Ухвала

від 01.12.2015 по справі 816/4213/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2015 р. м. Київ К/800/30509/15, К/800/30567/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Астаф'єва Л.О.,

від відповідача - Пасько Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015

у справі № 816/4213/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 16.10.2014 №0005092202/1989.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2014 №0005092202/1989 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 500610,61 грн. та за штрафними санкціями на 250305,31 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Представниками сторін були подані заперечення на касаційні скарги.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кремінь Нафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з МПП "Підприємство Тера" за липень, серпень, вересень 2013 року, ТОВ "Бізнес-Бенефіт" за травень, червень 2013 року, ТОВ "Агротранспром" за період липень 2012 року, ТОВ "ТД "ВЕТЕК" за період жовтень, грудень 2013 року, ПАТ "Веста-К" за період січень 2013 року, ТОВ "ТВК "Промавтоматика" за період березень 2013 року, ДП "Черкаситурист" за період травень 2013 року, ПП "Іліна" за період липень, вересень, грудень 2013 року, ТОВ "КВК" за період березень 2014 року, ФОП Губецькою О.Г. за період липень 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 26.09.2014 №2280/16-03-22-02-12/37667061, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 201.1, п.201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2073348,97 грн., в т.ч.: у травні 2013 року 251239,28 грн.; у червні 2013 року 249371,33 грн.; у липні 2013 року 238258,85 грн.; у серпні 2013 року 338633,96 грн.; у вересні 2013 року 295465,57 грн.; у жовтні 2013 року 323016,63 грн.; у грудні 2013 року 377363,35 грн.

На підставі висновків даного акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.10.2014 №0005092202/1989, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 3110023,46 грн., в тому числі за основним платежем 2073348,97 грн. та за штрафними санкціями 1036674,49 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем наведених вимог Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що по всім первинним документам бухгалтерського обліку з питань господарських відносин позивача з ТОВ "БІЗНЕС - БЕНЕФІТ" у податковому обліку сума податку на додану вартість була правомірно включена до декларації за травень, червень 2013 року, реєстру отриманих податкових накладних та включена до податкового кредиту ТОВ "Кремінь Нафта" в загальній сумі 500610,61 грн., тому у цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 500610,61 грн. та штрафними санкціями на суму 250303,31 грн.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлені в акті перевірки від 26.09.2014 №2280/16-03-22-02-12/37667061 порушення стосуються господарських відносин ТОВ "Кремінь Нафта" з наступними контрагентами: МПП "ПІДПРИЄМСТВО ТЕРА" за липень, серпень, вересень 2013 року, ТОВ "Бізнес-Бенефіт" за травень, червень 2013 року, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК" за період жовтень, грудень 2013 року.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак, і обґрунтованість формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Отже, судам, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області.

Касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремінь Нафта" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль