Постанова

від 03.12.2015 по справі 5/5007/1018/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа №5/5007/1018/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Новоселецькому І.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №13-11-30813 від 30.11.2015)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 у справі №5/5007/1018/12

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд"

про стягнення 2 206 688,12 грн.

Судом роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 (суддя Машевська О.П.) у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" за вих.№38 від 15.10.2015 про визнання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених ГПК України. Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково відсутні.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати наказ господарського суду Житомирської області №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 таким, що не підлягає виконанню, стягнути з ПАТ КБ "Надра" безпідставно одержане майно за наказом №5/5007/1018/12 від 14.01.2013, а саме шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" права власності на підвальні приміщення, загальною площею 480,7 м 2 , за адресою м.Житомир, вул.Корольова, 48-б.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 прийнято до провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 у справі №5/5007/1018/12.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутнього в судовому засіданні представника позивача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 26.12.2012 по справі №5/5007/1018/12 стягнуто з ТОВ "Полісьбуд" на користь ПАТ "КБ "Надра":

- 1 463 247,21 грн. заборгованості по тілу кредиту,

- 143 987,20 грн. заборгованості по відсотках;

- 20 029,56 грн. пені за порушення строку сплати процентів за користування кредитом,

- 354 023,11 грн. інфляційних,

- 39 625,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

14.01.2013 у справі №5/5007/1018/12 господарським судом Житомирської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 26.12.2012.

Стягувач за рахунок вартості майна боржника на суму 798 500,00 грн. відшкодував витрати по сплаті судового збору на суму 23 588,98 грн., погасив заборгованість боржника за відсотками у сумі 143 987,20 грн. та частково погасив заборгованість боржника за тілом кредиту у сумі 630 923,82 грн.

Державною виконавчою службою з поточного рахунку боржника 21.09.2015 стягнуто 17791,25 грн.

15.10.2015 ТОВ "Полісьбуд" звернулось до господарського суду із заявою (вих.№38 від 15.10.2015) про визнання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 таким, що не підлягає виконанню (далі - заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню).

У своїй заяві про визнання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 таким, що не підлягає виконанню, боржник вказує на те, що господарським судом стягнуто з боржника 143 987,20 грн. заборгованості по відсотках, зайво нарахованих стягувачем за період з 12.11.2008 по 02.12.2012, оскільки у мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Житомирської області від 24 вересня 2015 року у справі №295/446/14-ц, за участю боржника як відповідача, зазначено наступне: "як вбачається з матеріалів справи кредитні правовідносини сторін, які передбачають сплату чергових платежів, нарахування та сплату відсотків за правомірне користування кредитними грошима припинилися 11.11.2008 із закінченням дії договору. Нарахування відсотків за користування кредитом поза строком дії кредитного договору законом не передбачено. Існує можливість лише застосування відповідальності за порушення зобов'язання" (далі - рішення Апеляційного суду Житомирської області).

Таким чином, боржник вважає, що оскільки обов'язок по сплаті зайво нарахованих процентів за період з 12.11.2008 по 02.12.2012 відсутній, банк зобов'язаний провести перерахунок заборгованості з врахуванням надміру сплачених відсотків в погашення заборгованості за тілом кредиту, а тому виконання наказу господарського суду у цій справі призведене до стягнення з боржника зайво нарахованих банком коштів.

За результатами розгляду вказаної заяви, господарським судом Житомирської області винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Житомирської області №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 таким, що не підлягає виконанню.

До такого ж висновку дійшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Належні до виплати кошти, визнані рішенням суду, яке набуло статусу остаточного, вважаються "майном" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (п.п. 43-46 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 у справі "Михайленки та інші проти України", п.40 рішення від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії", інші).

Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов’язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.4-5 ГПК України суди ухвалюють рішення іменем України.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина перша статті 116 Кодексу).

Системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 Кодексу дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

Так, відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково "з інших причин" може бути, наприклад, скасування чи зміна в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Однак, такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що боржник фактично домагається перегляду остаточного й обов’язкового рішення суду у цій справі.

Щодо обов'язковості урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів, то колегією суддів враховується наступне.

У частині 2 ст.13 Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

У частині 3 ст.35 ГПК України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак як роз'яснено в підпункті 2.6 пункту 2 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Господарським судом Житомирської області рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"" 1 463 247,21 грн. заборгованості по тілу кредиту, 143 987,20 грн. заборгованості по відсотках, 20 029,56 грн. пені за порушення строку сплати процентів за користування кредитом, 354 023,11 грн. інфляційних, 39 625,74 грн. витрат по сплаті судового збору прийняте 26.12.2012.

Наказ на виконання вказаного рішення видано 14.01.2013.

Виконавче провадження відкрито згідно з постановою державного виконавця Богутинського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції 07.06.2013.

Рішенням Богутинського районного суду м.Житомира від 09.06.2015 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"" заборгованість за договором кредиту від 12.11.2007, яка утворилась станом на 03.04.2015 в сумі 1 825 176 грн. 76 коп.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області №295/446/14-ц від 24.09.2015 скасовано рішення Богутинського районного суду м.Житомира від 09.06.2015 в частині стягнення заборгованості по процентам у сумі 679 700 грн. 37 коп. та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, визнавши загальну суму, яка підлягає до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Полісьбуд" на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"" у розмірі 1 145 476 грн. 39 коп.

Таким чином, рішення Господарського суду Житомирської області від 26.12.2012 у цій справі про стягнення з боржника боргу за кредитним договором в сумі 2 020 912,82 грн. стало для рішення Апеляційного суду Житомирської області обов'язковим (преюдиційним), а не навпаки.

Так, прийняття рішення апеляційним судом Житомирської області на стягнення меншої суми, ніж присуджено до стягнення господарським судом Житомирської області від 26.12.2012 не може бути підставою для визнання наказу, виданого 14.01.2013 на виконання вказаного рішення, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно, відсутні підстави задоволення заяви боржника в частині стягнення із стягувача безпідставно одержаного за наказом №5/5007/1018/12 від 14.01.2013 шляхом визнання за боржником права власності на підвальні приміщення загальною площею 480,7 м 2 , за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 48-б.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 у справі №5/5007/1018/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністтю "Полісьбуд" - залишити без задоволення.

2. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 03.11.2015 повернути до господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І. Ю.