Постанова

від 01.12.2015 по справі 5016/2070/2012(11/31)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 5016/2070/2012(11/31)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача, за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Суходольського С.М. (посв. № 020273),

Фонду державного майна України - Янчука М.А. (дов. від 21.07.2015),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015

та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015

у справі №5016/2070/2012(11/31) господарського суду Одеської області

за заявою Ттовариства з обмеженою відповідальністю "ДенКар"

до Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру

про визнання банкрутом,

кредитори : 1. ТОВ "ДенКар";

2. ОСОБА_7;

3. ОСОБА_8;

4. ОСОБА_9;

5. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту

інвалідів;

6. ОСОБА_10;

7. УПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі

Миколаївської області;

8. Первомайський міськрайонний центр зайнятості

Миколаївської області;

9. ДП "Одеська залізниця";

10. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності;

11. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в Первомайському районі

Миколаївської області;

12. ОСОБА_11;

13. ТОВ "Будкар";

14. ТОВ "ВКФ Південні ресурси";

15. Первомайська ОДПІ Миколаївської області Державної

податкової служби;

16. ОСОБА_12;

17.ТОВ "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія";

19. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України у Врадіївському районі

Миколаївської області;

20. ПАТ "Миколаївобленерго";

21. Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-

рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних

ситуацій;

встановив:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 (суддя Василяка К.Л.) затверджено план санації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, складений керуючим санацією Захарченко І.В. та схвалений комітетом кредиторів на засіданні 13.05.2015.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Аленін О.Ю.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі перший заступник прокурора Одеської області просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Одеської області від 14.05.2015 скасувати, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме норм Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.10.2012 за заявою ТОВ "ДенКар" порушено провадження у справі про банкрутство Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру.

Ухвалою господарський суд Миколаївської області від 25.03.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, визначено порядок задоволення вимог.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 Первомайський гранітно-щебеневий кар'єр визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черепенко В.Г.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, на загальну суму 16 926 952,36 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2014 припинено процедуру ліквідації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М., якого зобов'язано у місячний строк подати до суду схвалений комітетом план санації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру.

14.05.2015 керуючим санацією Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру арбітражним керуючим Захарченко І.В. надано до господарського суду Миколаївської області протокол засідання загальних зборів кредиторів підприємства-боржника від 13.05.2015, на якому було сформовано новий комітет кредиторів; протокол засідання комітету кредиторів Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру від 13.05.2015, на якому затверджено план санації боржника, та сам план санації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру.

Крім цього,14.05.2015 керуючий санацією надав господарському суду Миколаївської області уточнений план санації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру з виправленими помилками, зазначивши, що план санації боржника без врахування зміни у розмірах грошових вимог, що відбулися після затвердження ухвалою суду від 05.11.2015 нового реєстру вимог кредиторів, а також без врахування поточних вимог кредиторів, був наданий суду помилково.

Всі наявні поточні вимоги кредиторів, які були вказані на засіданні комітету кредиторів Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру 13 травня 2015 року, визнані в повному обсязі та включені до графіку погашення у плані санації, про що повідомлялось всім кредиторам. Окрім цього, у виправленому плану санації були змінені строки виконання частини дій по відновленню платоспроможності боржника, які фактично минули у зв'язку із тривалим погодженням даного плану санації. Суд першої інстанції прийняв зазначені виправлення, оскільки вони не впливають на загальний зміст плану санації та не порушують майнові інтереси кредиторів.

Зважаючи на затвердження більшістю голосів комітету кредиторів плану санації Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру, беручи до уваги важливість збереження Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру та забезпечення його платоспроможного стану, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про затвердження плану санації, вказавши, що санація дасть можливість залучити на підприємство додаткові інвестиції, виробляти продукцію, сплачувати поточну заборгованість та розраховуватись з конкурсними кредиторами.

При цьому зазначив, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить обмежень щодо застосування його положень до підприємства, правовий статус якого не узгоджено, та частка держави України в якому відсутня (непідтверджена).

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною 6 ст. 5 Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013, передбачено, що справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), створених у процесі приватизації та корпоратизації, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків і продаж акцій яких розпочався, можуть бути порушені не раніше ніж через один рік від початку виконання плану приватизації (розміщення акцій).

Відповідно до приписів п.1 Прикінцевих положень названого Закону, справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, не порушуються з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 1 січня 2013 року.

Стверджуючи, що підприємство боржника є іноземним підприємством, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.09.2012 його засновником є Міністерства регіонального розвитку та будівництва республіки Молдова, суди попередніх інстанцій не врахували норми ст.ст. 1, 7 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", в яких закріплено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Відповідно до вимог ст. 7 згаданого Закону Кабінету Міністрів України доручено провести переговори і укласти угоди з урядами інших республік щодо їх власності на майнові комплекси і фінансові ресурси, що знаходяться на території України, а також на майнові комплекси і фінансові ресурси України, що знаходяться на територіях інших республік.

Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року, ратифікованою Законом України від 12 липня 2001 року, регулюються відносини власності на об'єкти виробничого і соціального призначення, розташовані на території України та Республіки Молдова, що були створені (збудовані) за часів існування СРСР.

Норми ст. 11 цієї угоди встановлюють, що сторони домовились, що правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю одної Сторони та розташованих на території іншої Сторони, визначається у відповідності до законодавства Сторони, на території якої знаходяться підприємства, та оформлюються протоколами між органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Відповідно до вказаного Закону України від 12.07.2001 року саме на Фонд державного майна України покладено виконання функцій, які відповідно до Угоди від 11.08.1994 року здійснюються органами, уповноваженими розпоряджатись державним майном.

Однак, при порушенні провадження у справі про банкрутство, введені процедури санації та затвердженні плану санації боржника, судами не було з'ясовано питання оформлення відповідних протоколів та іншої документації щодо права власності на таке підприємство іноземної держави, оскільки на час прийняття оскаржуваних судових рішень належних та допустимих доказів підтвердження права власності Республіки Молдова на кар'єр в установленому порядку не надано.

При цьому, питання приналежності боржника - Первомайського гранітно-щебеневого кар'єру до гірничого підприємства, як одного із його видів, взагалі не досліджувалося, незважаючи на наявні у матеріалах справи документи - статут, довідки з ЄДРПОУ із зазначенням виду діяльності підприємства, довідка про реєстрацію гірничого відводу, спеціальний дозвіл на користування надрами тощо.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення, врахувавши при цьому норми ст.ст. 1, п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 7 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року", Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 по справі №5016/2070/2012(11/31) скасувати.

Справу №5016/2070/2012(11/31) направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.