Рішення

від 01.12.2015 по справі 910/26050/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26050/15 01.12.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство

"ЖидачівАвтотранс"

до 1) Львівської обласної державної адміністрації

2) Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-

енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийське АТП"

про визнання недійсним договору № 95/14 від 27.08.2014р. про організацію

перевезень

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Волинець І.В. за довіреністю № 01/5 від 01.05.2015р.;

від відповідача-1: Томащук О.В. за довіреністю №5/34-6373/0/2-15-2 від 15.09.2015 р.;

від відповідача-2: Томащук О.В. за довіреністю №1-1/6027-2 від 28.10.2015 р.;

від відповідача-3: Паславський С.І. за довіреністю №1 від 23.11.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "ЖидачівАвтотранс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до: 1) Львівської обласної державної адміністрації, 2) Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрийське АТП" про визнання недійсним договору № 95/14 від 27.08.2014 р. про організацію перевезень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2015 р.

26.10.2015 р. від відповідачів-1 та -2 через відділ діловодства суду надійшло спільне клопотання про припинення провадження по справі.

28.10.2015 р. від відповідачів-1 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2015 р. відкладено розгляд справи на 17.11.2015р.

16.11.2015 р. від відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 17.11.2015 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 17.11.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 01.12.2015 р.

23.11.2015 р. від відповідача-1 надійшла заява про визнання позову.

30.11.2015 р. від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. представник позивача подав додаткові документи по справі.

Розглянувши клопотання про припинення провадження у справі, суд відмовляє у його задоволенні, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору.

При цьому, провадження у справі на підставі п. 1-1 с. 1 ст. 80 ГПК України можливе у випадку, якщо предмет спору, який існував на час звернення позивача до суду, під час розгляду справи припинив таке існування.

Враховуючи те, що станом на час розгляду даної справи предмет спору не припинив існування, підстави для припинення провадження у справі відсутні.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 позов визнала.

Представник відповідача-3 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.02.2014 р. у газеті «Високий замок» за №28 оголошено конкурс на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних автобусних маршрутах (рейсах) загального користування в тому числі і на автобусний маршрут «№490 Стрий АС - Жидачів АС».

27.08.2014 р. за результатами проведеного конкурсу, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрийське АТП" (перевізник, відповідач-3) та Львівською обласною державною адміністрацією (організатор, відповідач-1) укладено Договір № 95/14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування (надалі - Договір).

Предметом Договору являється організація пасажирських перевезень на автобусному маршруті: № 490 Стрий АС - Жидачів АС-1 БАЗ А079.14 (2007р.в.), 1 ПA3-32054 (2006р.в.), 2 РУТА-25 (2013р.в.) на період з "27" серпня 2014p. до "26" серпня 2019р., згідно з протоколом засідання конкурсного комітету від "20/22" серпня 2014р., № 4, введеного дію наказом Департаменту розвитку інфраструктури, дорожньою господарства та паливно-енергетичного комплексу № 42 від 26.08.2014р., "Перевізник" зобов'язується здійснювати пасажирські перевезення на зазначеному маршруті на умовах, передбачених договором.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач, стверджуючи, що автобусний маршрут «№490 Стрий АС - Жидачів АС» в більшій мірі дублює маршрути загального користування «№705 Стрий АС - Жидачів АС - Новий розділ АС», «№704 Стрий АС - Ходорківці» та «№475 Стрий - Лисятичі», перевезення на яких здійснює позивач, звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації та Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації про, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, визнання протиправними дій щодо винесення на конкурс маршруту №490 Стрий АС - Жидачів АС з порушенням встановленої процедури та про скасування рішень про відкриття нового маршруту загального користування №490 Стрий АС - Жидачів АС і призначення конкурсу з визначення автомобільного перевізника на згаданому автобусному маршруті.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. у справі № 813/4926/14 визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо відкриття автобусного маршруту «№490 Стрий АС - Жидачів АС».

Вказана постанова залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 35 цього ж Кодексу встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідач-3, заперечуючи проти позову, зазначає про відсутність у позивача права на звернення до суду, чинність наказу про введення в дію результатів конкурсу та непідвідомчість даного спору господарським судам.

Проте, такі заперечення не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

З тексту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. у справі № 813/4926/14 вбачається, що адміністративним судом зроблено такі висновки: «…Наведені порушення вказують на те, що обласною державною адміністрацією при відкритті нового маршруту не було дотримано не лише інтересів позивача, а й державних (забезпечення виконання соціально значущих перевезень).

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на винесення на конкурс маршруту «№490 Стрий АС - Жидачів АС» без затвердженого паспорту, оскільки така гарантія законодавця у ст.43 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосується захисту інтересів учасників конкурсу, а не позивача, який не був учасником конкурсу. Також, не можна залишити поза увагою у те, що особою, яка, в даному випадку, забезпечує організацію пасажирських перевезень є Львівська обласна державна адміністрація, у відповідності до положень ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації, що виключає порушення прав та інтересів зі сторони останнього…».

В ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 р. встановлено наступне: «…Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Львівської обласної державної адміністрації щодо відкриття маршруту №490 Стрий АС - Жидачів АС є протиправними, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.7 Закону України «Про автомобільний транспорт» - Львівська обласна державна адміністрація забезпечує організацію пасажирських перевезень, а не Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації, що виключає порушення прав та інтересів зі сторони останнього, а тому позовні вимоги до даного відповідача є безпідставними, що правильно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до розділу другого Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, на виконання Закону України «Про автомобільний транспорт» наказом Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 року №480, на організатора пасажирських перевезень автомобільним транспортом покладається обов'язок організації обстеження та облаштування маршрутів, що плануються для відкриття, які передбачають вчинення ряду дій.

Львівською обласною державною адміністрацією не представлено доказів як суду першої так і апеляційної інстанції доказів того, що при відкритті спірного маршруту не було дотримано не лише інтересів позивача, а й державних (забезпечення виконання соціально значущих перевезень), т.я. п.3.2 згаданого вище Порядку передбачено, що відкриття нового маршруту допускається за наявності затвердженого паспорта. В даному випадку паспорт було затверджено після відкриття маршруту 13.06.2014 року.

Щодо, на думку апелянта, підтвердження дотримання Львівською обласною державною адміністрацією дій по організації обстеження та облаштування маршруту «№490 Стрий АС - Жидачів АС» на лист Гніздичівської селищної ради від 08.09.2014 року вих. №535, лист Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 29.05.2014 року за №02-17/1023 та лист Стрийської районної державної адміністрації від 24.07.2013 року за №02-20/1517, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що лист Гніздичівської селищної ради від 08.09.2014 року вих. №535 надісланий після визначення переможців конкурсу, лист Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 29.05.2014 року за №02-17/1023 надісланий після оголошення конкурсу 24.02.2014 року у газеті «Високий замок» та містить суперечливу інформацію з врахуванням інформації викладеної в листах Жидачівської районної ради від 26.06.2014 року за №353, Жидачівської районної державної адміністрації від 17.03.2014 року за №02-17/458, від 21.07.2014 року за №02-17/1519, від 26.05.2014 року за №02-17/985, а лист Стрийської районної державної адміністрації від 24.07.2013 року за №02-20/1517, був надісланий задовго до оголошення конкурсу, що свідчить про неправомірність таких дій Львівської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів погоджується також з доводами суду першої інстанції, що згаданим вище законодавством також не передбачено повноважень організатора перевезень щодо прийняття рішень про відкриття нового маршруту загального користування №490 Стрий АС - Жидачів АС і призначення конкурсу з визначення автомобільного перевізника на згаданому автобусному маршруті.

Заслуговують на увагу колегії суддів і доводи суду першої інстанції щодо встановлення незаконних дій Львівської обласної державної адміністрації у втручанні та перешкоджанні господарської діяльності позивача через відкриття спірного нового маршруту.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги також незаконність проведення конкурсу та притягнення до відповідальності винних осіб відповідача, який визнано останнім по факту перевірки прокуратури Львівської області, яке зазначено в поданні (а.с.79-82) та відповідь Львівською обласною державною адміністрацією не надано (а.с.201-203).

Покликання апелянта - третьої особи, що спірний маршрут не є новим, а відновленим, оскільки раніше існував і вони, як правонаступники відновили його обслуговування, не заслуговують на увагу з тих же вищезазначених обставин.

При цьому, апелянт також не довів суду їхнє правонаступництво…».

Таким чином, вказаними вище судовими актами визнано незаконними дії відповідача-1 з відкриття маршруту № 490 загального користування №490 Стрий АС - Жидачів АС, який являється предметом оспорюваного договору, а також вказано про незаконність проведення конкурсу, відтак, зазначені обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної господарської справи.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, у зв'язку з тим, що оспорюваний Договір укладено на перевезення на маршруті, відкриття якого визнано незаконним, а також встановленням адміністративними судами обставин незаконності проведення конкурсу, суд дійшов висновку про обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи доводів позивача про недійсність такого Договору.

Щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з даним позовом та непідвідомчості спору господарським судам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача про наявність права на звернення до суду з даним позовом за захистом своїх інтересів у зв'язку з тим, що маршрут перевезення, який являється предметом оспорюваного договору, частково дублює маршрути, на яких здійснює перевезення позивач.

При цьому, суд звертає увагу на те, що такі обставини вже встановлені адміністративними судами при розгляді справи № 813/4926/14.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Оскільки предметом спору у справі є встановлення недійсності господарського договору, укладеного між двома господарюючими суб'єктами, даний спір підвідомчий господарським судам України та підлягає вирішенню саме в порядку господарського судочинства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та визнання позову відповідачами-1, -2, суд вважає позовні вимоги законними, доведеними, обґрунтованими та не спростованими належним чином і у встановленому порядку відповідачем-3, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник саме з неправильних дій відповідача-1, у відповідності до ст. 49 ГПК України збір покладається на відповідача-1, - Львівську обласну державну адміністрацію.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 95/14 від 27.08.2014р. про організацію перевезень, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стрийське АТП" та Львівською обласною державною адміністрацією в особі директора Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації.

3. Стягнути з Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; код ЄДРПОУ 00022562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічне підприємство "ЖидачівАвтотранс" (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Д. Галицького, 74; код ЄДРПОУ 31206561) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.12.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна