Постанова

від 08.12.2015 по справі 826/23104/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2015 року № 826/23104/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомАудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними наказу, дій та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Аудиторська компанія Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки» від 24 червня 2015 року № 1343;

- визнати неправомірними дії з призначення перевірки, проведення перевірки та оформлення її результатів актом від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (код за ЄДРПОУ 30674018) з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561)»;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 липня 2015 року № 0005832207 та № 0005822207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/23104/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 жовтня 2015 року, яке відкладалось на 12 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 12 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 24 червня 2015 року № 1343, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1. статті 78, пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (код за ЄДРПОУ 30674018) з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561), за результатом якої складено акт перевірки від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 321 840 грн. за 2014 рік (ставка податку 18%);

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 357 600,00 грн., у тому числі по періодам: травень 2014 року - 272 600,00 грн., липень 2014 року - 85 000,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 28 липня 2015 року № 0005832207, яким, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, Аудиторській компанії Товариству з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 482 760 грн., в тому числі: за основним платежем - 321 840,00 грн., за штрафними санкціями - 160 920,00 грн.;

- від 28 липня 2015 року № 0005822207, яким, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, Аудиторській компанії Товариству з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 536400 грн., в тому числі: за основним платежем - 357 600 грн., за штрафними санкціями - 178 800 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення від 28 липня 2015 року № 0005832207 та № 0005822207 залишені без змін, скарги Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважає дії по призначенню, проведенню перевірки та наказ про проведення перевірки протиправним, й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Десмонд», ТОВ «Дірект Роуд».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018.

Вирішуючи адміністративну справу в частині визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки» від 24 червня 2015 року № 1343 суд зазначає наступне.

Наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (код за ЄДРПОУ 30674018) з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561), тривалістю 5 робочих днів з 30 червня 2015 року.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, та обов'язком платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Матеріали справи підтверджують, що у межах спірних правовідносин перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла постанова слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 квітня 2014 року про призначення документальної перевірки, у межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100100000150 від 30 вересня 2014 року, Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561).

Таким чином, підстави для здійснення документальної позапланової перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України формально існували.

Як свідчать матеріали справи, наказ про призначення перевірки та повідомлення направлено на адресу Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» рекомендованим листом із повідомленням про вручення та відповідно отримано 26 червня 2015 року.

Згідно спірного наказу, перевірка Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» призначена тривалістю 5 робочих днів з 30 червня 2015 року, відтак, позивача за 5 днів до початку перевірки повідомлено про її призначення.

Враховуючи викладене, на думку суду, наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 винесений у відповідності до статей 78, 79 Податкового кодексу України, є правомірним, а тому скасуванню не підлягає.

З огляду на встановлену правомірність наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання неправомірними дії контролюючого органу з призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (код за ЄДРПОУ 30674018) з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561).

Щодо вимоги про визнання неправомірними дій з оформлення результатів перевірки актом від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» (код за ЄДРПОУ 30674018) з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат підприємства, сформованих за весь період взаємовідносин з ТОВ «Десмонд» (код ЄДРПОУ 39122306) та ТОВ «Дірект Роуд» (код ЄДОРПОУ 38910561)» суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання; відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

За таких обставин, за результатом дослідження акту від перевірки від 13 липня 2015 року № 317/22-07/30674018 судом не встановлено порушень форми або змісту спірного акту.

Суд зазначає, що справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, висновки ревізора, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, як свідчить позовна заява, оскаржуючи дії по оформленню акту перевірки позивач не вказує на протиправність активної поведінки відповідача, а вказує лише на помилковість його висновків, викладених в акті.

Проте, такі доводи позивача є необґрунтованим, оскільки висновки ревізора, викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відтак, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 липня 2015 року № 0005832207 та № 0005822207 суд зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Десмонд», ТОВ «Дірект Роуд», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

27 травня 2014 року між позивачем та ТОВ «Десмонд» було укладено договір №009-14 про надання інформаційних консультаційних послуг.

Відповідно до п.1.1. договору ТОВ «Десмонд» як виконавець зобов'язується надати інформаційні консультаційні послуги з нагальних питань щодо змін загальною, столичного, регіонального законодавства; огляд законопроектів та коментарі; питань ведення фінансово - господарської діяльності підприємств усіх форм власності; інша довідкова інформація, а в свою чергу позивач зобов'язується своєчасно їх приймати.

Листом від 28 травня 2014 року № 04/05-14 ТОВ «Десмонд» повідомив позивача про перелік запланованих заходів по наданню послуг згідно предмету договору, а саме: надання інформаційно-консультаційних послуг з визнання перспективних тем програм для удосконалення професійних знань аудиторів; надання професійної та технічної допомоги з розробки прикладів презентацій за тематикою: «Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності (МСФЗ) Введення в МСФЗ»; надання професійної та технічної допомоги з розробки прикладів презентацій за тематикою: «Використання роботи внутрішнього аудитора»; надання усних консультаційних послуг для працівників та керівництва Замовника з окремих питань, насамперед з фінансового та управлінського обліку.

На виконання умов договору TOB «Десмонд» було надано позивачу інформаційні консультаційні послуги, що підтверджується актами приймання-передачі послуг від 31 травня 2014 року на загальну суму 960 000,00 грн. та від 31 травня 2014 року на загальну суму 675 600,00 грн.

Обидві сторони підписали Акт приймання-передачі наданих послуг, що свідчить про те, що послуги були надані та сторони одна до одної претензій не мають. До матеріалів справи додані додатки до актів приймання-передач.

Відповідно до додатків до договору інформаційні консультаційні послуги полягали у наданні TOB «Десмонд» позивачу презентацій на тему: «Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності (МСФЗ). Введення в МСФЗ» та на тему: «Використання роботи внутрішнього аудитора».

Також, TOB «Десмонд» були виписані на адресу позивача податкові накладні від 31 травня 2014 року № 221 на загальну суму 960 000,00 грн. та від 31 травня 2014 року № 222 на загальну суму 675,600,00 грн.

Часткова оплата послуг за договором від 27 травня 2014 року підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача на загальну суму 729 000,00 грн., а на підтвердження наявності заборгованості по контрагенту TOB «Десмонд» позивачем надавалася картка рахунку № 631.

Крім цього, 31 липня 2014 року між позивачем та TOB Дірект Роуд» було укладено договір про надання інформаційних консультаційних послуг.

Відповідно до п. 1.1. договору TOB «Дірект Роуд» як виконавець зобов'язується надати інформаційні консультаційні послуги з нагальних питань щодо змін загального, столичного, регіонального законодавства; огляд законопроектів та коментарі; питань ведення фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності; інша довідкова інформація, а в свою чергу позивач зобов'язується своєчасно їх приймати.

На виконання умов договору TOB «Дірект Роуд» надав позивачу інформаційні консультаційні послуги, що підтверджується актом приймання-передачі послуг від 31 липня 2014 року на загальну суму 510 000,00 грн.

Обидві сторони підписали Акт приймання - передачі наданих послуг, що свідчить про те, що послуги були надані та сторони одна до одної претензій не мають. До матеріалів справи додані додатки до актів приймання-передач.

Відповідно до додатків до договору TOB «Дірект Роуд» надав позивачу інформаційно - консультаційні послуги на тему «Приклад звіту незалежного консультанта».

Також, TOB «Дірект Роуд» на адресу позивача було виписано податкову накладну від 31 липня 2014 року № 130 на загальну суму 510 000,00 грн.

Повна оплата послуг за договором від 31 липня 2014 року підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача на загальну суму 510 000,00 грн.

Відсутність заборгованості позивача перед контрагентом підтверджується карткою рахунку № 631

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям, у свою чергу суд установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти прийому-передачі), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд зауважує, що ймовірні порушення постачальником та його контрагентами вимог податкового чи іншого законодавства не позбавляють правового значення первинних документів, складених таким постачальником.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Аудиторська компанія Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань оподаткування.

Необхідність залучення TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд» обумовлена тим, що постійні зміни законодавства та значна кількість клієнтів, які отримують послуги від Позивача, вимагають залучення інших підприємств для підвищення та підтримання професійного рівня співробітників.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та TOB «Десмонд», TOB «Дірект Роуд», а також на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, позивач надає суду копії документів, які містять зміст та мету наданих контрагентами інформаційних консультаційних послуг, а саме: лист TOB «Десмонд» від 28 травня 2014 року № 04/05-14 про перелік запланованих заходів по наданню послуг; службова записка від 05 червня 2014 року, яка підтверджує необхідність надання позивачу інформаційних послуг; податкова накладна від 31 липня 2014 року № 130 виписана TOB «Дірект Роуд» на суму 510 000,00 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг від 31 травня 2014 року підписаний з TOB «Десмонд»; додаток до договору від 31 липня 2014 року про надання інформаційних консультаційних послуг на тему: «Приклад звіту незалежного консультанта (Дью Ділідженс)»; додаток до договору від 27 травня 2014 року № 009-14 про надання інформаційних консультаційних послуг на тему: «Міжнародні стандарти Фінансової звітності (МСФЗ) Введення в МСФЗ»; додаток до договору від 27 травня 2014 року № 009-14 про надання інформаційних консультаційних послуг на тему: «Використання роботи внутрішнього аудитора».

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд» послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд», тому висновки акта перевірки про завищення податкового кредиту та про заниження податку на прибуток є необґрунтованими.

Відхиляються посилання відповідача на податкову інформацію або/та на акт перевірки TOB «Десмонд» та TOB «Дірект Роуд», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Також, відхиляються посилання контролюючого органу на протоколи допиту свідків та на постанова слідчого СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01 квітня 2014 року про призначення документальної перевірки, у межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014100100000150 від 30 вересня 2014 року, оскільки як допит свідка та вказана постанова, за відсутності вироку суду, який набрав законної сили, не є належними доказами в розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 липня 2015 року № 0005832207 та № 0005822207 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 липня 2015 року № 0005832207 та № 0005822207.

3. В решті вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Аудиторської компанії Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит Лтд» понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 287, 40 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник