Ухвала

від 09.12.2015 по справі 918/1094/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"09" грудня 2015 р. Справа № 918/1094/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецбетон"

до відповідача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Піраміда"

про стягнення в сумі 29 464 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_3 договір від 28.09.2015 року

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецбетон" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 29 464,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

18.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір-заявку № 10 про надання транспортно-експедиційних послуг, предметом якого було перевезення панелей вагою 12 тон, маршрут: м. Дніпродзержинськ-м. Ладижин, вартість перевезення - 7 000,00 грн.

На виконання умов договору 18.06.2015 року відповідач отримав вантаж від третьої особи, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 327 від 18.06.2015 року, а 19.06.2015 року доставив вантаж у пункт призначення.

Вантаж відповідачем доставлено у неналежному стані, у зв'язку з чим позивач відмовився його приймати, про що зробив відповідний запис у товарно-транспортній накладній.

Зважаючи, що вантаж, на думку позивача, був пошкоджений відповідачем під час перевезення, останній просить суд стягнути з останнього збитки в розмірі вартості пошкодженого вантажу та вартості перевезення, що становить 29 464,00 грн.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 22, 526, 623, 909, 924 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225, 308, 314 ГК України тощо.

Ухвалою суду (суддя Бережнюк В.В.) від 15.09.2015 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 06.10.2015 року.

30.09.2015 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що вина у пошкодженні вантажу лежить на третій особі, оскільки остання здійснила завантаження з порушенням встановлених норм та правил, що підтверджено експертним висновком № В-154 від 24.06.2015 року.

06.10.2015 року судового засідання у справі не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бережнюк В.В., про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 13.10.2015 року справу призначено до судового розгляду на 22.10.2015 року. У судовому засіданні 22.10.2015 року оголошено перерву до 29.10.2015 року.

Ухвалою суду від 29.10.2015 року продовжено строк розгляду господарського суду на 15 днів, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Піраміда".

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.11.2015 року № 01-04/75/2015 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бережнюк В.В., враховуючи, що строк розгляду спору, визначений законодавством, залишився менше чотирнадцяти календарних днів, відповідно до пунктів 2.3.50-2.3.52 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, п.17 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого справа № 918/1094/15 передана на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 18.11.2015 року справу прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.В. Ухвалою суду від 18.11.2015 року розгляд справи відкладено на 30.11.2015 року. Ухвалою суду від 30.11.2015 року розгляд справи відкладено на 09.12.2015 року.

Судом з матеріалів справи встановлено, що предметом позовних вимог є відшкодування збитків, завданих пошкодженням вантажу.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Водночас обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків; протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків; вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, для покладення на перевізника відповідальності за заподіянні внаслідок пошкодження вантажу збитків, необхідно встановити його вину.

Одним із доказів, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, є акт від 19.06.2015 року.

У той же час, за п.п. 15.1.-15.5. Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті, зокрема обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони.

Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що відповідач повідомлявся про складання акту, а також того, що він відмовився від його підписання.

Відтак, вказаний акт не може слугувати належним та допустимим доказом у справі.

У свою чергу, відповідачем в заперечення вимог позивача надано експертний висновок № в-154 від 24.06.2015 року Вінницької торгово-промислової палати.

Згідно з п.п. 13.6.-13.8. Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" у разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи. Витрати по експертизі (винагорода експерту, вартість його проїзду в належних випадках від місця роботи або проживання до місця видачі вантажу і назад та ін.) оплачуються Перевізником або Замовником залежно від того, хто проявив ініціативу по виклику експерта. В подальшому витрати по проведенню експертизи відносяться на сторону, яка буде у встановленому порядку визнана винною в недостачі, ушкодженні або зіпсутті вантажу.

Вказаний експертний висновок не може вважатися актом судової експертизи, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З’ясування обставин, пов'язаних із встановленням причин пошкодження вантажу (таке пошкодження мало місце у зв'язку з тим, що вантаж був неналежної якості, чи у зв'язку з порушенням норм та правил його навантаження, чи у зв'язку з перевезенням) та, відповідно, особи, винної у його пошкодженні (виробника, вантажовідправника чи перевізника), тощо потребує спеціальних знань, якими суд в обсязі, необхідному для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, не володіє.

Згідно з ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 918/1094/15 судову (товарознавчу) експертизу.

2. Поставити експерту для роз’яснення такі питання:

- Чи мав вантаж - панелі, що є предметом договору-заявки № 10 від 18.06.2015 року, недоліки (неналежну якість), що могли призвести до його пошкодження під час завантаження та/або перевезення? Якщо так, то які саме?

- Чи було дотримано вантажовідправником - Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Піраміда" умов та правил, встановлених чинним законодавством України, при завантаженні вантажу - панелей, що є предметом договору-заявки № 10 від 18.06.2015 року, на автотранспортний засіб перевізника - ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, у тому числі вимог щодо наявності інвентарних оснащень, які забезпечують стійке положення вантажу в дорозі, визначення точок опори, підкладок і прокладок, потрібних для кріплення залізобетонних виробів, тощо? Якщо ні, то в чому полягали порушення та чи призвели вони до пошкодження вантажу?

- Чи було дотримано перевізником - ОСОБА_1 особою-підприємцем ОСОБА_2 умов перевезення вантажу - панелей, що є предметом договору-заявки № 10 від 18.06.2015 року? Якщо ні, то в чому полягали порушення та чи призвести вони до пошкодження вантажу?

- Чи змінилася якість вантажу - панелей, що є предметом договору-заявки № 10 від 18.06.2015 року, внаслідок його пошкодження настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням? Якщо ні, то яка частина вантажу є придатною до використання, а яка - ні? Яка вартість повністю пошкодженого вантажу?

3. Проведення експертизи доручити Незалежному Інституту Судових Експертиз (вул. Маршала Тимошенка,21, корп. 3, офіс 7, м. Київ, 04212).

4. Зобов'язати судового експерта повідомити сторін про дату та час огляду вантажу - панелей, що є предметом договору-заявки № 10 від 18.06.2015 року.

5. Зобов’язати судового експерта, у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань необхідні додаткові матеріали (документи тощо), звернутися до господарського суду з проханням про їх надання у порядку ч. 4 ст. 31 ГПК України.

6. Зобов'язати сторін надати суду у строк до 17.12.2015 року фотокартки вантажу (у паперовому вигляді або на електронних носіях).

7. Зобов’язати судового експерта провести судову експертизу у строк, визначений п. 1.13. Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень". Дозволити судовому експерту провести експертизу у більший строк (з урахуванням необхідного реального часу на її виконання), установлений судовим експертом після попереднього вивчення наданих матеріалів та з урахуванням завантаження експерта.

8. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384 і 385 Кримінального кодексу України.

9. Зобов’язати судового експерта після завершення проведення експертизи надіслати копії експертних висновків сторонам у справі.

10. Витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, покласти порівну на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецбетон" та ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_2.

11. Зобов’язати позивача та відповідача надати суду докази оплати судової експертизи.

12. Для проведення експертизи надіслати матеріали справи № 918/1094/15 на адресу Незалежного Інституту Судових Експертиз (вул. Маршала Тимошенка,21, корп. 3, офіс 7, м. Київ, 04212) .

12. Провадження у справі № 918/1094/15 на час проведення судової експертизи зупинити.

Суддя Андрійчук О.В.