Постанова

від 09.12.2015 по справі 826/17166/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2015 року № 826/17166/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» до третяособа Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 39 Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» провизнання протиправними, скасування вимоги та рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 39 Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19 березня 2015 року № 3981-23;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 757/26-58-25-01-23.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17166/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 жовтня 2015 року.

У судовому засіданні 12 жовтня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача проти позову заперчив. Третя особа участі повноважного представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт» 01 березня 2015 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

У рядку 14 вказаної декларації позивачем задекларовано зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 88278,00 грн.

09 лютого 2015 року позивач платіжним дорученням № 19 через філію Центрального РУ АТ Банку "Фінанси та Кредит", МФО 300937, одержувач - УДКСУ у Солом'янськомуу районі ГУ ДКСУ у м. Києві, Код 37962074, р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу - податок на прибуток приватних підприємств, нараховано і перераховано повністю, було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 88300,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 06 березня 2015 року, 10 березня 2015 року та 12 березня 2015 року позивач звертався з листами № 06/03-15, № 10/03-15 та № 12/03-15 до Центрального РУ АТ Банку "Фінанси та Кредит", яким просив надати письмове пояснення про причини затримки (відмови) в оплаті бюджетного платежу.

Так, 19 березня 2015 року на адресу ТОВ «Стандарт» надійшли податкова вимога № 3981-23 на суму 88278,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від № 757/26-58-25-01-23.

Позивач вважаючи, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті з порушенням діючого законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону № 2346-III). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З системного аналізу викладених норм видно, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 26 лютого 2014 року № К/800/13275/13, від 15 грудня 2014 року № К/800/45490/14.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09 лютого 2015 року, позивачем подано платіжне доручення № 19 на перерахування коштіву сумі 88300,00 грн., що підтверджується відповідною відміткою на платіжному дорученні. Платіжне доручення не виконано з вини банку.

З огляду на зазначене, подання до установи банку платіжного доручення на перерахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаних сумах припинився.

В даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник, отже платник податків відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, у зв'язку з чим у податкового органу не має підстав для надсилання позивачу податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу.

У свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 18 червня 2015 року у справі № 910/11068/15, зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вулиця Артема, будинок 60, Ідентифікаційний номер юридичної особи 09807856) виконати платіжне доручення №19 від 09.02.2015 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ» (03049, м.Київ, вулиця Курська, будинок 3, квартира 19, Ідентифікаційний номер юридичної особи 30638605) по перерахуванню грошових коштів з поточного рахунку №26003015513201 в розмірі 88 300 (вісімдесят вісім тисяч триста) грн. 00 коп. та вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вулиця Артема, будинок 60, Ідентифікаційний номер юридичної особи 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТ» (03049, м.Київ, вулиця Курська, будинок 3, квартира 19, Ідентифікаційний номер юридичної особи 30638605) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми та сплату позивачем податку на додану вартість у встановлений Податковим кодексом України термін сплати, беручи до уваги те, що відповідачем не наведено жодних доказів на спростування своєчасної сплати, суд вважає оскаржувані податкову вимогу від 19 березня 2015 року № 3981-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 757/26-58-25-01-23 протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19 березня 2015 року № 3981-23.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 19 березня 2015 року № 757/26-58-25-01-23.

4.Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт» (код ЄДРПОУ 33262764) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник