Ухвала

від 03.12.2015 по справі 826/8666/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8666/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне підприємство "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Козятинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.14 року у справі №802/1025/14-а позовні вимоги Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів" задоволено. Присуджено до стягнення податковий борг в розмірі 194 057, 20 грн. (а.с.7-8) ( № 39240747 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Вказаний борг не було сплачено. Проте даний борг був збільшений на підставі самостійно поданих декларацій та мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №105/10-296 від 26.12.12 року (а.с.24-34).

Заборгованість Державного підприємства "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів" по податках і зборах становить 1 743 335, 92 грн.

В порядку ст. 96 Податкового кодексу України Козятинська об'єднана державна податкова інспекція направила на адресу Міністерства аграрної політики України та Державного підприємства "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів" листи №246 від 20.01.2014 року, №1046 від 12.03.2014 року та №638/7/25 від 02.03.2015 року з проханням надати затверджений перелік майна, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу, а також іншого майна, яке не використовується в основній виробничій діяльності Державного підприємства "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів", з метою погашення податкової заборгованості.

Станом на травень 2015 року відповідь на звернення не отримано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду для стягнення податкової заборгованості за рахунок Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення (п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України).

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно (абз. 2 п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України).

Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, вказані норми передбачають особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісних майнових комплексів названих підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник податків.

Виходячи з наведених норм статті 96 Податкового кодексу України, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку пункту 96.2 статті 96 ПК України до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків боржника, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

Тобто, вказана норма застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Судом першої інстанції встановлено, що листи Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції №246 від 20.01.2014 року, №1046 від 12.03.2014 року та №638/7/25 від 02.03.2015 року на адресу Мінагрополітики містили прохання надати затверджений перелік майна, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу, а також іншого майна, яке не використовується в основній виробничій діяльності Державного підприємства "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів", з метою погашення податкової заборгованості.

Тобто, вказані листи скеровані з метою з'ясування, яке саме майно боржника може бути передано в заставу для подальшого відчуження для покриття податкового боргу, оскільки саме з'ясування цієї інформації є підставою для подальшого звернення до Мінагрополітики з відповідним поданням.

За таких обставин відсутній встановлений факт неможливості покрити суму податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, або факт відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено в рахунок погашення податкового боргу.

Оскільки відповідного подання в порядку п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України до Мінагрополітики не надходило, то, відповідно, не можуть бути застосовані наслідки, передбачені п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу України, у вигляді звернення з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство або його майно.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 07 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.