При цьому свідоцтвом про смерть серії І-БВ №218094 від 03.09.2013 стверджено, що ОСОБА_5 30.08.2013 помер.

Відповідно до заяви про прийняття спадщини від 06.12.2013 і ОСОБА_6 про реєстрацію в спадковій справі від 06.12.2013 ОСОБА_4 приймає спадщину чоловіка, який помер - ОСОБА_5.

Разом з цим до відповідача поступили: заява третьої особи від 11.04.2014 і заява позивача від 13.05.2014 про надання в оренду земельних ділянок водного фонду за кадастровими номерами 6825855100:03:006:0001 та 6825855100:03:001:0002, які він вирішував.

Згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2015 у справі №822/4656/14 визнано бездіяльність Хмельницької обласної державної адміністрації (Департаменту екології та природних ресурсів) щодо не розгляду заяви ОСОБА_7 про надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га., кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га., кадастровий номер 6825855100:03:001:0002 для рибогосподарських потреб протиправною та зобов'язано Хмельницьку обласну державну адміністрацію (Департамент екології та природних ресурсів) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо надання у користування на умовах оренди земельних ділянок водного фонду площею 6,3207 га., кадастровий номер 6825855100:03:006:0001 та 0,9832 га., кадастровий номер 6825855100:03:001:0002 для рибогосподарських потреб.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2015 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2014 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 скасовано, а провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_4, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрито. Роз'яснено позивачеві його право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Листом відповідача №02-1621 від 28.04.2015 позивачу повідомлено про повторний розгляд її звернення та відмовлено в наданні в користування земельних ділянок водного фонду для рибогосподарських потреб, після чого позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у межах і без порушень Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Як вбачається з позовної заяви предметом спору у цій справі є правовідносини, які склались між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування, а саме права оренди на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За приписами ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Таким чином, обласна державна адміністрація у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Водночас реалізовуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, державна адміністрація, відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення місцевим органом виконавчої влади владних управлінських функцій.

При цьому районна державна адміністрація як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.

Відповідач у спірних правовідносинах владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.

Окрім цього, варто зазначити, що вказаний спір є приватно-правовим, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права (наявність у третьої особи договору оренди земельної ділянки) та підстав набуття права користування на спірну земельну ділянку.

Така ж правова позиція зі спірного питання вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.10.2013 у справі № 21-345а13.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, суд роз'яснює позивачеві, що вирішення такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 197, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року скасувати, а провадження у справі - закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з даним позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_6