Ухвала

від 30.11.2015 по справі 813/7169/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 876/5314/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кнайпа» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька кнайпа» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.10.14 № НОМЕР_1.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.10.14 № НОМЕР_1.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Галицька кнайпа» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2014 року.

ТзОВ «Галицька кнайпа» до податкового кредиту грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року віднесено операції по проведенню будівельно-монтажних робіт по орендованому об'єкту, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Підвальна, 5, які орендовані в Управління майном спільної власності Львівської обласної ради. Основним підрядником виконаних робіт було ТзОВ «Неодім Захід».

ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова отримано від ДПІ у Франківському районі м. Львова акт від 24.06.2014р. №1219/13-05-22-04/37612960 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Неодім Захід» з питань господарських відносин з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» за період з 01.10.2012 - 28.02.2013 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезгаданого контрагента та вжиття заходів згідно законодавства.

На вимогу про надання документів №8347/10/13-05-22-0410 від 10.06.2014р. ТзОВ «Неодім Захід» для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» за період 01.10.2012-28.02.2013 року було надано відповідні документи.

Апелянт вважає, що господарські операції ТзОВ «Неодім Захід» із ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» не мали реального товарного характеру. Наявність у ТзОВ «Неодім Захід» документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних виданих ТзОВ «Будівельна компанія «Адена», не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є недостовірними.

Відтак, представлені ТзОВ «Неодім Захід» до перевірки податкові накладні не підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції.

Викладені обставини та обставини, які зафіксовані в акті перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» у своїй сукупності вказують на те, що господарська операція між ТзОВ «Неодім Захід» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» фактично не відбулася.

ТзОВ «Неодім Захід» надано пояснення, податкові накладні, акти виконаних робіт, в яких зазначено, що товари (роботи, послуги) отримані згідно податкових ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» були реалізовані наступним покупцям, а саме:

ТзОВ «Галицька кнайпа» всього на суму 108 198,27 грн. в т.ч. за січень 2013 року на суму 34031,6 грн., за лютий 2013 на суму 74166,67 грн.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце надання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39.

Враховуючи п.137.1 ст.137 дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Згідно п.137.4 ст.137 датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Представлені ТзОВ «Неодім Захід» податкові (видаткові) накладні, акти виконаних робіт не можуть слугувати належними первинними документами щодо підтвердження факту придбання товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності, з огляду на той факт, що не підтверджується придбання товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Будівельна компанія «Адена», який у свою чергу не володіє трудовими ресурсами, транспортними засобами та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Викладені обставини та обставини, які зафіксовані в акті перевірки фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» у своїй сукупності вказують на те, що господарська операція між ТзОВ «Неодім Захід» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» фактично не відбулася, відповідно і не відбулися господарські операція між ТзОВ «Неодім Захід» та вищезазначеними покупцями.

Тому господарська операція, яка фактично не відбулась не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Враховуючи викладене у ТзОВ «Неодім Захід» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, відповідно податкові зобов'язання всього на суму 108198,27 грн. в т.ч. за січень 2013 року на суму 34031,60 грн., за лютий 2013 на суму 74166,67 грн. не є дійсними.

ТзОВ «Галицька кнайпа» завищено податковий кредит по податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ «Неодім Захід» за січень 2013р.- на суму ПДВ 34031,60 грн., за лютий 2013р. на суму ПДВ - 74166,67 грн.

До перевірки ТзОВ «Галицька кнайпа» надано наступні первинні документи: податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори, акти виконаних робіт, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення.

Згідно наданих договорів ТзОВ «Галицька кнайпа» (надалі - Замовник) та ТзОВ «Неодім Захід» (надалі Підрядник) згідно якого Підрядник зобов'язується на свій ризик, з власного матеріалу, виконати за завданням Замовника відповідно до умов цього Договору роботи 1-ї черги згідно робочого проекту реставрації та пристосування приміщень підвального поверху міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс, за адресою м. Львів, вул. Підвальна, 5. надалі - Роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу та ін.

Проведеною перевіркою відображених показників у рядку рядок 10.1 податкових Декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення податкового кредиту податку на додану вартість , а саме: за січень 2013р. в сумі 34031,60 грн., за лютий 2013 в сумі 74166,67 грн. від 11.01.2013 р. № 9 на загальну суму 114114грн. в т.ч ПДВ 19019 грн.; від 1 1.01.2013 р. № 6 на загальну суму 53886грн. в т.ч ПДВ 8981 грн.; від 31.01.2013 р. № 12 на загальну суму 36189,60грн. в т.ч ПДВ 6031,60 грн.; від 27.02.2013 р. № 5 на загальну суму 120000грн. в т.ч ПДВ 20000 грн.; від 28.02.2013 р. № 11 на загальну суму 325000грн. в т.ч ПДВ 54166,67 грн.

Враховуючи, що ТзОВ «Неодім Захід» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів, робіт та послуг у січні , лютому 2013, від ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» в сумі ПДВ 177123,86 грн., а саме: за січень 2011 р. в сумі 12018,47 грн., за червень 2011 р.згідно актів виконаних робіт та накладних, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними. У зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаних підприємства та видані покупцям є недостовірними.

Проведеною перевіркою ТзОВ «Галицька кнайпа» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Неодім Захід» за січень, лютий 2013 р. встановлено завищення податкового кредиту податку на додану вартість на суму 108198.27 грн., а саме: за січень 2013р. в сумі 34031,60 грн., за лютий 2013р. в сумі 74166,67 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2.ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт(оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового Кодексу. Відповідно до п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.2. ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Відповідно до п. 200.3. ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.4. вказаного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.14. Податкового Кодексу якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З огляду на це апелянт вважає, що ТзОВ «Галицька кнайпа» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2014 року в сумі 108 198 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Неодім Захід».

Перевіркою встановлено, що в порушення ТзОВ «Галицька кнайпа»: п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України товариством завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 108 198,27 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Неодім Захід», а саме: за січень 2013 в сумі 34 031,60 грн., за лютий 2013 в сумі 74 166,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у відповідних періодах; п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2014 року в сумі 108 198 грн.

На підставі вище наведеного просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «Галицька кнайпа» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 року за № 1480/13-04-15-01-09/37613592 згідно якого встановлено порушення: п. 198.2, 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ «Галицька кнайпа» завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 108198. 27 грн.. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Неодім Захід», що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у відповідних періодах; п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ «Галицька кнайпа» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2014 року в сумі 108198 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми від 13.10.2014 року № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 108198 грн.

Розглядаючи спір судом з'ясовано, що між ТзОВ «Галицька кнайпа» та ТзОВ «Неодім Захід» укладено договір підряду №271112 від 27.11.2012 року за яким замовник (ТзОВ «Галицька кнайпа») доручає, а підрядник (ТзОВ «Неодім Захід») зобов'язується на свій ризик, з власного матеріалу, виконати за завданням замовника відповідно до умов цього договору роботи першої черги згідно робочого проекту реставрації та пристосування приміщення підвального поверху та вежі «Поворозників» міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс та згідно паспорта опорядження фасадів міського Арсеналу, за адресою: вул. Підвальна, 5 у м. Львові, щодо: влаштування мереж водопроводу та каналізації, влаштування санвузлів, влаштування виробничих та складських приміщень кухні, модернізація мереж теплопостачання та системи опалення, модернізація електромережі, заміни внутрішніх дверних та віконних заповнень, часткового перепланування для забезпечення функціонування структури комплексу з влаштування перегородок, заміни підлоги, опорядження приміщення, влаштування гідроізоляції та перекладка мощення на 1-му ярусі Шевської вежі, влаштування сходів від вул. Бр. Рогатинців на 1-ий ярус та огородження 1-го ярусу Шевської вежі, впорядкування території навколо арсеналу та влаштування благоустрою, влаштування сходів паралельно до будівлі арсеналу від вул. Арсенальської, часткової перекладки замощення з бруківки, облицювання бетонної підпорної стіни від вул. Арсенальської природнім каменем, надалі - Роботи, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Пунктом 2.1 цього договору визначено, договірну ціну яка становить 705000. 00 грн.. в тому числі ПДВ 117 500. 00 грн. На підтвердження виконання договору підряду № 271112 від 27.11.2012 року надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2013 року форми № КБ -3, акт № 1 приймання виконаних робіт за лютий 2013 року форми № КБ -2в. підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис № 2-1-1.

Крім того, між ТзОВ «Галицька кнайпа» та ТзОВ «Неодім Захід» укладено договір підряду №011112 від 01.11.2012 року за яким замовник (ТзОВ «Галицька кнайпа») доручає, а підрядник (ТзОВ «Неодім Захід») зобов'язується на свій ризик, з власного матеріалу, виконати за завданням замовника відповідно до умов цього договору роботи 1-ї черги щодо часткового відновлення втраченої стіни на Шевській вежі для влаштування вентиляційних каналів; реставрації існуючих сходів вхідного тамбуру в підвальному ярусі Шевської вежі та реставрації вхідних металевих дверей підвального ярусу Шевської вежі міського арсеналу (Пам'ятки архітектури державного значення кінця XIV-XIV ст., ох. № 334. постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963 року) згідно робочого проекту реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі «Поворозників» міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс та згідно паспорта опорядження фасадів міського Арсеналу, за адресою: вул. Підвальна 5 у м. Львові, надалі - роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Пунктом 2.1 цього договору визначено договірну ціну, яка становить 90 075. 60 грн.. в тому числі ПДВ 15 012, 60 грн. На підтвердження виконання договору підряду № 011112 від 01.11.2012 року надано акт № 1 приймання виконаних робіт за січень 2013 року форми № КБ -2в, договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2013 року форми № КБ -3, локальний кошторис № 2-1-1.

Також між ТзОВ «Галицька кнайпа» та ТзОВ «Неодім Захід» укладено договір підряду № 121012 від 12.10.2012 року за яким замовник (ТзОВ «Галицька кнайпа») доручає, а підрядник (ТзОВ «Неодім Захід») зобов'язується на свій ризик, з власного матеріалу, виконати за завданням замовника відповідно до умов цього договору роботи 1-ї черги щодо реставрації стін на стелі підвального поверху Міського арсеналу ((Пам'ятки архітектури державного значення кінця XIV - XIV ст., ох. № 334. постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963 року) згідно робочого проекту реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі «Поворозників» міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс, за адресою вул. Підвальна 5 у м. Львові надалі - роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Пунктом 2.1 цього договору визначено, договірну ціну яка становить 114114. 00 грн.. в тому числі ПДВ 19 019. 00 грн. На підтвердження виконання вказаного договору підряду надано акт № 1 приймання виконаних робіт за січень 2013 року форми № КБ -2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2013 року форми № КБ -3, локальний кошторис № 2-1-1.

ТзОВ «Неодім Захід» виписало ТзОВ «Галицька кнайпа» відповідні податкові накладні. Крім того позивачем надано дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 23.11.2012 року за № ЛВ 1 НОМЕР_2; сертифікат серії IV № 165131270301 від 30.04.2013 року, згідно якого Державна архітектурна-будівельна інспекція України засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу); акт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 30.04.2013 року підсумкової перевірки відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації та акт готовності об'єкта до експлуатації від 25.04.2013 року №03/04/13.

Також на виконання реставраційних робіт та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників Міського арсеналу - пам'ятки архітектури національного значення по вул. Підвальній, 5 у м. Львові, дозвіл надано Міністерством культури України від 06.12.2012 року за № 1053/10/61-12. Виконання робіт з реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників міського арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс на вул. Підвальній, 5 у м. Львові погоджено з балансоутримувачем приміщень - Львівським історичним музеєм та управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, (копії листів знаходяться в матеріалах справи від 12.11.2012 року №371 танід 12.11.2012 року № 1 774).

У даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно врахував, що згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/п ос луг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 185.1 ст. 185 вказаного вище Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Суд першої інстанції правильно вважав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, судом вірно зазначено, що згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що надані позивачем, на підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій, до матеріалів справи документи, зокрема, акти приймання-передачі робіт (ф.№КБ-2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. № КБ -3), податкові накладні, оформлені згідно вимог чинного законодавства та укладених договорів, тобто до відповідного виду містить усі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а відтак, є первинними документами - письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пп. 2.1 п. 2 вказаного Положення).

Таким чином, суд дійшов до підставного висновку, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Неодім Захід» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт, податкових накладних, тощо, що свідчать про укладення відповідних договорів і виконання повного обсягу робіт, передбаченого цими договорами, тобто мало місце фактичного виконання спірних операцій.

При цьому судом першої інстанції враховано, що згідно акту перевірки орган державної податкової служби посилається на обставини, викладені в акті ДПІ у Франківському районі м. Львова від 24.06.2014 року № 121943-05- 22-04/37612960 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Неодім Захід» з питань господарських відносин з ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» за період з 01.10.2012 року - 28.02.2013 року.

Даючи правову оцінку наведеним обставинам суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента з іншими контрагентами, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає па податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що дововоди апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року по справі № 813/7169/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2015 року