Ухвала

від 01.12.2015 по справі 818/1999/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 р.Справа № 818/1999/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1999/15

за поданням Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. подання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна задоволено.

Визнано застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ В«ІТК В«Автоматик ГрупВ» відповідно до рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 19.06.2015р. № 27410 обґрунтованим.

ТОВ В«Автоматик ГрупВ» (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просило скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні подання.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 17.06.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області прийнято наказ №602 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB В«ІТК В«Автоматик ГрупВ» , та видано направлення на перевірку № 649.

Копію наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки були вручені головному бухгалтеру ОСОБА_1 під підпис 17.06.2015р. при виході службових осіб для проведення перевірки за адресою відповідача, що підтверджується відповідними відмітками на цих документах. (а.с.5,6)

19.06.2015 року, службовими особами податкового органу здійснено вихід за адресою товариства, проте засновником ТОВ « Автоматик Груп» було відмовлено в наданні документів для перевірки та не допущено до проведення перевірки, про що складено акт про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки №433 (а.с. 20).

19.06.2015 року на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, начальником ДПІ у м. Сумах прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ В«ІТК В«Автоматик ГрупВ» №27410 (а.с. 21 - 22).

Задовольняючи подання податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв правомірно, в межах повноважень та спосіб встановлений законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до пп. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 81 ПК України встановлено вичерпний перелік підстав для не допуску посадових осіб ДПІ до перевірок, зокрема: п 81.1 ст. 81,встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 7 - 8 п. 81.1 ст. 81 ПК України, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.94.4, 94.6 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платник податків, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна, яке надсилається :платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні , розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника подтаків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

З аналізу наведених норм випливає, що застосування адміністративного арешту майна можливе за наявності двох самостійних обставин, як разом так і поодинці, зокрема, відмови платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого подання, з огляду на наявність однієї з обставин, на підставі якої можливе застосування адміністративного арешту майна, а тому правомірно підтверджено обґрунтованість застосування податковим органом умовного адміністративного арешту майна ТОВ « Автоматик Груп».

Доводи апеляційної скарги щодо вручення наказу та повідомлення неповноважній особі товариства, тому як головний бухгалтер ОСОБА_1 наказом по підприємству від 04.06.2014р. № 14 , була відсторонена від виконання службових обов'язків з 05.06.2015р., а директор ОСОБА_2 перебував у відпустці червні 2015р., колегія суддів вважає необґрунтованими.

Судом встановлено, що наказ та направлення на перевірку, були отримано працівником ТОВ «ІТК ОСОБА_3» ОСОБА_1 Доказів того, що податковий орган було повідомлено про відсторонення головного бухгалтера ОСОБА_1 від службових обов'язків, відповідачем не надано до суду. Крім того, відповідно до наказу по підприємству, зазначена особа перебувала в трудових відносинах з відповідачем, відсторонення її від виконання обов'язків, не свідчить про не обіймання нею посади головного бухгалтера.

В зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду щодо вручення повноважному представнику відповідача наказу та направлення на проведення перевірки.

Також колегія суддів зазначає, що відсутність керівника на підприємстві в зв'язку з находженням у відпустці не є підставою для відмови в допуску до перевірки, та не надає права податковому органу переносити термін перевірки.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності відповідача в недопуску до перевірки, оскільки до перевірки прибула інша особа, ніж зазначена в направленні, колегія суддів вважає недоведеними.

В суді першої інстанції працівник ДПІ ОСОБА_4 (який також зазначений в направленні на перевірки) підтвердив що він виходив за адресою відповідача та пред'являв службове посвідчення. Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про протиправність наказу на перевірку від 17.06.2015 року № 602, колегія зазначає, що за наслідками оскарження цього наказу відповідачем в суді, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2015 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015р. встановлено правомірність зазначеного наказу.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що відповідачем дії податкового органу не оскаржувалися в суді, та не є предметом розгляду в цій справі.

Також слід зазначити, що рішення ДПІ №27410 від 19.06.2-15р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника» в адміністративному або судовому порядку оскаржене не було.

Відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу ( його заступника), обґрунтованість кого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що обставиною, що зумовлює звернення до суду є не факт не допуску до проведення перевірки, а факт прийняття рішення керівника контролюючого органу про арешт майна, без якого неможливе накладання арешту та, відповідно і звернення до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

З огляду на протиправну відмову відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення ДПІ від 27410 від 19.06.2015р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника».

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічна компанія "Автоматик Груп" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 818/1999/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015 р.