Ухвала

від 09.12.2015 по справі 2-1448/07

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №2-1448/07

Провадження№ 4-с/266/13/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі : судді Сараєва І.А., при секретарі Сологуб Т.В., представника заявника -ОСОБА_1, представника зацікавленої особи - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність і неправомірні дії Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського МУЮ -

ВСТАНОВИВ :

15.09.2015 р. ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою про визнання неправомірною бездіяльність Приморського ВДВС Маріупольського МУЮ щодо неприйняття заходів для встановлення розміру доходів для встановлення розміру доходів, які отримував боржник за аліментами - ОСОБА_4 працюючи за трудовими договорами за кордоном. Заявниця ОСОБА_3 підтримала вимоги своєї скарги. Пояснила, що згідно рішенню Приморського районного суду м. Маріуполя від 10.10.2007 р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5П.(прізвище змінено на ОСОБА_3П.) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти у розмірі 1\4 частини зі всіх видів доходів щомісячно до повноліття, починаючи з 25.09.2007 р.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист № 2-1448 від 12.10.2007 р., Приморським ВДВС Маріупольського МУЮ було відкрито виконавче провадження , здійснюється утримання аліментів з ОСОБА_6М.(а.с.6-7).

15.09.2015 р. головним державним виконавцем Приморського ВДВС Маріупольського МУЮ ОСОБА_7 було складено та надано їй розрахунок заборгованості ОСОБА_4, згідно якого вказано , що за період з 25.09.2007 р.по 15.09.2015 р. до сплати нараховано аліменти у розмірі 73436, 30 грн.за період з 25 вересня 2007 р.по вересень 2015 р.(а.с.8-9).

З таким розрахунком вона не згодна з тих підстав, що суб*єктом оскарження не враховано під час розрахунку заборгованості всі види доходів ОСОБА_4, не здійснено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо встановлення всіх доходів , які він отримував за цей час, та стягнення з них аліментів (а.с.10-12).

Так, у матеріалах виконавчого провадження містяться відомості , що ОСОБА_4 , починаючи з 17.11.2007 р.і по 30.01.2015 р. працював на різних посадах на закордонних морських судах, отримував заробітну плату в іноземній валюті, але аліменти йому були розраховані за цей час як особі, яка не працює, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості, суб*єкт оскарження не здійснив належних дій для встановлення розміру отриманих боржником доходів за кордоном.

При цьому вона посилається на наступну законодавчу базу :

Статтею 74 ч.6 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що з осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.

Згідно положень п.7.4 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 : контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється державним виконавцем за власною ініціативою, в тому числі за заявою стягувача шляхом перевірки правильності відрахувань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, про що складається відповідний акт.

У відповідності до ч.4 ст. 195 СК України та ч.3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України. Крім того, державний виконавець , відповідно до ч.4 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувану і боржнику за заявою сторін виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу) , який платник аліментів одержував за час, протягом якого не повадилося їх стягнення. Частиною 2 ст. 195 СК України передбачено , що якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів та доходів, з яких утримання аліментів не провадиться, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146.

Так, відповідно до п.1 Постанови №146 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і роботою за сумісництвом, в тому числі з:

1)основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2)усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3)грошових і натуральних премій;

4)оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

5)заробітної плати , що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

6)заробітної плати , що зберігається під час виконання державних і громадських обов*язків , та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7)винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємства та організацій.

З зазначених підстав вона не згодна із розрахунком також і у частині нарахувань за період з 15.03.2014 р. по січень 2015 р. У виконавче провадження долучена копія трудового договору моряка ОСОБА_6 від 15.03.2014 р., якою підтверджується факт його роботи з 15.03.2014 р. по січень 2015 р. боцманом у роботодавця «ОСОБА_8 ТРАНСВОРЛД МЕРІТАЙ ЕЙДЖЕНСІС С.А.» Греція Афіни, з щомісячною заробітною платою у розмірі 1625 доларів США. Але для розрахунку заборгованості за аліментами суб*єкт оскарження врахував заробітну плату ОСОБА_6 тільки у розмірі 613 доларів США , без інших складових щомісячної заробітної плати , без врахування оплати за відпустки , оплати добових, оплати понаднормового часу, премії, які вказані як складові частини щомісячної заробітної плати боржника(а.с.10-12).

Заявниця вважає, що нарахування розміру аліментів повинно було бути здійснено саме із розрахунку заробітної плати боржника у розмірі 1625 доларів США , як це передбачено трудовим договором від 15.03.2014 р.

Відповідно до ст. ст. 383, 384 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення , порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Представник Приморського ВДВС ММУЮ - ОСОБА_7 вимоги скарги не визнав, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 19.10.2007 р. до відділу надійшов на виконання виконавчий лист № 2-1448 від 10.10.2007 р., виданий Приморським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини з усіх видів доходів, починаючи з 25.09.2007 р.(а.с.6-7).

19.10.2007 р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

В ході виконання боржником до відділу неодноразово надавалися копії платіжних документів , що підтверджували перерахування ним стягувану аліментних зобов*язань.

19.03.2009 р. до відділу звернувся представник стягувача з проханням надати розмір заборгованості. Того ж дня представнику під підпис надано відповідний розрахунок.

08.06.2012 р. до відділу звернувся стягував з проханням надати довідку - розрахунок про сплату аліментів боржником за період з 01.06.2011 р. по 01.06.2012 р.

14.06.2012 р. стягувану під особистий підпис надано довідку - розрахунок.

03.12.2012 р. до відділу звернулася стягував , з проханням надати довідку - розрахунок про сплату аліментів боржником за період з 01.06.2011 по 30.11.2012.

13.12.2012 р. стягувану під особистий підпис надано довідку - розрахунок.

03.06.2013 р. на прохання стягувача , їй під особистий підпис видано розрахунок заборгованості станом на 31.03.2013 р.

02.12.2013 р. до відділу звернулася стягував, з проханням надати довідку - розрахунок про сплату аліментів боржником за період з 01.06.2013 р. по 01.11.2013 р.

09.12.2013 р. стягувану під особистий підпис надано довідку - розрахунок.

21.10.2014 р. з метою встановлення доходів, що отримує боржник, сформовано та надіслано запит до ДК «ОСОБА_2 Україна»

18.12.2014 р. згідно відповіді ДК «ОСОБА_2 Україна» у останнього відсутня інформація, щодо розміру доходів отриманих боржником.

Протягом 11.02.2015р., 23.03.2015 р., 10.04.2015 р. до відділу служби за викликом з*являвся боржник та надавав пояснення відповідно до яких від виконання вищезазначеного виконавчого документу не ухилявся, та сплачував аліментні зобов*язання згідно показників середньої заробітної плати в Приморському районі м. Маріуполя.

18.05.2015 р. до відділу звернулася стягував з проханням видати довідку - розрахунок про сплату заборгованості за період з 25.09.2007 р. по 31.05.2015 р.

06.07.2015 р. під особистий підпис стягувану надано розрахунок заборгованості. Відповідно до якого заборгованість боржника з аліментних зобов*язань за період з 25.09.2007 р. по 06.07.2015 р. становить 15870 грн. Станом на теперішній розрахунок заборгованості виданий стягувану від 06.07.2015 р. не оскаржував ся. Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу на дії, бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк.

03.09.2015 р. до відділу звернулася представник боржника із заявою , відповідно до якої вона надавала копію трудового договору боржника, відповідно до якого він був працевлаштований в період з 15.03.2015 р. по 30.01.2015 р., та копію розписки відповідно до якої стягував повідомляла, що нею отримано від боржника грошові кошти в розмірі 21210 грн.в рахунок аліментних зобов*язань за зазначений період сплачена в повному обсязі.

15.09.2015 р. стягувану надано розрахунок заборгованості за період з 25.09.2007 р. по 15.09.2015 р., що зроблений з урахуванням заяви стягувача від 03.09.2015 р. Відповідно до якого станом на 15.09.2015 р. існує переплата аліментних зобов*язань в розмірі 7213, 70 грн.

В ході виконання вищезазначеного виконавчого документу неодноразово здійснювалися запити до УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя, ДФС України, Центру надання послуг, що також було пов*язано з використанням автомобільного транспорту.

Відповідно до ч.1ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов*язаний вживати передбачені цим законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні , що , відповідно до п.3 Постанови №6 ПВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. має виключати зловживання державним виконавцем процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Зацікавлена особа - ОСОБА_6 вважає, що в задоволенні вимог скарги слід відмовити. Пояснив, що він виконує всі покладені на нього зобов*язання щодо виконання аліментних зобов*язань. До теперішнього часу у ОСОБА_3 до нього не було претензій щодо сплати аліментів. 03.09.2015 р. до ВДВС надано копію трудового договору , відповідно до якого він був працевлаштований в період з 15.03.2015 р. по 30.01.2015 р. Державним виконавцем Приморського ВДВС на підставі трудового договору перераховано сума сплати аліментів за вищезазначеним виконавчим документом, куди його представником були передані заявниці грошові кошти у розмірі 21210 грн. в рахунок аліментних зобов*язань за період з 15.03.2015 р.по 30.01.2015 р., про що складена розписка та акт державного виконавця. Останнім було зроблено перерахунок заборгованості за період з 25.09.2007 р.по 15.09.2015 р., та станом на 15.09.2015 р. існує переплата аліментних зобов*язань в розмірі 7 213, 70 грн.

Суд, вислухав учасників процесу, вивчив матеріали справи, вважає, що в задоволенні вимог заявника слід відмовити.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із скаргою , якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 385 ЦПК України скаргу на дії, бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк.

У відповідності до ч.1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається , виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

18.05.2015 р. до відділу звернулася стягував з проханням видати довідку розрахунок про сплату заборгованості за період з 25.09.2007 р. по 31.05.2015 р.

03.09.2015 р. боржником надано копію трудового договору, відповідно до якого він був працевлаштований в період з 15.03.2015 р. по 30.01.2015 р. на підставі чого державним виконавцем була перерахована сума сплати аліментів за виконавчим листом № 2-1448 від 10.10.2007 р. , грошові кошти у розмірі 21 210 грн. були передані заявниці, про що була складена розписка та акт державного виконавця(а.с.87). Також був зроблений перерахунок заборгованості за період з 25.09.2007 р. по 15.09.2015 р. . за станом на 15.09.2015 р. існує переплата аліментних зобов*язань в розмірі 7 213, 70 грн.

15.09.2015 р. заявнику надано розрахунок заборгованості за період з 25.09.2007 р. по 15.09.2015 р. з урахуванням заяви стягувача від 03.09.2015 р., відповідно до якого станом на 15.09.2015 р. існує переплата аліментних зобов*язань в розмірі 7 213, 70 грн.

Згідно трудовому договору моряка ОСОБА_4 від 15.03.2014 р. його основна заробітна плата складала 613 долари США, з якої правильно виходив державний виконавець при нарахуванні заборгованості по аліментах , інші складові зарплати не є обов*язковими і можуть бути не сплачені взагалі (а.с.10).

Такі складові щомісячної заробітної плати державним виконавцем правомірно не враховувались, оскільки йому не були надані документальні підтвердження про отримання зазначених коштів.

Таким чином суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність і неправомірні дії Приморського відділу ДВС Маріупольського ММУЮ не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст. 195 СК України, ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» суд -

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність і неправомірні дії Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції - відмовити.

Ухвала вступає в законну силу через 5 днів після проголошення, якщо протягом зазначеного часу не буде подана скарга до апеляційного суду Донецької області про її скасування.

Суддя: Сараєв І. А.