Рішення

від 30.11.2015 по справі 922/5253/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 листопада 2015 року Справа № 922/5253/15

Провадження №17/913/807/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1С.К. 99В» , м. Київ

до Відділу капітального будівництва Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 2193628,59 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, директор;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про закупівлю робіт № 5-13 від 11.02.2011 у сумі 1204437,13 грн., 3% річних у сумі 98069,31 грн., інфляційних втрат у сумі 907649,99 грн.

До канцелярії суду 30.11.2015 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог від 27.11.2015, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача боргу в сумі 1214786,83 грн., інфляційні нарахування в сумі 883289,62 грн. та 3% річних у сумі 95552,14 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2015 місцезнаходженням відповідача є: м. Стаханів Луганської області.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» ).

Згідно з ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно інформації, розміщеній на сайті даного підприємства, Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень, зокрема до м. Стаханова.

За таких обставин, у відповідності до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційних листах від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», від 12.09.2014 №01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (із відповідними змінами), з метою належного інформування відповідача як учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, та за відсутності інформації щодо будь-яких засобів зв'язку, судом розміщувались оголошення про час і місце судових засідань на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

Водночас, відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 05.10.2015, 19.10.2015, 02.11.2015 та 30.11.2015 не забезпечив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1С.К. 99В» (позивач у справі), як Підрядником, та Відділом капітального будівництва Антрацитівської міської ради (відповідач у справі), як Замовником, був укладений договір про закупівлю робіт № 5-13 від 27.08.2012 (далі - Договір) та додаткові угоди до Договору №1 від 05.12.2012, №2 від 26.12.2012, №3 від 29.12.2012, №4 від 21.01.2013, №5 від 31.05.2013, №6 від 04.11.2013, №7 від 31.11.2013, №8 від 04.02.2014.

Відповідно до п.1.1. Договору, Підрядник зобов'язується до 31.12.2012 на свій ризик власними силами та засобами зі свого матеріалу виконати Замовникові все роботи, що визначені договірною на підставі технічного завдання, наданого у документації конкурсних торгів, та зазначені в проектно-кошторисній документації, затвердженої у встановленому порядку, а Замовник - прийняти і оплатити роботи з реконструкції покрівлі та утеплення фасаду житлового будинку по вулиці Леніна №13, м. Антрацит.

Пунктом 3.1 Додаткової угоди до Договору №8 від 04.02.2014 визначено, що ціна Договору визначається корегованою договірною ціною закупівлі з урахуванням внесених змін в проектно-кошторисну документацію та становить 2392875,60 грн. Ліміт фінансування на 2014 рік складає 143232,00 грн.

Додатком до Додаткової угоди №8 до Договору від 04.02.2014 затверджено графік фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету за 2012 рік - 2089124,40 грн., за 2013 рік - 28893,60 грн., за 2014 рік - 143232,00 грн., за 2015 рік - 131625,60 грн. на загальну суму 2392875,60 грн.

У відповідності з п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2в, довідки КБ-3, впродовж 15 банківських днів при надходженні коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

Згідно з п. 4.2 Договору, до акту виконаних робіт форми КБ-2в, довідки КБ-3 додаються: розрахунок загально-виробничих втрат, підсумкова відомість ресурсів, акти на сховані роботи (за наявності), накладні на матеріальні ресурси, сертифікат якості на матеріальні ресурси, паспорти на обладнання (за наявності), підтвердження відряджень робітників. Акт виконаних робіт, документи, що підтверджують фактичні витрати, надаються Підрядником не пізніше 25 числа поточного місяця. В разі зриву строків надання вищевказаних документів, Замовником не приймаються форми № КБ-2в, КБ-3 до оплати у звітному місяці, але це не звільняє Підрядника від дотримання строків виконання робіт.

Відповідно до п. 4.5 Договору, виконання договірних зобов'язань залежить від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі замовника.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та Договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що виконав роботи на суму 1214786,83 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельник робіт №2 за листопад на суму 377339,75 грн., актом приймання виконаних будівельник робіт за грудень 2012 року на суму 147057,46 грн., актом приймання виконаних будівельник робіт за грудень 2012 року на суму 690389,62 грн., підписаними та скріпленими печатками обома сторонами.

В порушення умов Договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати робіт, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 1214786,83 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Також позивач у зв'язку з порушенням строків оплати просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 98069,31 грн. та інфляційні втрати у сумі 907649,99 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, борг на час розгляду справи не сплатив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України, передача робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав роботи на загальну суму 1214786,83 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельник робіт №2 за листопад на суму 377339,75 грн., актом приймання виконаних будівельник робіт за грудень 2012 року на суму 147057,46 грн., актом приймання виконаних будівельник робіт за грудень 2012 року на суму 690389,62 грн., підписаними обома сторонами без заперечень та скріпленими їх печатками (а.с.35-80).

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України та ч.5 ст.321 ГК України , замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

У відповідності з п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2в, довідки КБ-3, впродовж 15 банківських днів при надходженні коштів на розрахунковий рахунок Замовника.

Водночас, факт надходження бюджетних коштів з бюджету є обставиною, яка не залежить від волі відповідача і яка не є такою, що має настати неминуче, що передбачено ст.530 ЦК України . Надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, не є тією обставиною (подією), яка відповідно породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за виконані та прийняті без зауважень роботи або звільняє відповідача від визначеного договором підряду зобов'язання розрахуватися за виконані на його замовлення роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) та постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 вказано, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

У зв'язку з визначенням строку для оплати, а саме: впродовж 15 банківських днів при надходженні коштів на розрахунковий рахунок Замовника, без визначення моменту від якого ці 15 днів слід відраховувати, суд дійшов висновку про відсутність встановленого Договором строку виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 15.01.2013 було вручено відповідачу претензію № 13 від 15.01.2013 про оплату робіт в сумі 1214786,83 грн. за Договором

Оскільки оплату відповідач у семиденний строк з моменту отримання претензії не здійснив. То прострочення виконання зобов'язання відбулось з 23.01.2013.

Приймаючи до уваги наведене, а також те, що вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, позовні вимоги у сумі 12147786,83 грн. слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 95552,14 грн. за період з 23.01.2013 по 07.09.2015 та інфляційні втрати в сумі 883289,62 грн. за період з лютого 2013 року по серпень 2015 року включно.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 95552,14 грн. та інфляційні втрати в сумі 883289,62 грн. є арифметично вірно обрахованими, обґрунтовано заявленими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 1214786,83 грн., 3% річних в сумі 95552,14 грн. та інфляційні втрати в сумі 883289,62 грн. є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011, в редакції, чинній на дату подання позову, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на дату подання позову, встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі , ніж встановлено законом.

Позивачем зменшено позовні вимоги до 2193628,59 грн. З урахуванням викладеного, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір при зменшенні позовних вимог буде повернутий позивачу в сумі 403,16 грн. в частині зменшення за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збірВ» за ухвалою суду від 24.09.2015.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу капітального будівництва Антрацитівської міської ради, м. Антрацит Луганської області, пл. Леніна, буд. 1, ідентифікаційний код 04011578, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1С.К. 99В» , м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, ідентифікаційний код 37628614, заборгованість у сумі 1214786,83 грн., 3% річних в сумі 95552,14 грн. та інфляційні втрати в сумі 883289,62 грн., судовий збір в сумі 32904,43 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 07.12.2015.

Суддя О.С. Фонова