Постанова

від 08.10.2015 по справі 808/1249/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 808/1249/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №808/1249/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Автотранс» до управління Державної казначейської служби України в Приморському районі Запорізької області, Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

04 березня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранс» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: скасувати як незаконний та необґрунтований акт перевірки №17/08-17-15/36097953 від 26.01.2015 року «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий Дім «Автотранс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за жовтень 2014 року; скасувати як незаконне та необґрунтоване податкове повідомлення - рішення №0035081715 від 09.02.2015 року, прийняте Приморською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області за результатами проведеної перевірки ТОВ «ТД «Автотранс»; визнати як таке, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства формування від'ємного значення в рядку 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в сумі 24 645 грн. ТОВ «ТД «Автотранс» та є надмірно сплаченим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість; зобов'язати Приморську ОДПІ в установленому порядку скласти та направити управлінню державної казначейської служби України в Приазовському районі Запорізької області висновок про повернення ТОВ «ТД «Автотранс» з Державного бюджету України надміру сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 24645 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем була задекларована сума бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за жовтень 2014 року в розмірі 24645 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот сорок п'ять гривень 00 коп.) (форма декларації та додатків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 №678). Зазначену декларацію Позивачем подано з метою: встановлення факту правомірності формування суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість; підтвердження наявність в інтегрованій картці Позивача з податку на додану вартість суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Відтак, на думку позивача, за результатами перевірки податковим органом мало бути підтвердження наявності саме переплати ПДВ у розмірі 24645 грн., яка має бути повернена на вимогу позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення №0035081715 від 09.02.2015 року, прийняте Приморською ОДПІ за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Автотранс» в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 753.71 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Автотранс» надміру сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 14 753.71 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем порушено визначені Законом строки на повернення надміру сплачених сум ПДВ, а тому безпідставними є висновки суду першої інстанції щодо необхідності стягнення в Державного бюджету на користь позивача сум ПДВ у розмірі 14 753.71 грн..

У відповідності до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Приморської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім «Автотранс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника ПДВ у банку по декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.01.2015 року №17/08-17-15/36097953.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями ТОВ «ТД «Автотранс» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2014 року у розмірі 24645 грн., у зв'язку з відсутністю права на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації у розмірі 24645 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В3» №0035081715 від 09.02.2015 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 26465 грн..

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що 14.01.2015 року позивач звертався до начальника Приморської ОДПІ із заявою про повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 26465 грн., до заяви подано акти звірки, що вказують про повернення контрагентам коштів, з яких було сплачено ПДВ, та сформовано від'ємне значення відображене в податковій декларації за жовтень 2014 року.

Листом від 26.01.2015 року №74/10/08-17-22 позивачу відмовлено в поверненні з Державного бюджету грошових кошова у сумі 26465 грн., свою позицію податковий орган мотивував тим, що станом на час розгляду заяви позивач не мав переплат на заявлену суму.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення форми «В3» №0035081715 від 09.02.2015 року та можливості вирішення питання щодо повернення коштів у розмірі 26465 грн. на рахунок позивача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було неправомірно обраховано строк визначений податковим кодексом для повернення надміру сплачених коштів на рахунок платника у банку, у зв'язку з чим, протиправно відмовлено позивачу в поверненні надміру сплачених коштів. Також, вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції вирішив стягнути з державного бюджету суми надміру сплачених сум у рамках 1095-денного строку. В той же час, суд з урахуванням правомірності формування позивачем від'ємного значення за попередні податкові періоди дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню в частині відмови в бюджетному відшкодуванні на суму 14 753.71 грн..

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що фактично підставою для відображення в податковій декларації за жовтень 2014 року суми від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 26465 грн. стала необхідність відображення наявності у позивача сум переплати ПДВ у розмірі 26465 грн..

Так, судом встановлено, що у період з вересня 2011 року по червень 2012 року позивачем надавались послуги з транспортного перевезення ТОВ «Белацет» (код ЄДРПОУ 34734323), ПП «Марленас» (код ЄДРПОУ 35312460), ТОВ «Орбаста» (код ЄДРПОУ 36575038). На рахунок позивача від вказаних підприємств надходили авансові платежі за надання послуг у майбутньому, а саме:

- ТОВ «Белацет» - сума авансового платежу 400000 (чотириста тисяч) грн., у тому числі НДС 66666 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 67 коп.;

- ПП «Марленас» - сума авансового платежу 2037000 (два мільйона тридцять сім тисяч) грн., у т.ч. ПДВ 339500 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн.. ;

-ТОВ «Орбаста» - сума авансового платежу 2076000 (два мільйона сімдесят шість тисяч) грн., у тому числі ПДВ 346000 (триста сорок шість тисяч) грн.

Сплата податку на додану вартість до бюджету за цими зобов'язаннями відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за податкові періоди вересень-грудень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року (в додатках № 5 до цих податкових декларацій з податку на додану вартість).

У поданій позивачем загальній податковій звітності з податку на додану вартість за період господарської діяльності з ТОВ «Белацет», ТОВ «Орбаста», ПП «Марленас» було задекларовано податкових зобов'язань в сумі 64700 грн. За цей період сплачено до Державного бюджету України податку на додану вартість в сумі 66211,00 грн. Що відображено платіжними дорученнями: № 96 від 04.11.2011; № 580 від 29.11.2011; № 621 від 28.12.2011; № 639 від 20.01.2012; № 645 від 26.01.2012; № 684 від 02.04.2012; № 669 від 28.02.2012; № 716 від 27.06.2012; № 712 від 17.05.2012 та № 720 від 27.07.2012.

По закінченню взаємовідносин з даними підприємствами складено Акти звірок, згідно яких було виявлено надміру сплачені(авансові) кошти від ТОВ «Белацет», ПП «Марленас», ТОВ «Орбаста» позивачу. Від цих підприємств надійшли листи про повернення надмірно сплачених(авансових) коштів за авто послуги (лист вих. № 21 від 09.07.2012, лист № 0907/1 від 09.07.2012, лист вих. № 53 від 09.07.2012). Позивачем було повернуто зазначеним замовникам суми переплат в загальному розмірі:

147867 (сто сорок сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 82 коп. у тому числі ПДВ 24644(двадцять чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 64 коп., а саме:

- ТОВ «Белацет» 59 347 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста сорок сім) грн. 71 коп., у т.ч. ПДВ 9 891(дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 29 коп. (платіжне доручення № 57 від 10.07.2012),

- ТОВ «Орбаста» 80 453 (вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 09 коп., у т.ч. ПДВ 13408,85грн. (тринадцять тисяч чотириста вісім) грн. 85 коп. (платіжне доручення № 55 від 10.07.2012),

- ПП «Марленас» 8 067 (вісім тисяч шістдесят сім) грн. 02 коп., у т.ч ПДВ 1344,50грн. (одна тисяча триста сорок чотири 50 коп.) (платіжне доручення № 56 від 10.07.2012).

Отже, формування від'ємного значення у податковій декларації за липень 2012 року яке перенесено до декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем здійснювалось у спосіб передбачений ст. 192 Податкового кодексу України.

Проте, дотримання процедури формування від'ємного значення у період липень 2012 року не створюють для позивача прав та обов'язків щодо відшкодування суми від'ємного значення з ПДВ за попередні звітні податкові періоди.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у перердніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг аюо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Однак, станом на дату перевірки, після повернення контрагентам сум переплат, з яких було сплачено ПДВ, грошові кошти у розмірі 26465 грн. втратили статус від'ємного значення з податку на додану вартість, та набули статусу надміру сплачених сум ПДВ.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, оскільки за наслідками перевірки податковим органом встановлено, фактичне повернення контрагентам сум, з яких сплачено ПДВ та зменшення сум зобов'язань за рахунок коригувань, податковий орган дійшов вірного висновку, що позивач не має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ у розмірі 26465 грн., відтак підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення - відсутні.

Щодо стягнення надміру сплаченої суми ПДВ у розмірі 14 753.71 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно до ст. 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що згідно облікових карт платника податків встановлено у ТОВ «ТД «Автотранс» податковий борг відсутній.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст. 43 ПК України).

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм, поверненню підлягають грошові кошти, що обліковуються за платником податку як переплата з обов'язкових платежів, за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.

Суд першої інстанції обраховуючи суму грошових коштів які підлягають поверненню позивачу як надміру сплачені у розмірі 14 753.71 грн., фактично виходив лише з приписів ст. 102 ПК України, та дійшов висновку, що поверненню підлягають грошові кошти, які надійшли до державного бюджету у межах 1095 денного строку.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені обставини справи свідчать про те, що кошти - податкові платежі, які були повернуті контрагентами на користь позивача, не обліковувались як надміру сплачені, оскільки були заявлені позивачем у своїй податковій звітності як від'ємне значення з податку на додану вартість з метою їх повернення.

Відсутність факту визнання коштів як надміру сплачених до державного бюджету, та не відображення їх наявності в обліковій картці по платнику податку зумовлює відсутність для ініціювання та проведення процедури їх повернення саме як надміру сплачених до вирішення питання стосовно узгодження статусу відповідних сум, в тому числі, з урахуванням строків визначених ст. 102 ПК України.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Автотранс».

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №808/1249/15 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №808/1249/15 - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Автотранс» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко