Рішення

від 08.12.2015 по справі 705/702/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2955/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення боргу ,-

в с т а н о в и л а :

04 лютого 2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу, посилаючись на те, що 15 січня 2013 року між ними та ОСОБА_6 було укладено договори безпроцентної позики грошей, згідно умов яких ОСОБА_8 передав 68160 дол. США, ОСОБА_9 передав 56800 дол. США. Відповідач ОСОБА_6 прийняв зазначені кошти та зобов'язувався повернути їх у строк до 15 вересня 2013 року. Факт отримання ОСОБА_6 коштів від ОСОБА_8 та від ОСОБА_9 підтверджується власноруч написаними ним розписками від 15 січня 2013 року.

Позивачі вказують, що станом на 29 січня 2015 року боржник ОСОБА_6 свої обов'язки за договорами позики не виконав. Загальна заборгованість відповідача перед ними становить 124960 дол. США, що за курсом НБУ (1 дол. США становить 15,95 грн.) на дату звернення до суду складає 1993112 грн., з яких 1087152 грн. заборгованість ОСОБА_6 перед ОСОБА_8 та 905960 грн. заборгованість перед ОСОБА_9

Позивачі звернулися до суду із даним позовом та просили стягнути з ОСОБА_6 на їх користь загальну суму заборгованості 1993112 грн. та судові витрати у сумі 3776 грн.

02 березня 2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали до суду заяву про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що з моменту подання ними позову курс долара США значно збільшився, оскільки станом на 25 лютого 2015 року курс НБУ - 1 дол. США становить 28,05 грн., загальна заборгованість ОСОБА_6 перед ними станом на 24 лютого 2015 року становить 3505128 грн. Позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_6 на їх користь загальну суму заборгованості 3505128 грн., з яких: 1911888 грн. на користь ОСОБА_8; 1593240 грн. на користь ОСОБА_9 та судові витрати в сумі 3776 грн., з яких: 1974 грн. згідно квитанції № 25 від 29 січня 2015 року на користь ОСОБА_8; 1681 грн. згідно квитанції № 158729601 від 29 січня 2015 року та 121 грн. згідно квитанції № 158728967 від 29 січня 2015 року на користь ОСОБА_9

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2015 року позов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_6 борг в сумі 1911888 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_6 борг в сумі 1593240 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1974 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 1902 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що заочне рішення ухвалено судом з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права. Просить змінити заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2015 року, зменшивши присуджену до стягнення зі ОСОБА_6 суму боргу до наступних розмірів: на користь ОСОБА_8 - до 1412442,87 грн.; на користь ОСОБА_9 - до 1177035,73 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який з'явився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає не повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, та стягуючи з відповідача на користь позивачів кошти згідно договорів позики, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог, обґрунтовуючи рішення тим, що між сторонами укладено договори позики, по яким відповідачем не виконано у встановлений строк взятих на себе зобов'язань по поверненню коштів, тому з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню кошти згідно сум, вказаних в розписках про їх отримання відповідачем.

Колегія суддів повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції допустився помилки при розрахунку суми боргу, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивачів, не звернув уваги, що позивачами надано розрахунок боргу згідно курсу долара США станом на 25 лютого 2015 року за офіційним курсом Національного банку України, тоді як рішення судом першої інстанції ухвалено 08 травня 2015 року, коли був встановлений інший, значно менший курс долара США.

Судом першої інстанції достовірно встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 15 січня 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було укладено договір безпроцентної позики грошей, згідно якого ОСОБА_6 отримав 68160 дол. США, які зобов'язався повернути до 15 вересня 2013 року.

15 січня 2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було укладено договір безпроцентної позики грошей, згідно якого ОСОБА_6 отримав 56800 дол. США, які зобов'язався повернути до 15 вересня 2013 року.

В день укладення вказаних договорів відповідачем ОСОБА_6 по факту отримання вказаних коштів позивачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також було написано розписки.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивачі вказували, що ОСОБА_6 свої обов'язки за договорами позики не виконав, в зв'язку із чим просили стягнути з нього заборгованість, з врахуванням зміни позовних вимог, збільшивши їх розмір до суми 3505128 грн., що відповідно до витягу з офіційного сайту Національного банку України, станом на 25 лютого 2015 року, є еквівалентом 124960 дол. США, а саме 1911888 грн. заборгованість ОСОБА_6 перед ОСОБА_8 та 1593240 грн. заборгованість ОСОБА_6 перед ОСОБА_9

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно роз'яснення в абзацах 1 та 2 пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

В свою чергу, із рішення суду першої інстанції вбачається, що стягуючи із відповідача на користь позивачів борг згідно розписок, суд прийшов правильного висновку, однак допустився помилки при розрахунку їх сум, оскільки розрахував за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, станом на 25 лютого 2015 року, а не на день ухвалення рішення.

Згідно матеріалів справи, офіційний курс гривні щодо долара США, станом на 25 лютого 2015 року, становив 2804,6032 грн. на 100 дол. США, тоді як із наданої інформації представником апелянта, станом на день ухвалення рішення, а саме на 08 травня 2015 року, офіційний курс гривні щодо долара США становив 2072,2460 грн.

Доводи апеляційної скарги стосуються лише зміни розміру стягнення боргу в гривнях та є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Із надісланого на адресу суду пояснення позивачів від 03.11. 2015 року вбачається, що ними визнається апеляційна скарга щодо зміни розміру стягнення коштів за договорами позики та не заперечується проти задоволення судом та стягнення суми боргу згідно розрахунків апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні, оскільки при стягненні з відповідача ОСОБА_6 боргу в сумі 3505128 грн., судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов'язковою підставою для зміни рішення суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду в частині стягнення суми боргу згідно розписок від 15 січня 2013 року, зменшивши при цьому стягнення суми боргу із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 з 1911888 грн. до 1412442,87 грн. (68160 дол.США:100 дол. США х 2072,2460), на користь ОСОБА_9 з 1593240 грн. до 1177035,73 грн. (56800 дол.США:100 дол. США х 2072,2460). В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити.

Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про стягнення боргу змінити, зменшивши суми боргу, стягнуті з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 борг в сумі 1412442,87 (один мільйон чотириста дванадцять тисяч чотириста сорок дві) гривні 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 борг в сумі 1177035,73 (один мільйон сто сімдесят сім тисяч тридцять п'ять) гривень 73 копійки.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :