Постанова
від 30.09.2015 по справі 804/12774/15
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 р. Справа № 804/12774/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.09.2015 року просить визнати протиправними та повністю скасувати податкові повідомлення-рішення № 000062202 від 21.08.2015 року та № НОМЕР_1 від 22.05.2015 року, за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5281344,00 грн. за основним платежем та 2640772,00 грн. за штрафними санкціями, та про визначення зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 8830015,00 грн. за основним платежем та 4415007,50 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що державною податковою інспекцією в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків викладених у акті перевірки від 21.04.2015 року № 2226/04-62-22-01/33973695 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» (код 33973695) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в рамках постанови про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011 року - 31.03.2014 року» винесено податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства. Реальність господарських операцій підтверджена первинними бухгалтерськими документами під час здійснення перевірки.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі навівши обґрунтування аналогічні тим, що містяться в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначав, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», ТОВ «Квадра Плюс», ТОВ «Отан», ТОВ «Метакомп», ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон», ТОВ «Аульська ХПС» не спрямовані на реальне настання наслідків, фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

20.03.2015 року начальником ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковником податкової міліції ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 32014040000000056 від 16.12.2014 року, відносно службових осіб ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс» прийнято постанову про призначення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Атомпоставка» за період з 01.01.2011 року по 01.04.2014 року.

31.03.2015 року в.о. начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ № 525 «Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» (код ЄДРПОУ 33973695)».

21.04.2015 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено ОСОБА_3 № 2226/04-62-22-01/33973695 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атомпоставка» (код 33973695) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в рамках постанови про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2011 року - 31.03.2014 року».

Відповідно до висновків вказаного ОСОБА_3 перевіркою встановлено порушення ТОВ «Атомпоставка»:

1. п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 11278115 грн., у тому числі: за 2-4 кв. 2011 року на 3063591 грн., за 1 кв. 2012 року - 2448100 грн., 2 кв. 2012 року - 1643851 грн., 3 кв. 2012 року - 269397 грн., 4 кв. 2012 року - 703273 грн., на 3149903 грн. за 2013 рік.

2. п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6627553 грн., у тому числі: за березень 2012 року на 813332 грн., за квітень 2012 року на 532887 грн., за травень 2012 року на 908371 грн., червень 2012 року на 130933 грн., липень 2012 року на 176399 грн., серпень 2012 року 71554 грн., вересень 2012 року на 8616 грн., жовтень 2012 року на 42088 грн., листопад 2012 року на 3937 грн., грудень 2012 року на 623759 грн., січень 2013 року на 81640 грн., за лютий 2013 року на 1320335 грн., за березень 2013 року на 228824 грн., за квітень 2013 року на 180669 грн., за травень 2013 року на 338180 грн., за червень 2013 року на 303039 грн., за липень 2013 року на 263893 грн., за серпень 2013 року на 126657 грн., за вересень 2013 року на 2050 грн., за жовтень 2013 року на 79712 грн., за листопад 2013 року на 304640 грн., за грудень 2013 року на 86048 грн.

3. п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168, п.171.1 ст. 171, абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до нарахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 61592,26 грн.

4. абз.1 п. 46.1 ст. 46, п.п.47.1.3 п.47 ст. 47, п.49.1 та п. 49.2, ст. 50, ст. 51 гл. 2 та п.п.119.2 ст.119, абз «б» п.176.2 ст. 176 ПК України порушено термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 1 кв., 2 кв., 3 кв., 4 кв. 2013 року та 1 кв. 2014 року.

08.05.2015 року позивачем подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на ОСОБА_3 перевірки.

Листом від 19.05.2015 року № 16981/10/04-62-22-1 позивача повідомлено про результати розгляду його заперечень та про залишення висновків акту перевірки без змін.

22.05.2015 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13 245 022,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 8830015 грн. та за штрафними санкціями - 4415007,50 грн. та № НОМЕР_2 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 8 721 346,50 грн. в т.ч. за основним платежем в розмірі 5 814 231 грн. та за штрафними санкціями - 2907115,50 грн.

10.06.2015 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області первинну скаргу на податкові повідомлення-рішення.

Листом від 06.08.2015 року № 7077/10/04-36-10-0709 позивача повідомлено про результати розгляду його скарги в ході якої скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 року № НОМЕР_2 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 799 330,50 грн. (532 887,0 грн. - основний платіж, 266 443,50 грн. - штрафна санкція).

26.08.2015 року позивачем подано повторну скаргу на податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Листом від 31.08.2015 року ТОВ «Атомпоставка» відкликало свою скаргу від 26.08.2015 року у зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень у судовому порядку.

З урахуванням часткового скасування податкового повідомлення - рішення від 22.05.2015 року № НОМЕР_2 відповідачем 21.08.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 7 922 016,00 грн. (5281344 грн. основний платіж та 2640672 грн. штрафна санкція).

Вирішуючи правомірність визначених податковим органом ТОВ «Атомпоставка» грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в ОСОБА_4 адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного ОСОБА_4, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Зазначена правова позиція також узгоджується з положеннями Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

З долучених до матеріалів справи документів судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс» (постачальник) 04.04.2011 року укладено договір поставки № 041107, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8,9 (в яких визначено найменування товару, його кількість та вартість); видаткові накладні № 412 від 02.08.2011 року, № 413 від 02.08.2011 року, № 414 від 09.08.2011 року, № 415 від 09.08.2011 року, № 307 від 12.05.2011 року, № 308 від 12.05.2011 року, № 309 від 12.05.2011 року, № 416 від 15.08.2011 року, № 417 від 15.08.2011 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надані до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

02.04.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки № 041207, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8, (в яких визначено найменування товару, його кількість та вартість); видаткові накладні № 1475 від 04.04.2012 року, № 1477 від 04.04.2012 року, № 1480 від 04.04.2012 року, № 1481 від 04.04.2012 року, № 1900 від 03.05.2012 року, № 1901 від 07.05.2012 року, № 1902 від 07.05.2012 року, № 1903 від 07.05.2012 року, № 1904 від 07.05.2012 року, № 1676 від 15.05.2012 року, № 1905 від 16.05.2012 року, № 1906 від 17.05.2012 року, № 1907 від 17.05.2012 року, № 1908 від 17.05.2012 року, № 1909 від 17.05.2012 року, № 2318 від 05.06.2012 року, № 2319 від 05.06.2012 року, № 2320 від 05.06.2012 року, № 2321 від 05.06.2012 року, № 2322 від 05.06.2012 року, № 2323 від 05.06.2012 року, № 2324 від 05.06.2012 року, № 2162 від 11.06.2012 року, № 2325 від 12.06.2012 року, № 2326 від 12.06.2012 року, № 2327 від 18.06.2012 року, № 2328 від 18.06.2012 року, № 2329 від 18.06.2012 року, № 2330 від 18.06.2012 року, № 2331 від 18.06.2012 року, № 2332 від 18.06.2012 року, № 2333 від 18.06.2012 року, № 2220 від 18.06.2012 року, № 2526 від 07.07.2012 року, № 2786 від 07.07.2012 року, № 2787 від 07.07.2012 року, № 2788 від 07.07.2012 року, № 2795 від 12.07.2012 року, № 2794 від 12.07.2012 року, № 2793 від 12.07.2012 року, № 2792 від 12.07.2012 року, № 2791 від 12.07.2012 року, № 2790 від 12.07.2012 року, № 2789 від 12.07.2012 року, № 2804 від 18.07.2012 року, № 2803 від 18.07.2012 року, № 2802 від 18.07.2012 року, № 2801 від 18.07.2012 року, № 2800 від 18.07.2012 року, № 2799 від 18.07.2012 року, № 2798 від 18.07.2012 року, № 2797 від 18.07.2012 року, № 2796 від 18.07.2012 року, № 2646 від 18.07.2012 року, № 330 від 08.08.2012 року, № 3301 від 08.08.2012 року, № 3302 від 08.08.2012 року, № 3303 від 08.08.2012 року, № 3304 від 08.08.2012 року, № 3305 від 20.08.2012 року, № 3306 від 20.08.2012 року, № 3307 від 20.08.2012 року, № 3620 від 17.09.2012 року, № 3649 від 17.09.2012 року, № 3650 від 17.09.2012 року, № 4229 від 24.10.2012 року, № 4463 від 06.11.2012 року, № 4535 від 13.11.2012 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надані до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс» не має необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товару.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс».

01.09.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Укргазуніверсал» (постачальник) укладено договір поставки № 091102, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5; видаткові накладні № 5 від 08.09.2011 року, № 2 від 10.10.2011 року, № 1 від 11.11.2011 року, № 2 від 01.11.2011 року, № 2 від 07.09.2011 року, № 12 від 20.09.2011 року, № 13 від 20.09.2011 року, № 3 від 07.09.2011 року, № 4 від 07.09.2011 року, № 10 від 20.09.2011 року, № 6 від 08.09.2011 року, № 1 від 10.10.2011 року, № 7 від 12.09.2011 року, № 1 від 07.09.2011 року, № 9 від 20.09.2011 року, № 11 від 20.09.2011 року, № 111 від 01.12.2011 року, № 3 від 10.10.2011 року, № 8 від 14.09.2011 року, та податкові накладні, аналогічні тим, що були надані до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

01.02.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Укргазуніверсал» (постачальник) укладено договір поставки № 021201, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14;

видаткові накладні № 17 від 15.03.2012 року, № 2 від 08.02.2012 року, № 20 від 08.02.2012 року, № 21 від 08.02.2012 року, № 22 від 08.02.2012 року, № 23 від 08.02.2012 року, № 24 від 08.02.2012 року, № 25 від 08.02.2012 року, № 26 від 08.02.2012 року, № 27 від 08.02.2012 року, № 28 від 08.02.2012 року, № 29 від 08.02.2012 року, № 30 від 08.02.2012 року, № 31 від 08.02.2012 року, № 32 від 08.02.2012 року, № 33 від 08.02.2013 року, № 34 від 08.02.2012 року, № 1 від 03.05.2012 року, № 32 від 21.05.2012 року, № 9 від 19.10.2012 року, № 7 від 11.06.2012 року, № 1 від 07.02.2012 року, № 1 від 01.10.2012 року, № 5 від 16.10.2012 року, № 3 від 19.09.2012 року, № 13 від 23.11.2012 року, № 1 від 08.08.2012 року, № 1 від 10.04.2012 року, № 12 від 18.06.2012 року, № 3 від 25.07.2012 року, № 1 від 05.03.2012 року, № 10 від 17.04.2012 року, № 18 від 19.04.2012 року, № 1 від 17.12.2012 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надані до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Укргазуніверсал».

03.01.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Квадра Плюс» (постачальник) укладено договір поставки № 011201, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10; видаткові накладні № 440 від 17.01.2012 року, № 441 від 17.01.2012 року, № 442 від 17.01.2012 року, № 443 від 17.01.2012 року, № 444 від 17.01.2012 року, № 445 від 17.01.2012 року, № 446 від 17.01.2012 року, № 447 від 17.01.2012 року, № 448 від 17.01.2012 року, № 449 від 17.01.2012 року, № 450 від 17.01.2012 року, № 31 від 06.02.2012 року, № 51 від 08.02.2012 року, № 52 від 08.02.2012 року, № 53 від 08.02.2012 року, № 54 від 08.02.2012 року, № 55 від 08.02.2012 року, № 56 від 08.02.2012 року, № 57 від 08.02.2012 року, № 58 від 08.02.2012 року, № 51 від 12.03.2012 року, № 141 від 22.03.2012 року, № 54 від 13.03.2012 року, № 55 від 13.03.2012 року, № 66 від 13.03.2012 року, № 67 від 13.03.2012 року, № 161 віл 26.03.2012 року, № 82 від 15.03.2012 року, № 83 від 15.03.2012 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надані до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Квадра Плюс».

01.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Отан» (постачальник) укладено договір поставки № 031202, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікацію № 1; видаткові накладні № 244 від 14.03.2012 року, № 272 від 15.03.2012 року, № 301 від 16.03.2012 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надана до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Отан».

В квітні 2012 року ТОВ «Атомпоставка» відображено в податковому обліку наслідки господарських операцій, а саме надання ТОВ «Метакомп» автопослуг. На підтвердження чого надано рахунок-фактура № СФ-91256 від 04.04.2012 року, податкову накладну № 1200 від 05.04.2012 року

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання послуг, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Метакомп».

02.01.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Лінк Груп» (постачальник) укладено договір поставки № 011302, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11; видаткові накладні № 27 від 09.01.2013 року, № 26 від 09.01.2013 року, № 94 від 05.02.2013 року, № 93 від 05.02.2013 року, № 92 від 05.02.2013 року, № 91 від 05.02.2013 року, № 90 від 05.02.2013 року, № 89 від 05.02.2013 року, № 88 від 05.02.2013 року, № 87 від 05.02.2013 року, № 86 від 05.02.2013 року, № 85 від 05.02.2013 року, № 84 від 05.02.2013 року, № 83 від 05.02.2013 року, № 82 від 05.02.2013 року, № 95 від 18.02.2013 року, № 53 від 21.02.2013 року, № 228 від 14.02.2013 року, № 229 від 14.03.2013 року, № 142 від 12.03.2012 року, № 196 від 29.03.2013 року, № 396 від 31.05.2013 року, № 444 від 05.06.2013 року, № 497 від 19.06.2013 року, № 551 від 09.07.2013 року, № 663 від 06.08.2013 року, № 834 від 30.09.2013 року, № 906 від 09.10.2013 року, № 1128 від 12.11.2013 року, № 1129 від 26.11.2013 року, № 1127 від 27.11.2013 року, № 1130 від 29.11.2013 року, № 1192 від 04.12.2013 року, № 1193 від 16.12.2013 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надана до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Лінк Груп».

02.01.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Фатрон» (постачальник) укладено договір поставки № 011301, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі поставити певну продукцію, а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у вказаному договорі прийняти і оплатити продукцію.

Згідно п.2.1. договору якість та комплектність продукції повинна відповідати технічним характеристиками, визначеним у Специфікаціях, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору і підтверджуватись паспортом якості виробника.

Пунктом 5.2 договору визначено, що поставка продукції згідно Специфікації здійснюється постачальником на умовах, зазначених в Специфікаціях.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: специфікації № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12;

видаткові накладні № 67 від 15.01.2013 року, № 354 від 13.03.2013 року, № 502 від 08.04.2013 року, № 430 від 11.04.2013 року, № 755 від 08.05.2013 року, № 94 від 03.06.2013 року, № 245 від 19.06.2013 року, № 328 від 20.06.2013 року, № 115 від 03.07.2013 року, № 127 від 09.07.2013 року, № 287 від 08.08.2013 року, № 424 від 26.09.2013 року, № 519 від 31.10.2013 року, № 520 від 05.11.2013 року, № 275 від 06.11.2013 року, № 276 від 11.11.2013 року, № 514 від 17.12.2013 року, № 696 від 31.12.2013 року та податкові накладні, аналогічні тим, що були надана до перевірки та відображені в акті перевірки. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти транспортування, зберігання, придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем не надано. Окрім того, не надано паспорти якості виробника на підтвердження якості придбаної продукції та з долучених до матеріалів справи специфікацій неможливо встановити умови постачання продукції. Також суд зазначає, що видаткові накладні не містять даних про особу, що їх підписала, зазначено лише підпис без його розшифровки.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Фатрон».

01.01.2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» (постачальник) укладено договір на постачання рідкого хлору № 60/13.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано паперові носії, а саме: рахунок-фактура № ОО-1656 від 26.09.2013 року, видаткова накладна № ОО-01695 від 03.10.2013 року, податкову накладну № 205 від 26.09.2013 року. Будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти придбання, транспортування, зберігання, якості придбаних товарів (робіт, послуг) у вказаного контрагента позивачем не надано.

Вказані доводи не спростовані позивачем в ході судового розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження реального факту отримання товарів, зазначених у долучених до матеріалів справи видаткових та податкових накладних, на думку суду, висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій є обґрунтованими.

Таким чином ТОВ «Атомпоставка», неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Аульська хлоропереливна станція».

Аналізуючи надані позивачем первинні документи, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищевказаними документами, суд зазначає, що з долучених до матеріалів справи доказів неможливо встановити яким чином здійснювалося транспортування товару (яким транспортом, водіями, пункт навантаження/розвантаження, тощо).

Таким чином, суд вважає, що позивачем не було доведено фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», ТОВ «Квадра Плюс», ТОВ «Отан», ТОВ «Метакомп», ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон», ТОВ «Аульська ХПС», а тому суд не може враховувати первинні документипозивача для цілей ведення податкового обліку.

Щодо письмових пояснень, в яких зазначено про те, що питання поставки товарів вирішувалось директором підприємства з контрагентами за допомогою засобів електронного поштового зв'язку та в телефонному режимі, суд зазначає, що дані пояснення жодним чином не спростовують висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. До суду не було надано жодних доказів на підтвердження здійснення узгодження питань щодо здійснення поставок товару, зокрема роздруківки з відображенням вхідних електронних листів від зазначених контрагентів, посилання в договорі на можливість вирішення питань постачання товару засобами телефонного або електронного зв'язку, тощо.

З аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем не доведено, що здійснені ним витрати були направлені чи використанні для отримання доходу у власній господарській діяльності, то віднесення сум здійснених позивачем витрат до валових витрат є неправомірним.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з отримання послуг фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Отже, за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Атомпоставка» в частині відтворення в податковому обліку наслідків таких операцій та правомірності нарахування податкового кредиту суд вважає, що вони здійснення без мети настання реальних наслідків та не підтверджені належним чином.

Також, з огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про недоведеність викладених позивачем обставин в обґрунтування позовних вимог та відсутність реального здійснення господарських операцій.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

Аналізовані положення законодавства пов'язують податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

При цьому реальність господарської операції визначається не лише наявністю активу, який виступав предметом поставки, але й виконанням такої поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним постачальником; наведене зумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції конкретним платником.

Якщо податковий орган надає докази того, що насправді господарські операції із заявленими платником контрагентами не виконувалися та не могли бути виконаними, суд не повинен обмежуватися перевіркою формальної відповідності поданих платником документів вимогам чинного законодавства, а має оцінити усі докази у справі у сукупності та взаємозв'язку з метою усунення протиріч між ними.

З акту перевірки вбачається, що висновки податкового орагну про відсутність фактичних господарських правовідносин між позивачем та зазначеними вище контрагентами мотивований установленими перевіркою обставинами щодо: неможливості виконання спірними постачальниками задекларованих поставок в силу відсутності майна, основних фондів, виробничих приміщень та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для вчинення дій, що становлять зміст розглядуваних операцій; неможливості встановити місцезнаходження спірних контрагентів; під час вжиття Інспекцією заходів з їх розшуку було встановлено, що власники приміщень (в яких нібито перебувають ці постачальники) ніколи не передавали цим особам в оренду відповідні об'єкти.

Під час розгляду справи позивачем не надано пояснень, яким чином ним було встановлено ділові стосунки з ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», ТОВ «Квадра Плюс», ТОВ «Отан», ТОВ «Метакомп», ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон», ТОВ «Аульська ХПС» з ким саме контактував позивач при прийнятті товару та підрядних робіт на об'єктах, оформленні зазначених первинних документів тощо.

Слід зазначити, що платник, укладаючи правочини з іншими суб'єктами господарювання, повинен виходити з того, що такі правочини тягнуть для нього не лише цивільно-правові, але й податкові наслідки; наведене вимагає від платника прояву достатнього ступеня обережності та обачливості, що дозволяло б йому розраховувати на належну поведінку контрагента у сфері податкових правовідносин. Відсутність належної обачливості у платника при виборі контрагента з урахуванням провадження платником господарської діяльності на власний ризик не звільняє його від несприятливих наслідків - у тому числі й податкових.

Прояв належної обачливості при виборі контрагента передбачає перевірку його правоздатності, тобто встановлення юридичного статусу. При цьому виникнення юридичного статусу зумовлено не лише державною реєстрацією юридичної особи, але й встановленням особи, яка діє від імені такого суб'єкта господарювання, наявністю у такої особи відповідних повноважень на вчинення юридично значимих дій.

Установлені у справі обставини свідчать про відсутність прояву з боку платника належної обачливості у правовідносинах зі спірними постачальниками.

Під час судового розгляду позивачем не надано жодних доказів на обґрунтування своїх вимог, що слугували б спростуванню висновків податкової, викладених в акті перевірки від 21.04.2015 року № 2226/04-62-22-01/33973695

Таким чином з урахуванням вищевикладених обставин актом перевірки встановлено, що позивачем за наслідками відображених господарських операцій з ТОВ «Універсал Ремонт Сервіс», ТОВ «Укргазуніверсал», ТОВ «Квадра Плюс», ТОВ «Отан», ТОВ «Метакомп», ТОВ «Лінк Груп», ТОВ «Фатрон», ТОВ «Аульська ХПС» занижено суми податкового кредиту з податку на додану вартість та завищено валові витрати, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств.

Враховуючи викладені обставини та наявні докази, суд вважає, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій податковою доведена, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 2 відсотки розміру майнових вимог, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атомпоставка» (код ЄДРПОУ 33973695) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_5

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.09.2015
Оприлюднено14.12.2015
Номер документу54157518
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/12774/15

Постанова від 20.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 16.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 04.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 22.07.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Зайцев М.П.

Постанова від 30.09.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні