Постанова від 01.12.2015 по справі 914/1711/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа № 914/1711/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Гнатюк Г.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«СолстройВ» (надалі ТзОВ В«СолстройВ» ), б/н від 21.10.2015р. (вх. №ЛАГС 01-05/4848/15 від 27.10.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015р.

у справі № 914/1711/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергорембізнесВ» (надалі ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» ), м.Львів

до відповідача-1: ТзОВ В«СолстройВ» , м.Київ

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю В«ПромБудТехЕнергоВ» (надалі ТзОВ В«ПромБудТехЕнергоВ» ), м.Львів

про стягнення солідарно 43 366,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2015р. у справі № 914/1711/15 (головуючий-суддя Петрашко М.М., судді Ділай У.І., Сухович Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ В«СолстройВ» на користь ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» заборгованість у розмірі 43 366,97 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. У позовній вимозі до ТзОВ В«ПромБудТехЕнергоВ» відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведений факт виконання підрядних робіт, передбачених договором № 03/12/13-01 від 03.12.2013р., відповідно у відповідача-1 виник обов'язок їх оплатити, проте доказів такої оплати останнім суду не надано. Враховуючи, що строк виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поруки не настав, суд відмовив у частині стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості за договором підряду №03/12/13-01 від 03.12.2015р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ В«СолстройВ» подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань, а договір підряду є припиненим у зв'язку з його розірванням. Відтак, вважає, що оскільки рахунок на оплату та акт приймання-передачі отримані ним після закінчення терміну виконання робіт, то вони не стосуються виконання умов договору. Також вказує на те, що судом порушено вимоги ч.2 ст. 15 ГПК України.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 27.10.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_2, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 19.11.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, розпорядженням в.о.голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015р., в склад колегії суддів замість судді Мирутенка О.Л. введено суддю Михалюк О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.12.2015р.

Сторони участі уповноважених представників в судове засідання 01.12.2015 р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/7271/15 від 17.11.2015р.) проти доводів скаржника заперечив, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.12.2013р. між ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» (підрядник/виконавець) та ТзОВ В«СолстройВ» (генпідрядник) укладено договір підряду №03/12/13-01, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати на об'єкті В«Будівництво торгівельного центру між вулицею ОСОБА_5 та вулицею Під Дубом у м. Львові, УкраїнаВ» (об'єкт), згідно робочої документації, положень цього договору та додатків до нього, ДБН України та вимог замовника будівництва повний комплекс робіт, а саме: проектні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи для електропостачання будівельного майданчика трансформаторною підстанцією, по основній схемі живлення кабельними лініями замовника будівництва. Замовник будівництва об'єкту - В«Приватне акціонерне товариство В«ОСОБА_6 України 3В» (а.с. 13-21).

Відповідно до п.1.2. договору підряду генпідрядник зобов'язується прийняти весь комплекс виконаних робіт шляхом підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт, та оплачувати виконані роботи на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п.2.1. договору підряду термін виконання роботи: 30 (тридцять) робочих днів з моменту передоплати в розмірі 60% (шістдесять) вартості договірної ціни, згідно із п.6.1. даного договору.

Пунктом 2.3. договору сторони узгодили, що датою закінчення робіт підрядника за цим договором вважається дата їх прийняття генпідрядником (дата підписання генпідрядної форми КБ-2в, КБ-3 у частині робіт виконаних відповідно до цього договору).

Тверда договірна ціна робіт, передбачених до виконання договором підряду, становить 216 834,83 грн., в тому числі ПДВ: 20% - 36 139,14 грн. (п.3.1. договору підряду). Договірна ціна може уточнюватись у випадках передбачених п.3.2. договору підряду.

Пунктом 6.1. договору підряду передбачено, що після підписання цього договору генпідрядник перераховує виконавцю аванс у розмірі 60% (шістдесять) вартості договірної ціни, а саме 130 100,90 грн., в тому числі ПДВ: 20% - 21 683,48 грн.

Відповідно до п.6.2. договору підряду другий авансовий платіж у розмірі 20% (двадцять) вартості договору, а саме 43 366,97 грн., в тому числі ПДВ: 20% - 7 227,83 грн., замовник оплачує виконавцю через 15 (п'ятнадцять) робочих днів після початку робіт виконавцем, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідного рахунку виконавця.

Згідно з п. 6.3. договору підряду, кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником актів приймання-передачі виконаних робіт, які подає підрядник по завершенню всього обсягу робіт по договору, а генпідрядник розглядає і підписує протягом 5 робочих днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від прийняття робіт.

13.01.2014р. на виконання п.6.1. договору підряду генпідрядник перерахував виконавцю аванс у розмірі 60% вартості договірної ціни на суму 130 000,00 грн . (а.с. 23).

Як стверджує позивач, в порушення п.6.2. договору підряду другий авансовий платіж в розмірі 20% вартості договору генпідрядник виконавцю не перерахував.

На виконання умов договору підрядник виконав комплекс проектних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт для електропостачання будівельного майданчика трансформаторною підстанцією, по основній схемі живлення кабельними лініями замовника будівництва.

Проте, ТзОВ В«СолстройВ» акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт не підписав, листом від 15.06.2015р. № 10-798 повідомив позивача про розірвання договору підряду від 03.12.2013 р. на підставі п.9.6. договору.

07.05.2014р. між ТзОВ В«ПромБудТехЕнергоВ» (поручитель) та ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» (кредитор) укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТзОВ В«СолстройВ» (боржник) щодо здійснення оплати (в тому числі авансів) за виконані роботи за договором, передбаченим п.2 договору поруки (а.с. 25).

Відповідно до п.2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють договір №03/12/13-01 від 03.12.2013р., що укладений між кредитором (в основному договорі - ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» ) та боржником (в основному договорі - ТзОВ В«СолстройВ» ).

Згідно із п.1.2. договору поруки у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 5 календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

20.03.2015р. позивач надіслав відповідачу-1 претензію про оплату боргу в розмірі 43 366,97 грн. (а.с. 24).

Однак, дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в розмірі 43 366,97 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості в сумі неоплаченого відповідачем авансу 43366,97 грн.

Як зазначалося вище, 13.01.2014р. на виконання п.6.1. договору підряду генпідрядником було перераховано позивачу (виконавцю) аванс у розмірі 60% вартості договірної ціни на суму 130 000,00 грн .

З матеріалів справи вбачається, що вимогу про оплату решти суми вартості робіт по договору підряду в розмірі 43 366,97 грн. позивач надіслав відповідачу-1 у претензії від 20.03.2015р. (а.с. 24, 89).

Як стверджує відповідач-1 Акт приймання виконаних робіт № 02-18-005 за лютий 2014р. за формою КБ-2а та Довідка про вартість виконаних робіт № 02-18-005 за лютий 2014 р. за формою КБ-3 на адресу ТзОВ «Солстрой» від позивача надійшли лише 28 квітня 2015 року.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями відповідача про те, що позивачем порушено умови договору щодо термінів здачі робіт, оскільки такі твердження не підтверджені жодними доказами.

В матеріалах справи містяться докази, які свідчать про своєчасне виконання ТзОВ В«ЕнергорембізнесВ» - позивачем електромонтажних робіт на об»єкті по вул. Під Дубом - ОСОБА_5 у м. Львові, а саме: Акт готовності об'єкта до експлуатації за січень 2014 р.; Акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю) №03/01-0069 від 15.01.2014р., з висновку якого вбачається, що електроустановки будівельних механізмів ПрАТ В«ОСОБА_6 України 3В» , м. Львів, вул. Куліша - Під Дубом можна вважати готовими до роботи; Акт комплексного випробування устаткування від 13.01.2014 р. (а.с. 91-93).

Окрім того, судом апеляційної інстанції було з»ясовано, що об»єкт, на якому підрядник зобов'язаний був виконати комплекс робіт, введений в експлуатацію.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належним чином факт виконання ним підрядних робіт, передбачених п.1.1 договору підряду від 03.12.2013р.

Згідно з ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем підрядних робіт, відтак, колегія суддів вважає, що у відповідача-1 виник обов'язок їх оплатити.

Посилання скаржника на те, що договір підряду є розірваним внаслідок відмови останнього від договору у спосіб, визначений п.9.6. договору, про що свідчить лист від 15.06.2015р . № 10-798., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.9.6. договору підряду, генпідрядник може розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення листа підряднику за наступних обставин: відставання від термінів виконання робіт більше одного місяця із вини підрядника; неодноразове порушення підрядником будівельних норм і правил при будівництві об'єкту, вимог проекту та умов цього договору.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктами 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3, 4.1.4., 4.1.5. договору сторони визначили, що генпідрядник має право: відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, видає розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт; здійснювати у будь-який час технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю, обсягами робіт; вносити зміни у проектну документацію; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених виконавцем порушень; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень виконавцем умов договору.

Як вбачається з листа № 10-798. ТзОВ «Солстрой» про розірвання договору підряду, він датований 15.06.2015р., тобто, після порушення провадження у даній справі.

Окрім того, як зазначалося вище, відповідачем-1 не надано суду доказів у підтвердження невиконання чи неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду, зокрема доказів відставання позивача від термінів виконання робіт більше одного місяця чи неодноразового порушення позивачем будівельних норм і правил при будівництві об'єкту, вимог проекту та умов договору тощо, які б могли бути підставою для розірвання договору підряду укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Згідно з п. 6.3. договору підряду, кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником актів приймання-передачі виконаних робіт, які подає підрядник по завершенню всього обсягу робіт по договору, а генпідрядник розглядає і підписує протягом 5 робочих днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від прийняття робіт.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014р. був надісланий на адресу відповідача-1, що не заперечується останнім. Даний акт не підписаний ТзОВ «Солстрой», проте суду не надано доказів і мотивованої відмови від прийняття робіт (а.с. 83-87).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ТзОВ «Солстрой» отримав рахунок та акти приймання-передачі виконаних робіт, беручи до уваги те, що позивач звернувся з вимогою не про виплату авансу, а з вимогою стягнути заборгованість у розмірі передбаченому у п.6.2. договору підряду, в якому визначено розмір другого авансового платежу, суд апеляційної інстанції вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості у розмірі 43 366,97 грн. є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Щодо твердження скаржника про порушення судом першої інстанції ч. 2 ст. 15 ГПК України, то колегія суддів зазначає наступне:

Частиною 2 ст. 15 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Як зазначалося вище, 07.05.2014р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання обов'язку відповідача-1 щодо здійснення оплати (в тому числі авансів) за виконані роботи за договором підряду №03/12/13-01 від 03.12.2012р.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаного договору поруки.

Частина 3 ст. 15 ГПК України передбачає, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 5 календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутня вимога позивача до відповідача-2 самостійно виконати обов'язок за договором підряду №03/12/13-01 від 03.12.2015р. та докази її відправлення відповідачу-2..

З огляду на викладене, враховуючи, що строк виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поруки не настав, висновок суду першої інстанції про відмову у частині стягнення з відповідача-2 на користь позивача заборгованості за договором підряду №03/12/13-01 від 03.12.2015р. колегія суддів вважає вірним.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015р. у справі № 914/1711/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

ОСОБА_1