Ухвала

від 26.08.2015 по справі 200/16833/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1157/15 Справа № 200/16833/15-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

представника заявника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу директора ТОВ «ТД ОМС» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Бабушкінського районного суду було задоволено клопотання слідчого з СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про накладення заборони на використання та розпорядження майном грошовими коштами на банківських рахунків № НОМЕР_1 (код валюти 840) та № НОМЕР_2 (код валюти 980) відкритих ТОВ «ТД ОМС» (код ЄДРПОУ 39265300) в ПАТ КБ «Глобус» (МФО 380526).

В обґрунтування свого рішення суд вказав, що згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя під час судового провадження, накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, підготовлені, пристосовані чи використанні, на засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (код валюти 840) та № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ КБ «Глобус», що належать ТОВ «ТД ОМС» відповідають критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та з метою унеможливлення їх подальшого перерахування на інші рахунки або зняття, суд прийшов до висновку про можливість накладення заборони на розпорядження ними.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ТД ОМС» ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення заборони на використання та розпорядження майном грошовими коштами на банківських рахунках та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти .

В обґрунтування своє скарги зазначає, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, представника підприємства, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи директора ТОВ «ТД ОМС», викладені в апеляційній скарзі, про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, - арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При розгляді клопотання слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 173 КПК України вислухав думку прокурора, дослідив матеріали клопотання і кримінального провадження та дійшов вмотивованого висновку про необхідність його задоволення.

Апеляційним переглядом встановлено, що як в клопотанні слідчого так і в ухвалі слідчого судді зазначені та належним чином обґрунтовані правові підстави для накладення арешту на вказані в клопотанні грошові кошти на банківських розрахункових рахунках. Крім того, в матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів, що вказують на його відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167 КПК України.

Доводи директора ТОВ «ТД ОМС» в апеляційній скарзі в частині, про відсутність правових підстав щодо накладення арешту, не спростовують вищевказаних висновків і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Згідно зі ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Враховуючи те, що в ході досудового розслідування отримані дані, які дають підстави вважати, про суттєве порушення законодавства України, у зв`язку із чим, можливість проведення банково-розрахункових операцій за вказаними рахунками може призвести до втрати майна (коштів) та настання інших наслідків.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею були дотримані вимоги ст. ст. 172, 173 КПК України, доведено розумність та співрозмірність обмеження розпорядження коштами на рахунку, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до законного, вмотивованого та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування ухвали суду першої інстанції колегією суддів не встановлено, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ТД ОМС» ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: