Ухвала

від 03.12.2015 по справі 6-31918ск15

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

03 грудня 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

КоротунаВ.М., Дем'яносова В.М., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за поданням начальника відділу Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міськрайонного управління юстиції про визнання мирової угоди в процесі виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_6, про стягнення суми боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року начальник Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Дніпропетровського РУЮ) звернувся до суду із поданням про визнання мирової угоди від 12 лютого 2015 року в процесі виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), ОСОБА_6, про стягнення суми боргу.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року, затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 як боржником та ОСОБА_3 як стягувачем на стадії виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року, відповідно якої сторони домовились про наступне.

1. Боржник та стягувач виходячи з положень ст. 372 ЦПК України, а також з метою мирного врегулювання існуючого спору, вирішили укласти цю мирову угоду на стадії виконання про таке:

1.1. рішенням суду встановлено факт наявності заборгованості боржника перед стягувачем за часткове невиконання умов договору суброгації від 07 грудня 2010 року укладеного між стягувачем, боржником та ПАТ КБ «ПриватБанк».

1.2. боржник визнає всю заборгованість перед стягувачем у повному обсязі, яка встановлена рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року у справі № 22-ц/774/7723/13 на загальну суму 878 775 грн, що складається з: суми боргу у розмірі 875 556 грн, суми судового збору в розмірі - 3 219 грн.

2. Сторони, розуміючи значення своїх дій, домовившись між собою, що боржник - ОСОБА_4 в рахунок часткового виконання рішення суду, а саме погашення боргу перед стягувачем у сумі 200 000 грн передає у власність стягувачу - ОСОБА_3, а стягувач у свою чергу приймає у власність частку (корпоративні права) в розмірі 100 % в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства Славутич (ідентифікаційний код юридичної особи 20257511) (далі - Господарство).

2.1. Відомості про Господарство:

- Найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності: селянське (фермерське) господарство Славутич (СФГ Славутич).

- Зареєстровано: розпорядженням представника Президента України по Солонянському району Дніпропетровської області від 10 грудня 1992 року № 567 ( з наступними змінами та доповненнями), номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 1 215 120 0000 000300.

- Ідентифікаційний код юридичної особи 20257511.

- Місцезнаходження юридичної особи: 52470, вул. Молодіжна, буд. 17, с. Микільське-на-Дніпрі, Солонянський район Дніпропетровської області.

2.2. Сторони домовились, що вартість частки (корпоративних прав в розмірі, що становить 100 % розміру статутного капіталу Господарства), складає суму 200 000 грн.

2.3. Боржник підтверджує, що частка в статутному капіталі Господарства (корпоративні права), яку вона передає стягувачу, належить її, не заставлена, не є предметом позовів третіх осіб та не порушує права третіх осіб.

2.4. Боржник підтверджує, що Господарство не є боржником та не має боргових зобов'язань щодо сплати обов'язкових платежів, податків та зборів.

2.5. Боржник підтверджує, що все майно, яке належить Господарству не знаходиться під арештом, не є заставленим, не є предметом позовів третіх осіб та не порушує права третіх осіб.

3. Стягувач вважається повноправним власником Господарства, тобто право власності на частку боржника в Господарстві (100 % розміру статутного капіталу Господарства) з моменту підписання даної мирової угоди на стадії виконавчого провадження та набуття чинності ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди та державної реєстрації відповідних змін до статуту Господарства (чи державної перереєстрації Господарства).

4. Сторони даної мирової угоди усвідомлюють та стверджують, що результатом підписання даної мирової угоди є припинення права власності Боржника - ОСОБА_4 на частку (корпоративні права) в розмірі 100 % в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства Славутич (ідентифікаційний код юридичної особи 20257511)

4.1 Сторони даної мирової угоди усвідомлюють та стверджують, що результатом підписання даної мирової угоди є набуття права власності стягувачем ОСОБА_3 на частку (корпоративні права) в розмірі 100 % в статутному капіталі селянського (фермерського) господарства Славутич (ідентифікаційний код юридичної особи 20257511) (ідентифікаційний код юридичної особи 20257511) .

4.2. За настання обставин, зазначених у п. 3 даної мирової угоди, боржник втрачає усі права та обов'язки щодо Господарства, які були обумовлені його статусом, як власника Господарства.

4.3. До Стягувача при переході частки в статутному капіталі Господарства від Боржника до Стягувача одночасно переходять усі права та обов'язки, що належали Боржнику на момент переходу частки.

4.4. Стягувач з моменту прийняття частки в статутному капіталі Господарства зобов'язується виконувати вимоги статуту Господарства, а також нести всі обов'язки власника, що випливають із статуту та чинного законодавства України.

4.5. Боржник зобов'язаний в день укладення даної мирової угоди вчинити всі необхідні дії, пов'язані із передачею документів для державної реєстрації статуту Господарства в новій редакції, в якому буде відображена передача стягувачу частки в статутному капіталі Господарства (корпоративні права розміром 100 % статутного капіталу Підприємства).

5. Боржник зобов'язується та гарантує сплатити стягувачу на протязі одного місяця з моменту набуття чинності ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди решту заборгованості в розмірі 675 556 грн, а також судових витрат понесених у справі в розмірі - 3 219 грн, а разом - 678 775 грн.

6. У разі невиконання боржником зобов'язань, покладених на нього згідно пункту 5 цієї мирової угоди в строк визначений в пунктом 5 цієї мирової угоди, стягувач і боржник визнають, що ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди буде являтися виконавчим документом та стягувач має право направити ухвалу суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання щодо стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_4ІПН НОМЕР_1 на користь стягувача - ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2 суми боргу у розмірі, вказаному у п. 5 цієї мирової угоди, а саме у сумі 678 775 грн, що складається з: розміру суми боргу - 675 556 грн, розміру судових витрат понесених у справі в сумі - 3 219 грн.

7. Після виконання умов цієї мирової угоди у повному обсязі, всі спірні питання, які є предметом рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року у справі № 22-ц/774/7723/13, вважатимуться повністю та остаточно врегульованими між сторонами, а стягувач не матиме претензій до боржника прямо чи побічно пов'язаних чи таких, що ґрунтуються на рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року по справі № 22-ц/774/7723/13.

8. Сторони цієї мирової угоди заявляють та підтверджують, що на час її укладення не існує ніяких обставин відомих сторонам чи таких, що мали їм бути відомі, які перешкоджають укладенню даної мирової угоди. Під такими обставинами зокрема, але не виключно, розуміються будь-які обтяження майна чи активів сторін мирової угоди, обмеження повноважень представників сторін, які підписали угоду, порушення прав третіх осіб тощо.

9. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї мирової угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій.

10. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди.

11. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки затвердження цієї мирової угоди сторонам відомі.

12. Ми, Сторони, підтверджуємо, що ця мирова угода відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, угода укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови угоди, її природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даною угодою, а також свідчимо, що угодою визначені всі умови, про що свідчать наші особисті підписи на угоді.

13. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій мировій угоді.

14. Мирова угода передається на затвердження до суду, який знаходиться за місцем виконання Рішення суду (ст. 372 ЦПК України), і набуває чинності після затвердження цієї мирової угоди судом.

15. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом і діє до повного виконання зобов'язань, передбачених цією мировою угодою.

16. Всі зміни та доповнення до цієї мирової угоди можуть бути здійсненні тільки за узгодженням обох сторін цієї мирової угоди, шляхом підписання додаткових угод до цієї мирової угоди.

17. Недійсність окремого пункту чи положення цієї мирової угоди не тягне недійсність її в цілому.

18. Сторони домовились, що всі взаємовідносини між стягувачем і боржником з моменту затвердження цієї мирової угоди судом по виконанню рішення суду регулюються даною мировою угоду і ухвалою суду про її затвердження.

19. Мирова угода складена у 3 (трьох) примірниках, українською мовою, які мають однакову юридичну силу.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_5, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у затвердженні мирової угоди, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Встановивши, що умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб та стосуються лише прав та обов'язків боржника та стягувача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку затвердивши мирову угоду.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи неприпустимо.

Отже, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, постановленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України ці ухвали підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відхилити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Коротун

В.М.Дем'яносов

О.В.Ступак