Постанова

від 08.12.2015 по справі 910/16404/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/16404/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Корнілова Ж.О., Чернов Є.В. за участю представник: позивача: розглянув касаційну скаргу Муравська О.О. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Група "Капітал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року у справі№910/16404/15 господарського суду міста Києва за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Група "Капітал" простягнення 67954,08грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2015 р. (суддя Головатюк Л. Д.) позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належним чином доведено факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем за спірним договором робіт на заявлену до стягнення суму.

Присуджуючи до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вказані вимоги є законними та обгрнутованими.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. (судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2015 р. залишено без зміни.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.

Скаржник доводить, що позивачем не було доведено факту надання спірних послуг, так само, як не було доведено факту виникнення зобов'язань щодо оплати вказаних послуг, оскільки на підтвердження факту надання спірних послуг позивачем надано акт виконаних робіт № 4 від 18.03.2013 на суму на 37 809,36 грн., який з боку відповідача не підписаний та щодо якого сторонами не було складено жодної накладної. Акт складений з порушенням умов договору в односторонньому порядку позивачем, а нумерація даного акту не відповідає загальній послідовності підписаних та оплачених актів у 2013 році, так як акт № 3 датується пізніше акту № 4. На підтвердження факту виконання спірних робіт ксерокопії актів приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання складені на виконання укладеного відповідачем з Міністерством оборони України договору № 286/5/12/2 від 02.07.2012 та не можуть бути доказами на підтвердження факту надання послуг за договором, укладеним з позивачем.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у справі є вимоги про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договірного зобов'язання.

03.07.2012 позивач як виконавець та відповідач як замовник уклали договір про надання комплексних послуг з прання білизни № 24/П-12 (далі Договір) (а.с. 15-18) відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати послуги з прання і сухого чищення білизни, обмундирування, спецодягу та іншого речового майна, а відповідач - прийняти та оплатити надані послуги в кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору ціна послуг встановлюється в національній валюті України і становить 6,12 грн. за 1 кг білизни з врахуванням упаковки, вантажних робіт у місцях завантаження і розвантаження та з урахуванням транспортних витрат (з ПДВ).

Додатками № 1 та 2 до Договору сторонами було погоджено Плани надання послуг з прання військовим частинам (установам) згідно з переліком.

Відповідно до п. 2.2 Договору приймальний контроль якості та кількості наданих послуг оформляється накладною в день здачі випраного майна. Накладна оформлюється у трьох примірниках, два з яких передаються позивачу, а один залишається у представника відповідача. Належним чином оформлена і підписана накладна є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю і кількістю та направляється (передається) відповідачу після надання послуг разом з рахунком-фактурою та актом виконаних робіт.

Зі змісту акту виконаних робіт № 4 від 18.03.2013 на суму 37 809,36 грн. слідує, що він фіксує виконання позивачем робіт з прання 6 178 кг білизни військових частин А - 1671, А - 1337, А - 1573, А - 1801, А - 4152, А - 2502, А - 1358, А - 0757, А - 3730, А - 0598, А - 4127, А - 2331, А - 0796.

Окрім вказаного Акту, на підтвердження факту та обсягу надання відповідачу зазначених в ньому послуг позивачем до матеріалів справи долучено наступні докази:

- копії рахунків-накладних № 237, 220, 246, 210 про прийняття 03.12.2012, 11.12.2012, 18.12.2012 та 24.12.2012 позивачем від військової частини А - 1671 загалом 1 302 кг білизни на прання, копію акту № 1298 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 1671 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 1 302 кг білизни по накладним №№ 210п, 220п, 237п, 246п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 203, 217, 235, 244 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 1337 загалом 177 кг білизни на прання, копію акту № 1291 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 1337 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 177 кг білизни по накладним №№ 203п, 217п, 235п, 244п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 205, 245, 250, 236 про прийняття 05.12.2012, 20.12.2012, 26.12.2012 та 12.12.2012 позивачем від військової частини А - 1573 загалом 394 кг білизни на прання, копію акту № 1294 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 1573 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 394 кг білизни по накладним №№ 205п, 236п, 245п, 250п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 216, 219, 232, 243 про прийняття 07.12.2012, 12.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 4152 загалом 652 кг білизни на прання, копію акту № 1289 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 4152 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 652 кг білизни по накладним №№ 216п, 219п, 232п, 243п прийняті без зауважень;

- копію рахунку-накладної № 213 про прийняття 05.12.2012 позивачем від військової частини А - 2502 15 кг білизни на прання, копію акту № 1295 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 2502 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 15 кг білизни по накладній № 213п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 240, 224, 208, 248 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 1358 загалом 1 299 кг білизни на прання, копію акту № 1285 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 1358 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 1 299 кг білизни по накладним №№ 208п, 224п, 240п, 248п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 239, 247, 222, 207 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 0757 загалом 432 кг білизни на прання, копію акту № 1296 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 0757 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 432 кг білизни по накладним №№ 239п, 207п, 222п, 247п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 209, 225, 241, 249 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 3730 загалом 1 000 кг білизни на прання, копію акту № 1288 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 3730 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 1 000 кг білизни по накладним №№ 209п, 225п, 241п, 249п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 212, 227 про прийняття 12.12.2012 та 20.12.2012 позивачем від військової частини А - 0598 загалом 50 кг білизни на прання, копію акту № 1297 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 0598 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 50 кг білизни по накладним №№ 212п, 227п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 238, 221, 206 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012 та 20.12.2012 позивачем від військової частини А - 4127 загалом 40 кг білизни на прання, копію акту № 1286 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 4127 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 40 кг білизни по накладним №№ 238п, 221п, 206п прийняті без зауважень;

- копії рахунків-накладних № 252, 230, 215 про прийняття 05.12.2012, 12.12.2012 та 20.12.2012 позивачем від військової частини А - 2331 загалом 533 кг білизни на прання, копію акту № 1290 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання підписаного між представником військової частини А 2331 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 533 кг білизни по накладним №№ 215п, 230п, 252п прийняті без зауважень;

- копію рахунку-накладної № 204 про прийняття 05.12.2012 позивачем від військової частини А - 0796 93 кг білизни на прання, копію акту № 1287 приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписаного між представником військової частини А 0796 та відповідачем згідно договору з Міністерством оборони України №286/5/12/2 від 02.07.2012, яким встановлено, що послуги з прання 93 кг білизни по накладній №204п прийняті без зауважень;

- копії рахунків - накладних № 251, 233, 202 про прийняття 03.12.2012, 20.12.2012 та 26.12.2012 позивачем від військової частини А - 1801 загалом 199 кг білизни на прання.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник; генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку; замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується той факт, що роботи, виконання яких взяв на себе відповідач за укладеним з Міністерством оборони України договору №286/5/12/2 від 02.07.2012, є фактично тими саме роботами, які позивач виконував за Договором, є підстави вважати, що щодо спірних робіт за укладеним з Міністерством оборони України договором №286/5/12/2 від 02.07.2012 відповідач виступав генеральним підрядником, а за Договором - замовником.

Про вказане, зокрема, свідчить той факт, що за вищезгаданими рахунками-накладними білизну на прання приймав позивач (в графі "приймальник" міститься його підпис, засвідчений відтиском печатки), а за актами приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання ту ж саму кількість білизни тим саме особам, від яких її приймав позивач, передавав відповідач та підписував зазначені акти як виконавець.

Слід зазначити і про те, що відповідачем не надано як доказів того, що послуги з прання білизни за укладеним з Міністерством оборони України договором № 286/5/12/2 від 02.07.2012 він виконував власними силами або що на підставі відповідних договорів вказані роботи виконувалось іншими, ніж позивач особами, так і доказів того, що між сторонами існує будь-яка інша правова підстава, окрім Договору, для отримання позивачем від військових частин білизни на прання.

За викладених мотивів доводи відповідача, що всі вказані документи складені на виконання укладеного відповідачем з Міністерством оборони України договору № 286/5/12/2 від 02.07.2012 та не можуть бути доказами на підтвердження факту надання послуг за укладеним з позивачем Договором, суд відхилив правомірно.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за надані послуги проводяться після фактичного їх виконання кожні два тижні на підставі актів виконаних робіт, протягом 45 календарних днів з дати надання відповідачем позивачу належним чином оформленого рахунку-фактури за надані послуги.

За умовами п. 4.2 Договору, до рахунку-фактури додаються: належним чином оформлені акт виконаних робіт та накладні, які є підтвердженням приймання наданих послуг за якістю і кількістю. На позивача покладається обов'язок підписати та передати відповідачу 3 примірники акту приймання контролю якості та кількості наданих послуг з прання, підписані вповноваженими посадовими особами військових частин, яким надаються та/або надавались послуги. У разі відсутності вказаних в п. 4.1 та п. 4.2 документів або у разі їх оформлення неналежним чином, або відсутності в них встановленої інформації, оплата за надані послуги не проводиться.

В пункті 6.1.1 встановлений обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги протягом 45 календарних днів з дати надання позивачем відповідачу належним чином оформлених документів, передбачених Договором.

З наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку відповідача слідує, що в рахунок наданих за Договором послуг відповідач перерахував позивачеві 156 341, 52 грн., тобто неоплаченими залишились послуги на загальну суму 37 809,36 грн.

Відсутність підписаного обома сторонами акту виконаних робіт на вказану суму встановлених судом обставин не спростовує, тому не може вважатися підставою для відмови у позові.

Доводи про відсутність доказів виставлення позивачем рахунку-фактури, що свідчить про те, що строк оплати спірних робіт не настав, слід відхилити з наступних мотивів.

Право відстрочення виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг через прострочення позивачем його зобов'язання виписати рахунок-фактури на його оплату передбачене ч. 2 ст. 613 ЦК України, відповідно до якої, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Проте частина перша вказаної статті Кодексу надає поняття прострочення кредитора.

Так, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Отже, треба встановити, чи виникли у відповідача труднощі в виконанні ним свого зобов'язання з оплати спірних послуг внаслідок ненадання йому позивачем обумовленого Договором рахунку-фактури на його оплату.

Як встановлено судом, вартість послуг погоджена сторонами у Договорі, а кількість спірних послуг визначена у підписаних відповідачем з військовими частинами актах приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання.

Оплатити вказані послуги відповідач має за реквізитами, зазначеними в розділі ХІІ Договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" в якому вказаний рахунок позивача № НОМЕР_1 в РФ "Приватбанк" м. Рівне, МФО 333391.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач мав у своєму розпорядженні всі необхідні для здійснення платежу за спірні послуги реквізити і відсутність рахунка-фактури не заважала йому це зробити.

З огляду на вищевикладене, на думку колегії суддів, відсутні правові підстави вважати, що мале місце таке прострочення позивача як кредитора в розумінні норм ст. 613 ЦК України, до виконання якого відповідач в порядку ч. 2 ст. 613 ЦК України мав право відстрочити своє зобов'язання з оплати Товару.

Правову позицію, що невиставлення рахунку-фактури не можна вважати простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а також що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України, оскільки не є обумовленою сторонами обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, висловив Верховний Суд України в постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405.

Документом, який підтверджує факт виконання позивачем зобов'язання з надання послуг з прання фактично є підписані відповідачем з військовими частинами акти приймального контролю якості та кількості наданих послуг з прання, а відтак, вказані послуги відповідач мав оплатити на протязі 45 днів з дати підписання цих актів.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг на загальну суму 37 809,36 грн. за актом виконаних робіт № 4 від 18.03.2013, тому суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37 809,36 грн.

Касаційна інстанція зазначає, що згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2015 р. у справі №910/16404/15 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Ж. Корнілова

Є. Чернов