Рішення

від 23.09.2015 по справі 368/154/15-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/154/15-ц

Провадження № 2/368/91/15

Рішення

іменем України

"23" вересня 2015 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», третя особа яка не заявляє самостійних вимог- Реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області про визнання договору недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач є власником земельної ділянки на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У жовтні 2014 року йому стало відомо, що 8 квітня 2014 року невідома особа уклала від його імені договір оренди належної йому земельної ділянки.

Вважає, що вказаний договір має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, оскільки він його не підписував, нікого іншого не уповноважував на укладення договору від свого імені, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення на укладення спірного договору.

Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:04:007:0011 від 8 квітня 2014 року , укладений між ним та ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю « Колос» право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області .

Також просив витребувати у відповідача з його незаконного володіння вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю « Колос» не з’явився в судове засіданні і на підставі ст. 224 ч.1 ЦПК України проведено заочний розгляд справи.

Судом встановлено слідуюче.

Позивач є власником земельної ділянки на території Великопріцьківської сільської ради Кагарлицького району Київської області площею 2,76 га. із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222281600:04:007:0011.

08.04.2014 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 10 років де орендарем є відповідач ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю « Колос».

З Акту приймання-передачі земельної ділянки відповідно до договору вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв земельну ділянку розміром 2,76 га.

З Акту визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю на зберігання межових знаків від 08.04.2015 року вбачається, що позивач та відповідач визначили в натурі межі земельної ділянки площею 2,76 га, яка передається в оренду.

Згідно з висновком експерта № 8173/8174/15-32 від 6.08.2015 року, що зроблений по ухвалі суду про призначення експертизи, підпис від імені позивача в першому примірнику договору оренди земельної ділянки , акті приймання-передачі земельної ділянки, акті визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю, у додатку №1 до договору оренди яким визначено форми, розмір та період виплати орендної плати виконаний не позивачем , а іншою особою. Підпис від імені позивача в третьому примірнику договору оренди земельної ділянки, акті приймання-передачі земельної ділянки, акті визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю, у додатку №1 до договору оренди яким визначено форми, розмір та період виплати орендної плати виконаний не позивачем , а іншою особою.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно ст.13 вказаного закону України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За ст.16 - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Стаття 14 Закону України "Про оренду землі" визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов'язкових реквізитів договору, які повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Частиною 3 ст.203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відсутність підпису позивачу у договорі оренди, акті приймання-передачі земельної ділянки, акті визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю, у додатку №1 до договору оренди яким визначено форми, розмір та період виплати орендної плати свідчить про брак волі на укладання договору оренди та є підставою для визнання договору недійсним за ст. ст. 203 ч.3, 215 ч.1 ЦК України.

В письмових запереченнях відповідач посилається на положення ст.218 ч.2 ЦК України і стверджує, що правочин може бути визнаний дійсним судом, так як позивач визнавав і виконував договір . Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

До правовідносин, що виникли між сторонами, положення даної правової норми не можуть бути застосовані, оскільки спірний правочин укладений в письмовій формі, а не в усній, крім того, пройшов передбачену законом державну реєстрацію, та має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідач також посилається на те, що сплатив орендну плату, а відповідач отримав її, поставивши підпис у відомостях за оренду. Відповідач надав викопіровку з списку громадян про отримання ячменю, пшениці, олії, цукру де є дані про отримання позивачем вказаної продукції і яка не містить даних про те з яких підстав видавалась вказана продукція, ким видавалась та що позивач знав про підстави видачі вказаної продукції.

Тому слід визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:04:007:0011 від 8 квітня 2014 року , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю « Колос» право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області .

У вимогах витребувати у відповідача з його незаконного володіння вказану земельну ділянку слід відмовити, так як згідно ст.216 ч.1 ЦК України вказано, що наслідком недійсності такого правочину є відшкодування вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, так як одержане полягає у користуванні майном. Тому в цій частині спосіб захисту порушених прав який просить застосувати позивач, не відповідає ст.216 ч.1 ЦК України.

Також на підставі ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 2772 грн. у відшкодування витрат на проведення почеркознавчої експертизи і на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.224 ч.1 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222281600:04:007:0011 від 8 квітня 2014 року , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» право оренди якої зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області .

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю « Колос» на користь ОСОБА_1 2772 грн. у відшкодування витрат на проведення почеркознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю « Колос» на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а третьою особою з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.

Суддя: В. І. Кириченко