Рішення

від 20.06.2011 по справі 2-112/2011

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-112/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 березня 2011 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Лицура І.М.,

секретаря - Бойків В.П.,

з участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просить розірвати укладений 13.04.2010 року між ними договір довічного утримання. Свої вимоги мотивує тим, що через декілька днів після укладення договору довічного утримання її дочка ОСОБА_3 вивезла її в м.Санкт-Петербург Російської Федерації, де сама постійно проживає і вона проживала там разом з дочкою та її сім’єю до липня місяця 2010 року. Однак, відповідачка не виконувала свої дбов’язки згідно договору, а саме: не забезпечувала її повноцінним харчуванням, не надавала медикаментів, які їй були вкрай необхідні, в зв’язку з чим вона 20.07.2010 року разом з відповідачкою повернулася в м.Долина, де на протязі місяця вони разом проживали в її квартирі, однак відповідачка продовжувала неналежно виконувати умови договору, в зв’язку з чим вона неодноразово робила їй зауваження, але та на них не реагувала, а 19.08.2010 року взагалі виїхала з Російську Федерацію по місцю свого постійного проживання, залишивши її без засобів до існування і з того часу зовсім не виконує умови договору довічного утримання. В зв’язку з викладеним вона змушена була звернутися в суд з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити.

Відповідачка в судове засідання на повторний виклик суду не з’явилася, про причини своєї неявки не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно, у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про вручення їй рекомендованого поштового відправлення.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що розгляд справи можна провести за відсутності відповідачки в порядку заочного провадження і даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 755 Цивільного кодексу України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувана або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

Ст. 756 ч.1 даного кодексу передбачено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Згідно з договором довічного утримання від 13.04.2010 року (а.с. 5-7), що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, остання зобов’язалася забезпечити ОСОБА_2 житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання та користування належною їй квартирою, здійснення догляду за нею та надання необхідної допомоги, а саме: забезпечення придбання та доставку продуктів харчування, одягу, надання побутових послуг, забезпечення належними лікувальними засобами. Вартість матеріального забезпечення оцінена сторонами в 300 грн. в місяць.

В судовому засіданні встановлено, що через кілька днів після укладення між сторонами по справі договору довічного утримання відповідачка вивезла позивачку в м.Санкт-Петербург Російської Федерації, де сама постійно проживає і вони там разом проживали до липня місяця 2010 року. При цьому відповідачка не виконувала свої обов’язки згідно договору, не забезпечувала позивачку повноцінним харчуванням, не надавала їй медикаментів, в зв’язку з чим вони 20.07.2010 року повернулися в м.Долина, де на протязі місяця проживали в квартирі позивачки, однак відповідачка продовжувала неналежно виконувати умови договору, а 19.08.2010 року взагалі виїхала в Російську Федерацію по місцю свого постійного проживання.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що після укладення договору довічного утримання відповідачка забрала позивачку в м.Санкт-Петербург, однак уже через два місяці вони повернулися в м.Долина, а ще через місяць відповідачка повернулась в Російську Федерацію, залишивши позивачку одну, без засобів для існування і умови договору довічного утримання взагалі не виконує.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що відповідачка не виконувала взяті на себе за договором довічного утримання позивачки обов’язки, не здійснювала з моменту укладення договору в повному обсязі догляд за позивачкою, від виконання покладених на неї згідно договору обов'язків ухиляється, ніякої допомоги не надає, умови договору не виконує, а тому позов слід задоволити і договір довічного утримання від 13.04.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 749, розірвати.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 81 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст. 755,756 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215,226.228 ЦПК України, суд,-

В И Р І III И В:

Позов задоволити.

Договір довічного утримання між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.04.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 749, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 95,50 грн. сплаченого судового збору та 120,00 грн. інформаційно-технічних витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачкою в 10-дений строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.

Суддя: