Рішення

від 03.12.2015 по справі 263/4874/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/4874/15-ц

Провадження № 2/263/1763/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваталія», Кредитна спілка «Південно-Східна кредитна компанія», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, уточненим в ході судового розгляду, обґрунтовуючи його тим, що 11 вересня 2014 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 2503. За вимогами вказаного договору позивачка надала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 60 000 дол. США, що на момент реєстрації договору та передачі грошових коштів дорівнювало 77590 грн. Відповідно до умов договору встановлена щомісячна сплата 5 % від суми займу та строк повернення грошей до 11 лютого 2015 року. Факт передачі грошових коштів підтверджується розпискою від 11 вересня 2014 року. З метою забезпечення виконання вказаних зобов'язань між позивачкою та ТОВ «Ваталія» в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки від 11 вересня 2014 року, посвідчений приватний нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2504, предметом іпотеки є нежитлова споруда загальною площею 947,5 кв.м., що розташована за адресою: вул. М. Мазая, 41 у м. Маріуполі. Згідно відомостей з органів РАЦС, ОСОБА_3 помер 04 жовтня 2014 року., після смерті якого було відкрито спадкову справу. 13 березня 2015 року позивачка звернулася до Першої Маріупольської нотаріальної контори з вимогою про обов'язки спадкоємців ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, повернути грошові кошти за зазначеним договором позики. Як стало відоме позивачці, після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на наступне спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1, частку у статутному капіталі ТОВ «Ваталія» у розмірі 245 423 грн. Враховуючи вказане, просить суд звернути стягнення на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3, отримане у спадок спадкоємцем - ОСОБА_6, а саме на частку у статутному капіталі ТОВ «Ваталія» у розмірі 245 423 грн. шляхом визнання на неї права власності.

Позивачка до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, за участю її представника, наполягала на задоволенні позову. Представник позивачки ОСОБА_7 у судовому засіданні позов підтримала з підстав, у ньому зазначених, просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2А до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачки та третьої особи ТОВ «Ваталія»- ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки об'єктом спадщини померлого ОСОБА_3 є лише 1\2 частки у статутному капіталі, оскільки уся частка є об'єктом спільно сумісної власності подружжя. Крім того, як вказується у договорі позики, ОСОБА_1 передала ОСОБА_3В, кошті в іноземній валюти, а саме 60 000 дол. США, проте жодна з цих сторін не мали ліцензії на здійснення фінансових операції в іноземній валюті, тож цей договір вважає недійсним. Також позивачем не надано суду судового рішення, яким би було встановлено суму боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 Сама ж ОСОБА_2, яка була присутня у нотаріуса під час підписання договору позики, зазначає, що жодних грошових коштів ОСОБА_1 при цьому не передавала її чоловіку - ОСОБА_3. Такі кошти вона у чоловіка не бачила, для потреб сім'ї вони не використовувалися, коштовних покупок її чоловік не робив, тож вважає цей договір безгрошовим. Зазначає, що позивачкою не надано жодних доказів неможливості стягнення вказаної суми за рахунок іншого майна, зокрема шляхом звернення стягнення на частину майна ТОВ «Ваталія», пропорційно частці внеску. Крім цього цивільне законодавство взагалі не містить можливості звернення стягнення на частку у статутному капіталі господарського товариства, при цьому вартість частки ОСОБА_3 у ТОВ «Ваталія» відповідно до вимог ст. 148 ЦК України повивачем не визначена. На підставі вказаного, просила відмовити у задоволенні позову.

Треті особи - КС «Південно-Східна кредитна компанія» та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, ПАТ "Банк Форум" повідомлені належним чином, представників до судового засідання не надіслали з невідомих суду причин.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно договору позики грошових коштів від 11 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 (зареєстровано в реєстрі за № 2503), ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 60 000 дол. США, що за курсом НБУ дорівнює 778590 грн., під 5 % в місяць та строком до 11 лютого 2015 року.

Згідно розписки від 11 вересня 2014 року ОСОБА_3В, отримав у борг від ОСОБА_1 гроші у сумі 60 000 дол. США, що дорівнює 778590 грн., та віддав в заставу задля забезпечення цієї позики майно ТОВ «Ваталія». ТОВ «Ваталія» заставляє нежитлове приміщення, площею 947,5 кв.м., що розташоване за адресою: вул. М. Мазая, 41 у м. Маріуполі.

Згідно договору іпотеки від 11 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 (зареєстровано в реєстрі за № 2504), та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 11 вересня 2014 року, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3, що випливають з договору позики від 11 вересня 2014 року за реєстровим № 2503, ТОВ «Ваталія» надало в іпотеку ОСОБА_1 нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 947,5 кв.м., розташовану за адресою: вул. М. Мазая, 41 у м. Маріуполі.

Згідно копії вимоги (претензії) про обов'язок спадкодавця повернути гроші, ОСОБА_1В, 13 березня 2015 року звернулася до Першої Маріупольської нотаріальної контори з відповідною вимогою про обов'язки спадкоємців ОСОБА_3 13 березня 2015 року Першою маріупольською нотаріальною контрою повідомлено ОСОБА_2 про надходження претензії кредитора ОСОБА_1 З такого ж роду вимогами кредиторів також звернулися до Першої Маріупольської нотаріальної контори в межах спадкової справи № 102/2015 ПАТ «Банк Форум» (заява від 13.02.2015 року) та КС «Південно-Східна кредитна компанія» (заява від 06.03.2015 р.).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Ваталія», розмір внеску до статутного фонду становить 245423 грн.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 08 червня 23015 року у Першій Маріупольській нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 102/2015 після смерті ОСОБА_3, дата смерті 04 жовтня 2014 року.

Згідно заяви від 05 березня 2015 року, посвідченої державним нотаріусом Першої Маріупольської нотаріальної контори ОСОБА_10, ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, померлого 04 жовтня 2014 року.

Згідно довідки від ТОВ «Ваталія», за період з 04.10 2014 року по 02.12.2015 року від ОСОБА_2 заяв на адресу ТОВ «Ваталія» про вступ до товариства або про виділення їй частки ОСОБА_3 не поступало.

Згідно наявними у матеріалах справи даними, підтвердженими сторонами у судовому засіданні, ОСОБА_2 на момент ухвалення рішення по справі свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3, в тому числі й на частку у статутному капіталі ТОВ «Ваталія», не отримувала.

За змістом ч.1 ст.1216 та ч.1 ст.1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено в ході судового розгляду спадкодавець ОСОБА_3 був засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваталія», розмір внеску до статутного фонду становить 245423 грн., якій закінчено формувати 15.08.2007 року. Дані щодо змін розміру статутного фонду сторонами не надані.

Згідно до ч.1 ст.140 ЦК України, ч.3 ст.80 ЦК України та ч.1 ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном.

Відповідно до ч.2 ст.1219 ЦК України право на участь у товаристві до складу спадщини не входить, якщо інше не встановлено законом або його установчими документами.

Як визначив Пленум Верховного Суду України у свої правової позиції, яка викладена в п.9 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається ст.ст. 130, 147, 166 ЦК України, ст.ст.55,69 Закону України від 19 вересня 1991 року №1576-ХII «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п.2 ч.1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ч.2 ст.148 ЦК України, ч.2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» та п. 6.2 статуту товариство повинно виплатити спадкоємцям вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у статному капіталі.

Згідно з ч.1 ст.54 ЗУ «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість майна товариства, пропорційно його частці у статному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до дванадцяти місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно ч.2 ст.55 ЗУ «Про господарські товариства» при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийняті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідований юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Як встановлено в судовому засіданні спадкоємниця ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 жодних заяв про вступ або відмови від вступу як правонаступника (спадкоємця) до ТОВ «Ваталія» не подавала, й відмови товариства у прийняті до нього як правонаступника (спадкоємця) не отримувала.

Аналіз вказаних норм свідчить про передчасність заявлених вимог, оскільки спадкоємниця ОСОБА_2 не вчинила дій, які б свідчили про її бажання вступу до товариства або отримання нею вкладу спадкодавця.

Керуючись ст. 60 ЦПК України судом було роз'яснені права та обов'язки сторін щодо доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, а також положення ст. 131,137 ЦПК України. Проте позивач факт наявності майна, розміру його вартості, не підтвердив, а правом заявляти клопотання, в тому числі на витребування необхідних для нього доказів, не скористався, тобто не виконав свого процесуального обов'язку доказування.

Статтею 12 Закону України від 19.09.1991 року "Про господарські товариства" в редакції, яка діяла на час внесення коштів ОСОБА_3, встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Таким чином вклад до статутного фонду є власністю товариства, до ТОВ «Ваталія» жодних вимог позивачкою не заявлялося, тож у суду відсутні законні підстави для визнання за позивачкою права власності на частку померлого у статутному фонді ТОВ «Ваталія».

За ч. 1 ст. 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Тож суду не надано доказів недостатності у боржника іншого майна для задоволення вимог кредитора ОСОБА_1

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини. Проте дані щодо оцінки вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 у матеріалах справи відсутні, а відповідних клопотань з боку позивача щодо її проведення під час судового розгляду не надходило. У зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити співвідношення межі вартості майна спадкодавця із вимогами кредитора.

Окрім цього згідно положень ч. 2 зазначеної статті, вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду, що визнається сторонами, позивачка не зверталася безпосередньо до спадкоємниці ОСОБА_2 із вимогами про стягнення боргу за договором позики від 11 вересня 2014 року, будь-які судові рішення або судові справи з цього приводу відсутні. Тож позивачкою не доведена наявність відмови спадкоємниці ОСОБА_2 від здійснення одноразового платежу, а також не доведено факту передачі їй як спадкоємниці майна в натурі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаного позову.

Керуючись ст.80, 140, 147-148, 149, 1216, 1218, 1281-1282, Законом України «Про господарські товариства», ст. ст. 5, 6, 10, 11, 57-58, 60, 88, 131, 137, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваталія», Кредитна спілка «Південно-Східна кредитна компанія», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В. Хараджа