Ухвала

від 23.11.2015 по справі 2а/0470/10231/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року м. Київ К/800/50759/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року

у справі № 2а/0470/10231/11

за позовом Приватного підприємства «Нафтатранссервіс»

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Нафтатранссервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року у справі № 2а/0470/10231/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0000062303 від 24.05.2011 року, № 0001172301 від 29.07.2011 року, № 0001162301 від 29.07.2011 року, № 0001592301 від 04.11.2011 року, № 0001622301 від 04.11.2011 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 року в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби правонаступником - Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Нафтатранссервіс» від 17.06.2011 року № 623, на виконання постанови старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідувань зочинів, здійснених особами організованих угрупувань та злочинних організацій СУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області, Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Нафтатранссервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.05.2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 08.07.2011 року № 5102/230/30442560, яким встановлено порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 469 785, 00 грн.; пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 35 343, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011 року № 0001172301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 47 840, 25 грн., № 0001162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 487 014, 25 грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, та збільшено на 2 698, 25 грн. грошове зобов'язання з податку на прибуток, визначене податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2011 року, збільшено на 2 159, 00 грн. грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2011 року № 0001162301, в результаті чого прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2011 року № 0001622301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 698, 00 грн. та № 0001592301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 159, 00 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, що правочини, здійснені у січні 2011 року ПП «Нафтатранссервіс» з ПП «Оріон», ПАТ «Укртатнафта», ПП «Лукойл Україна», ТОВ «НВП «Присадки», ПП «Амаграм», ТОВ «Західна нафтогазова компанія» мають ознаки нікчемності.

Також за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ПП «Нафтатранссервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» за січень 2011 року, відповідачем складено акт від 29.04.2011 року № 636/235/30442560, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 152 429, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 0000062303, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 152 430, 00 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, що договір між позивачем та ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» є нікчемним.

Задовольняючи позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 08.07.2011 року № 5102/230/30442560, суди попередніх інстанцій з посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України виходили з того, що перевірка позивача за результатами якої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позов щодо скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки від 29.04.2011 року № 636/235/30442560, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд».

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки від 08.07.2011 року № 5102/230/30442560, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судами встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0001172301 від 29.07.2011 року, № 0001162301 від 29.07.2011 року, № 0001592301 від 04.11.2011 року, № 0001622301 від 04.11.2011 року підлягають скасуванню.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» укладено договір поставки нафтопродуктів. На підтвердження реальності договірних зобов'язань з вказаним контрагентом позивачем надано: договір, додаток до договору, акт приймання-передачі, видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, накладну на маршрут на транспортування товарів залізничним транспортом, регістр бухгалтерського обліку, товарно-транспортні накладні. Розрахунки між сторонами здійснено в безготівковій формі.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 0000062303. Так, судами встановлено, що реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Компанія «Укрнафтотрейд» підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку.

Тому, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року ту ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року у справі № 2а/0470/10231/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук