Ухвала

від 18.03.2019 по справі 5016/2070/2012(11/31)

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

18 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 5016/2070/2012(11/31) Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.01.2016року у справі№ 5016/2070/2012 (11/31) за заявою кредитора до боржника проТовариства з обмеженою відповідальністю ДенКар ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру банкрутство В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.10.2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДенКар порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру.

Ухвалою господарський суд Миколаївської області від 25.03.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру, визначено порядок задоволення вимог.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 09.09.2014 ОСОБА_4 гранітно-щебеневий кар'єр визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру, на загальну суму 16 926 952,36 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.11.2014 припинено процедуру ліквідації ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру, введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, якого зобов'язано у місячний строк подати до суду схвалений комітетом план санації ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру.

Ухвалою суду від 14.05.2015 було затверджено план санації ОСОБА_4 гранітно-щебеневого кар'єру.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2015 у справі № 5016/2070/2012 (11/31) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.05.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2016 року по справі № 5016/2070/2012(11/31) провадження у справі припинено; повноваження керуючого санацією ОСОБА_7 припинено.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2016 виправлено описку в ухвалі від 03.01.2016 та датою винесення ухвали Господарського суду Миколаївської області про припинення провадження у справі № 5016/2070/2012(11/31) слід читати 13 січня 2016 року замість 03 січня 2016 року .

Не погодившись з даною ухвалою від 13.01.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю Будкар звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2016 у справі № 5016/2070/2012(11/31), в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2016 року скасувати повністю та справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу , набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією Господарського процесуального кодексу України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом . У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Апеляційна скарга подана Товариством з обмеженою відповідальністю Будкар на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016, отже, останній день оскарження вказаної ухвали - 18.01.2016.

Між тим, вказана скарга була подана Товариством з обмеженою відповідальністю Будкар до господарського суду Миколаївської області нарочно - 06.03.2019.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю Будкар було пропущено встановлений строк апеляційного оскарження зазначеної ухвали більше ніж на три роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків:

- подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

- пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Разом з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Будкар надало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянтом були виявлені додаткові обставини для оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що справа № 5016/2070/2012(11/31) була призначена до розгляду на 13.01.2016, ухвалою суду першої інстанції від 21.12.2015. Означена ухвала була направлена усім учасникам справи.

В матеріалах справи міститься Рекомендоване повідомлення та конверт, згідно яких Товариству з обмеженою відповідальністю Будкар була направлена ухвала Господарського суду Миколаївської області від 21.12.2015 за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бугское, вул. Леніна, 30. Однак конверт повернувся на адресу Господарського суду Миколаївської області з відміткою Возврат. По данному адресу не найден .

Крім того, оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 також була скерована на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар : Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бугское, вул. Леніна, 30. Однак конверт також повернувся до Господарського суду Миколаївської області з відміткою Возврат. По данному адресу не находится .

В апеляційній скарзі апелянт зазначає адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар : Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бугское, вул. Леніна, 30.

Для уточнення юридичної адреси апелянта, суд апеляційної інстанції зробив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар . Відповідно до отриманої інформації місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар - Миколаївська область, Вознесенський район, село Бузьке, вул. Леніна, 30.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції належним чином було повідомлено апелянта про дату та час судового засідання призначеного на 13.01.2016, а також суд направив оскаржувану ухвалу від 13.01.2016 за місцезнаходженням апелянта.

Окрім того, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 було розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 19.01.2016, що давало можливість скаржнику ознайомитись з вказаною ухвалою ще у січні 2016 року та свідчить про наявність виключно суб'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Колегія суддів апеляційного господарського суду також наголошує, що апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю Будкар крім того, що був кредитором у даній справі, також входив до складу комітету кредиторів. Таким чином, на думку колегії суддів, неотримання апелянтом, яких входить до складу комітету кредиторів, ухвал Господарського суду від 21.12.2015 та 13.01.2016 пов'язано з нехтуванням самим скаржником на протязі тривалого часу своїми процесуальними правами щодо отримання належної копії оскаржуваної ухвали, ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі з повним текстом оскаржуваної ухвали суду від 13.01.2016.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт сам зазначає, що ухвалу він отримав, однак на момент її отримання не став її оскаржувати з огляду на обгрунтованість.

Стаття 261 Господарського процесуального кодексу України чітко передбачає, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків:

- подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

- пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів апеляційного господарського суду вказує, що апелянтом не доведено винятковості обставин, передбачених ст. 261 Господарського процесуального кодексу України для поновлення строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням занадто тривалого терміну пропуску встановленого господарським процесуальним кодексом України строку на апеляційне оскарження (більше трьох років) та відсутність поважних причин для його відновлення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про поновлення строку на подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

За практикою Європейського суду з прав людини гарантії держави, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись усіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справах Делкурт проти Бельгії , Пелевін проти України ). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справах Мельник проти України , Мушта проти України ).

З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар .

Керуючись статтями 232-235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будкар (вх. № 1046/19 від 13.03.2019) на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 у справі №5016/2070/2012(11/31).

Справу № 5016/2070/2012(11/31) повернути Господарському суду Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

ОСОБА_3